вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" травня 2024 р. Справа№ 910/483/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Полякова Б.М.
суддів: Поліщука В.Ю.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКА ТРЕЙД»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 року
у справі №910/483/24 (суддя Марченко О.В.)
за заявою/клопотанням Coca-Cola Company (Дзе Кока-Кола Компані; корпорація штату Делавер Уан Кока-Кола Плаза, Атланта, Джорджія 30313, Сполучені Штати Америки; 1 Coca Cola Pl SE, Atlanta, GA 30313; далі - Компанія)
про забезпечення позову
у справі № 910/483/24
за позовом Компанії
до товариства з обмеженою відповідальністю «Ека Трейд»
про заборону здійснювати розповсюдження товарів та вилучення з цивільного обороту і знищення продукції
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 06.05.2024
The Coca-Cola Company (Дзе Кока-Кола Компані; далі - Компанія) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ека Трейд» (далі - Товариство) про:
- заборону Товариству здійснювати розповсюдження товарів за митною декларацією від 18.12.2023 №UA 23UA100430478831U3, а саме напої безалкогольні, газовані:
Coca-Cola Cherry, в металевих банках по 330 мл, упаковано 24х330 мл, 21384 металевих банок, 891 упаковка, по 24 мет. банки в упаковці, 21384 шт.;
Coca-Cola Vanilla, в металевих банках по 330 мл, упаковано 24х330 мл, 21384 металевих банок, 891 упаковка, по 24 мет. банки в упаковці, 21384 шт.;
Fanta Strawberry Kiwi, в металевих банках по 330 мл, упаковано 24*330 мл, 9504 металевих банок, 396 упаковок, 24 мет. банки в упаковці, 9504 шт.;
Fanta Lemon, в металевих банках по 330 мл, упаковано 24*330мл, 7128 металевих банок, 297 упаковок, 24 мет. банки в упаковці, 7128 шт. (далі - Товари);
- зобов'язання Товариства вилучити з цивільного обігу та знищити за рахунок відповідача контрафактні Товари за митною декларацією від 18.12.2023 №UA 23UA100430478831U3.
Також позивач подав суду клопотання/заяву про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на товар за митною декларацією від 18.12.2023 №UA23UA100430478831U3, імпортером якого є Товариство, до моменту розгляду справи по суті;
- заборони Київській митниці здійснювати митне оформлення за митною декларацією від 18.12.2023 №UA23UA100430478831U3, імпортером якого є Товариство.
Відповідач подав до суду заперечення на заяву Компанії, в яких вказав про те, що позивачем документально не підтверджено необхідність вжиття заходів забезпечення позову, та просив у випадку задоволення заяви про забезпечення позову вжити заходів зустрічного забезпечення шляхом зобов'язання Компанії у семиденний строк з дня постановлення відповідної ухвали внести на депозитний рахунок господарського суду міста Києва грошові кошти у сумі 500 000 грн як зустрічне забезпечення.
Необхідність вжиття зустрічного забезпечення відповідач мотивує тим, що: загальна вартість товару, спір щодо якого розглядається у даній справі, на час подання митної декларації дорівнював 1 043 125,24 грн (без врахування сплаченого мита та ПДВ); можлива наявність додаткових витрат, пов'язаних зі зберіганням товару на складі митного органу; існування реальної загрози часткового чи повного знищення товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі №910/483/24 клопотання/заяву The Coca-Cola Company (Дзе Кока-Кола Компані; корпорація штату Делавер Уан Кока-Кола Плаза, Атланта, Джорджія 30313, Сполучені Штати Америки; 1 Coca Cola Pl SE, Atlanta, GA 30313) про забезпечення позову у справі №910/483/24 задоволено частково. До набрання рішенням з даної справи законної сили вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на товар за митною декларацією від 18.12.2023 №UA23UA100430478831U3, а саме товар - напій безалкогольний, газований: Coca-Cola Cherry, в металевих банках по 330 мл., упаковано 24*330мл, 21 384 металевих банок, 891 упаковка, по 24 мет. банки в упаковці, 21 384 шт.; Coca-Cola Vanilla, в металевих банках по 330 мл., упаковано 24*330мл, 21 384 металевих банок, 891 упаковка, по 24 мет. банки в упаковці, 21 384 шт.; Fanta Strawberry Kiwi, в металевих банках по 330мл., упаковано 24*330мл, 9 504 металевих банок, 396 упаковок, 24 мет. банки в упаковці, 9 504 шт.; Fanta Lemon, в металевих банках по 330мл., упаковано 24*330мл, 7 128 металевих банок, 297 упаковок, 24 мет. банки в упаковці, 7 128 шт., імпортером якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Ека Трейд» (вул. Жмеринська, буд. 11/1, м. Київ, 03148; ідентифікаційний код 45138366). У задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову відмовлено. У задоволенні зустрічного забезпечення відмовлено.
Ключовими мотивами ухвали є:
- враховуючи підстави та предмет позову, наявність у Компанії виключних майнових прав на торговельні марки, адекватними заходами забезпечення позову буде накладення арешту на товар;
- заявлені вимоги щодо зустрічного забезпечення не є співмірними із заходами забезпечення позову, вжитими судом у даній справі, а розмір збитків, які може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову, документально не підтверджений.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКА ТРЕЙД» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі №910/483/24 в частині вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на товар - скасувати. Відмовити в задоволенні клопотання/заяви The Coca-Cola Company (Дзе Кока-Кола Компані; корпорація штату Делавер, Уан Кока-Кола Плаза, Атланта, Джорджія 30313, Сполучені Штати Америки; 1 Coca Cola Pl SE, Atlanta, GA 30313) про забезпечення позову у справі № 910/483/24. У випадку відмови у задоволенні вимоги про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 06.02.2024р. у справі № 910/483/24, в частині вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на товар: ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2024р. у справі №910/483/24, в частині відмови у задоволенні зустрічного забезпечення - скасувати. Вжити заходи зустрічного забезпечення та зобов'язати The Coca-Cola Company (Дзе Кока-Кола Компані; корпорація штату Делавер, Уан Кока-Кола Плаза, Атланта, Джорджія 30313, Сполучені Штати Америки; 1 Coca Cola Pl SE, Atlanta, GA 30313) у семиденний строк з дня постановлення відповідного рішення суду внести на депозитний рахунок господарського суду міста Києва грошові кошти у розмірі 500 000,00 (п'ятсот тисяч) грн в якості зустрічного забезпечення.
Ключовими аргументами скарги є:
- клопотання/заява позивача про забезпечення позову містить лише твердження та припущення. Позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, котрі в подальшому можуть унеможливити чи утруднити виконання рішення суду у випадку задоволення позову;
- застосовуючи захід забезпечення у вигляді накладення арешту на товар який швидко псується, суд першої інстанції порушив вимоги частини 2 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, що фактично призведе до збитків відповідача внаслідок неможливості реалізації в подальшому товару, який на момент вирішення справи по суті стане непридатним;
- навіть якщо єдиними збитками внаслідок застосування заходів забезпечення позову буде втрата відповідачем товару на загальну суму в розмірі 1 043 125,24 грн внаслідок закінчення строку придатності, то вжиття заходів зустрічного забезпечення в сумі 500 000,00 грн, є абсолютно доречним та таким що в жодному разі не є завищеним.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №910/483/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Копитова О.С., Отрюх Б.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/483/24. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
На виконання ухвали від 14.02.2024 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/483/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи № 910/483/24 призначено на 06.05.2024.
Розпорядженням керівника апарату від 01.05.2024 у зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці та перебування судді Копитової О.С., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці з 06.05.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №910/483/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Поліщук В.Ю. Пантелієнко В.О.. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов'язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності.
В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктами 1 і 8 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності.
Частиною четвертою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини першої статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, частинами четвертою і п'ятою статті 16 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» передбачено, що використанням торговельної марки визнається: нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки.
Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою; позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою; позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою.
Як вбачається з матеріалів справи, Coca-Cola Company (далі - Компанія) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ека Трейд» (далі - Товариство) про:
- заборону Товариству здійснювати розповсюдження товарів за митною декларацією від 18.12.2023 №UA 23UA100430478831U3, а саме напої безалкогольні, газовані:
Coca-Cola Cherry, в металевих банках по 330 мл, упаковано 24*330 мл, 21 384 металевих банок, 891 упаковка, по 24 мет. банки в упаковці, 21 384 шт.;
Coca-Cola Vanilla, в металевих банках по 330 мл, упаковано 24*330 мл, 21 384 металевих банок, 891 упаковка, по 24 мет. банки в упаковці, 21 384 шт.;
Fanta Strawberry Kiwi, в металевих банках по 330 мл, упаковано 24*330 мл, 9 504 металевих банок, 396 упаковок, 24 мет. банки в упаковці, 9 504 шт.;
Fanta Lemon, в металевих банках по 330 мл, упаковано 24*330мл, 7 128 металевих банок, 297 упаковок, 24 мет. банки в упаковці, 7 128 шт. (далі - Товари);
- зобов'язання Товариства вилучити з цивільного обігу та знищити за рахунок відповідача контрафактні Товари за митною декларацією від 18.12.2023 №UA23UA100430478831U3.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- Компанія є власником свідоцтв України на торговельні марки за свідоцтвом України №535, за свідоцтвом України № 245352 , за свідоцтвом України №538 та «CHERRY COCA-COLA» за свідоцтвом України №3770;
- відповідно до заяви позивача про сприяння захисту майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності, торговельні марки «FANTA» та «Coca-Cola» за свідоцтвами України №535 та №538 включено також до Митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, що підтверджується листом Державної митної служби України від 07.10.2022;
- відповідачем було здійснено імпорт товару, маркованого торговельними марками Компанії, на територію України без дозволу позивача;
- 18.12.2023 Київською митницею було призупинено до 29.12.2023 митне оформлення товарів за ознакою порушення прав інтелектуальної власності; в подальшому за клопотанням позивача строк призупинення митного оформлення товарів було продовжено до 12.01.2024;
- позивач не надавав відповідачу будь-якої згоди на використання його торговельних марок («Fanta» та «Соса-Соlа») за свідоцтвами України №535, №538, №3770, та №245352 та добре відомих торговельних марок; імпорт Товарів на територію України відбувся з порушенням прав інтелектуальної власності Компанії; вказані Товари є контрафактними, а тому мають бути знищенні за рахунок особи, що вчинила правопорушення.
Місцевий суд, врахувавши підстави та предмет позову, наявність у Компанії виключних майнових прав на торговельні марки, правильно вважав адекватними заходами забезпечення позову накладення арешту на товар.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 року у справі № 916/3245/19, від 21.10.2021 року у справі № 910/20007/20).
Позовні вимоги у даній справі обґрунтовані необхідністю захисту прав інтелектуальної власності Позивача на торговельні марки за свідоцтвами України №№ 535, 538, 3770, та 245352 та добре відомі торговельні марки «Fanta» та «Coca-Cola».
Оскільки Позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе Позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Необхідність у застосуванні певних способів захисту у сфері інтелектуальної власності, як і вжиття заходів забезпечення позову, пов'язується, насамперед, з недопущенням розповсюдження товарів, виготовлення або введення у цивільний оборот, імпорт чи експорт яких здійснюється з ймовірним порушенням права інтелектуальної власності.
На думку колегії суддів, власне сам факт ввезення товару, що містить на собі торговельні марки Позивача, є безпосереднім доказом наміру Відповідача ввести вказаний товар в цивільний обіг та продавати його необмеженій кількості осіб.
Як було зазначено вище, Позивач є власником прав інтелектуальної власності на ряд торговельних марок Coca-Cola та Fanta, зокрема, за свідоцтвами України № 535, 538, 3770, та 245352. Вказані позначення також визнанні добре відомими в Україні для таких товарів як безалкогольні газовані напої, станом на 31.12.2008 р.
Отже, Позивачу належать виключні права забороняти іншим особам використовувати без його згоди: позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою.
Згідно ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", використанням торговельної марки визнається: нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення).
Як вбачається з позовної заяви, необхідність звернення Позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів зумовлена тим, що Відповідачем здійснюються дії, направлені на імпорт (ввезення) товару, що містять на собі позначення, тотожні із належними Позивачу торговельними марками та позначення, схожі із належними Позивачу торговельними марками.
Таким чином, у випадку повного чи часткового задоволення позову, виконання рішення суду потребуватиме вчинення дій стосовно невизначеного кола інших осіб, які до того ж вправі будуть посилатися на те, що легітимно придбали товар (газовані напої) і можуть здійснювати його подальший продаж.
Отже, враховуючи наявність у Позивача виключних майнових прав на наведені ним торговельні марки FANTA та Coca-Cola, адекватними заходами забезпечення позову є накладення арешту на товар, що вже знаходиться на митному кордоні за митною декларацією № UA 23UA100430478831U3 від 18.12.2023 року.
Стосовно зустрічного забезпечення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав до суду заперечення на заяву Компанії, в яких вказав про те, що позивачем документально не підтверджено необхідність вжиття заходів забезпечення позову, та просив у випадку задоволення заяви про забезпечення позову вжити заходів зустрічного забезпечення шляхом зобов'язання Компанії у семиденний строк з дня постановлення відповідної ухвали внести на депозитний рахунок господарського суду міста Києва грошові кошти у сумі 500 000 грн як зустрічне забезпечення.
Необхідність вжиття зустрічного забезпечення відповідач мотивує тим, що: загальна вартість товару, спір щодо якого розглядається у даній справі, на час подання митної декларації дорівнював 1 043 125,24 грн (без врахування сплаченого мита та ПДВ); можлива наявність додаткових витрат, пов'язаних зі зберіганням товару на складі митного органу; існування реальної загрози часткового чи повного знищення товару.
Місцевий суд відмовляючи відповідачу у задоволенні заяви про вжиття заходів зустрічного забезпечення виходив з того, що заявлені відповідачем вимоги щодо зустрічного забезпечення не є співмірними із заходами забезпечення позову, вжитими судом у даній справі, а розмір збитків, які може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову, документально не підтверджений.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
Так, колегія зазначає, що відповідачем не надано доказів сплати мита на депозитний рахунок Київської митниці та ПДВ у зазначених ним сумах. Водночас, навіть якщо вказані суми дійсно ним сплачено, їх сплата є передбаченим законом обов'язком при здійснені імпорту товарів на територію України. Відповідач міг вільно використовувати ці кошти для ввезення будь-якого іншого товару, що не містить торговельні марки Позивача, проте самостійно прийняв рішення ввозити саме цей товар.
Також Відповідачем не надано жодного розрахунку його витрат щодо зберігання товару на складі митного органу та витрат, пов'язаних з оплатою додаткових експедиційних послуг щодо товару (періодичних перевірок його наявності та умов зберігання).
Крім того, в заяві Відповідача не пояснюється жодним чином, чому просить зобов'язати Позивача внести саме 500 000,00 гривень, не надає доказів фактичної сплати ним зазначеної ані вартості товару, ані митних зборів, не наводить розрахунок теоретично можливих витрат, пов'язаних зі зберіганням товару на митних складах. А відтак, запропонована Відповідачем сума зустрічного забезпечення не обґрунтована жодними розрахунками та не підтверджується жодним доказом.
Колегія суддів зазначає, що застосування заходів зустрічного забезпечення позову є правом суду, а не його обов'язком, про що Верховний Суд зазначив в постанові від 20 серпня 2020 року у справі № 910/6503/19.
Що ж стосується відсутності в Позивача місцезнаходження та майна на території України, то як вірно зазначив Господарський суд міста Києва, наведене є обов'язковою підставою для вжиття зустрічного забезпечення у цивільному процесі, і не має відношення до господарського процесу.
Водночас ст. 11 ГПК України, на яку посилається Відповідач, то аналогія закону застосовується судом лише якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований. Натомість ст. 139 ГПК України визнає дискрецію суду при прийнятті рішення про зустрічне забезпечення висуваючи вимогу, не встановлюючи перелік обов'язкових підстав, як це передбачено в цивільному процесі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКА ТРЕЙД» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 року у справі №910/483/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 року у справі №910/483/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу №910/483/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.
Повний текст складено 13.05.2024.
Головуючий суддя Б.М. Поляков
Судді В.Ю. Поліщук
В.О. Пантелієнко