Справа № 750/6221/24
Провадження № 2-о/750/138/24
15 травня 2024 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Рахманкулова І.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 є її батьком, посилаючись на те, що батько перебуває у поважному віці, часто хворіє, але юридично факт родинних відносин між ними не доведений, так як мати з батьком не перебували у зареєстрованому шлюбі і запис про батька у свідоцтві про народження заявника зазначено за вказівкою матері.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 травня 2024 року заяву залишено без руху і запропоновано заявнику уточнити підстави звернення до суду та коло заінтересованих осіб.
На виконання вимог ухвали судді від 02 травня 2024 року, заявник подала уточнену заяву про встановлення факту, що має юридичне значення. В уточненій заяві, заявником залучено в якості заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та зазначено, що встановлення факту батьківства має для заявниці важливе значення, оскільке необхідне їй для встановлення піклування над її батьком відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» та підтвердження факту родинних відносин для подання документів до державних органів, підприємств, установ та організацій різних форм власності при оформленні піклування.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності, чи відсутності неоспорюваних прав.
Отже, окреме провадження - це провадження, в якому відсутній спір про право.
Згідно з ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України суд серед іншого розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, родинних відносин і таке інше.
Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
З наведеного можна зробити висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Пунктом 1 розділу VII Прикінцевих положень Сімейного кодексу України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року.
Оскільки, заявник народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , то при вирішенні даних правовідносин треба застосовувати положення Кодексу про шлюб та сім'ю України, який був чинний на той час.
Відповідно до статті 53 Кодексу про шлюб та сім'ю України походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюються шляхом подачі спільної заяви батьком і матір'ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану. В разі народження дитини у батьків, які не перебували в шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 128 Сімейного кодексу України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
У пункті 7 Постанови пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" звернуто увагу судів на те, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Із зазначених вище норм закону слід зробити висновок, що передумовою звернення до суду із заявою про встановлення батьківства в порядку окремого провадження є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.
З матеріалів справи вбачається, що батько заявниці - ОСОБА_2 живий, що виключає звернення до суду із заявою про встановлення батьківства в порядку окремого провадження, а тому з даної заяви вбачається спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Зважаючи на те, що з поданої заяви про встановлення факту батьківства вбачається спір про право, який вирішується в позовному провадженні, де позовна заява повинна відповідати вимогам статям 175 та 177 ЦПК України, слід відмовити у відкритті окремого провадження по вказаній справі відповідно до приписів частини четвертої статті 315 ЦПК України.
Керуючись статтями 315, 353, 354 ЦПК України,
відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Роз'яснити ОСОБА_1 про її право на звернення з даними вимогами до суду у порядку позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя