Справа № 686/13323/24
Провадження № 1-кс/686/4276/24
15 травня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024243000001596 від 10.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,-
встановив:
Прокурор Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна тимчасово вилучене майно, а саме предмети, зовні схожі на грошові кошти у кількості 2-ох одиниць: купюру № 1 номіналом 200 грн. серії ЄД 6783919 та купюру № 2 номіналом 200 грн. серії ГЗ 0980791, які вилучено та поміщено до сейф-пакету № ICR 0107812, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування з метою подальшого доказування вчинення вказаного кримінального правопорушення.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 09.05.2024 близько 10 год. 55 хв., під час складання адміністративних матеріалів за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється військовослужбовцем, а саме сержантом з матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_1 , перебуваючи на автодорозі Н-03 198 км. поруч АДРЕСА_1 , надав інспекторам взводу № 2 роти № 1 БУПП в Хмельницькій області ДПП ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та поліцейському взводу № 1 роти № 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 400 грн. за вчинення службовою особою в його інтересах дій, з використанням службового становища, а саме за не притягнення до адміністративної відповідальності.
Відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024243000001596 від 10.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
09.05.2024, в період часу з 12:34 год. по 12:40 год. слідчим ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 , проведено огляд місця події на автодорозі Н-03 198 км. с. Скаржинці, Хмельницького району, Хмельницької області, а саме службового транспортного засобу марки «Toyota» моделі «Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , під час огляду якого, в салоні автомобіля на панелі з боку переднього пасажирського сидіння виявлено купюри, що зовні схожі на грошові у кількості 2-ох одиниць, а саме:
1.купюру № 1 номіналом 200 грн. серії ЄД 6783919;
2.купюру № 2 номіналом 200 грн. серії ГЗ 0980791.
Зазначені купюри в загальній сумі 400 гривень вилучено та поміщено до сейф-пакету № ICR 0107812, який заклеєно та підписано учасниками огляду.
В подальшому, у відповідності до вимог ст. 98 КПК України 10.05.2024 вказані предмети визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки предмети, що ззовні схожі на грошові кошти являються предметом неправомірної вигоди, а тому містять у своєму змісті інформацію, необхідну для встановлення об'єктивної істини та будуть використаними в якості речових доказів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024243000001596 від 10.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Прокурор в судове засідання не з'явилася, про розгляд клопотання повідомлений телефонограмою.
ОСОБА_4 грошові кошти як неправомірну вигоду вилучили на місці події в судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлений телефонограмою.
Адвокат ОСОБА_9 , який надав документи про представництво ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився.
Дослідивши клопотання та долучені до нього копії документів із кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про те, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове до скасування установленому КПК України порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуженням розпорядження та користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання, можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.
Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Слідчий суддя приходить до висновку про те, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а відтак наявні підстави з якими законодавець пов'язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.
Матеріали клопотання свідчать, що указане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як, доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Із клопотання вбачається, що купюри № 1 номіналом 200 грн. серії ЄД 6783919 та купюри № 2 номіналом 200 грн. серії ГЗ 0980791 вилучені за ознакою грошових коштів , переданих у якості неправомірної вигоди.
А тому клопотання про арешт майна відповідає вимогам встановленим ст.170, 171 КПК України.
Матеріали провадження свідчать, що на цій стадії кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
У силу ч.4 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Як вбачається із прохальної частини клопотання, слідчий просить накласти арешт на зазначене майно із застосуванням заборон відчуження користування та розпорядження.
Менш обтяжливий спосіб арешту майна на думку слідчого судді, призведе до неможливості збереження інформації на телефонах та неможливості збереження імітаційних грошових коштів у разі їх повернення особі, у якої вони вилучені. .
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
З огляду на викладене,клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12024243000001596 від 10.05.2024 з тимчасовим позбавленням права на відчуження, користування і розпорядження на тимчасово вилучені предмети, зовні схожі на грошові кошти у кількості 2-ох одиниць: купюру № 1 номіналом 200 грн. серії ЄД 6783919 та купюру № 2 номіналом 200 грн. серії ГЗ 0980791, які вилучено та поміщено до сейф-пакету № ICR 0107812.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 .
Ухвала про арешт виконується негайно.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя