вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" квітня 2024 р. Справа№ 910/13752/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Алданової С.О.
Корсака В.А.
за участю:
секретаря судового засідання Звершховської І.А.,
від позивача: Гринюк В.Г. (поза межами приміщення суду),
від відповідача: Малиновська В.Д. (в залі суду),
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 (повний текст складено 01.01.2024)
у справі № 910/13752/23 (суддя Демидов В.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тацит"
до ОСОБА_1
про спонукання виконати дії,
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тацит» (далі - ТОВ «Тацит») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило просить зобов'язати ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) передати Товариству за актом приймання-передачі:
- оригінали документів, що підтверджують фінансово-господарську діяльність ТОВ «Тацит» (04050, м. Київ, вул. Коперника, 2, код ЄДРПОУ 36352732), первинні документи бухгалтерського обліку;
- оригінали фінансової звітності, бухгалтерської звітності ТОВ «Тацит» (04050, м. Київ, вул. Коперника, 2, код ЄДРПОУ 36352732);
- оригінали установчих документів, оригінали реєстраційних документів, - оригінали протоколів загальних зборів ТОВ «Тацит» (04050, м. Київ, вул. Коперника, 2, код ЄДРПОУ 36352732);
- оригінали господарських договорів укладених від імені ТОВ «Тацит» (04050, м. Київ, вул. Коперника, 2, код ЄДРПОУ 36352732), та додатків до них;
- банківські виписки щодо руху коштів на розрахункових рахунках ТОВ «Тацит» (04050, м. Київ, вул. Коперника, 2, код ЄДРПОУ 36352732), платіжні доручення на перерахування коштів по розрахункових рахунках за період діяльності ТОВ «Тацит» (04050, м. Київ, вул. Коперника, 2, код ЄДРПОУ 36352732);
- оригінали правовстановлювальних документів на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Тацит» (04050, м. Київ, вул. Коперника, 2, код ЄДРПОУ 36352732);
- будь-які інші документи, які б свідчили про господарську діяльність ТОВ «Тацит» (04050, м. Київ, вул. Коперника, 2, код ЄДРПОУ 36352732), (ділову переписку, журнали реєстрації, тощо);
- печатку ТОВ «Тацит» (04050, м. Київ, вул. Коперника, 2, код ЄДРПОУ 36352732);
- документи, які стосуються рухомого та нерухомого майна ТОВ «Тацит» (04050, м. Київ, вул. Коперника, 2, код ЄДРПОУ 36352732).
На обґрунтування заявлених вимог Товариство зазначає, що 30.01.2023 внаслідок укладення Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Тацит» ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 100% частки в статутному капіталі Товариства. На виконання цього договору сторони також підписали акт приймання-передачі частки, який посвідчили нотаріально 30.01.2023. Однак ОСОБА_1 (колишній керівник Товариства) за актом приймання-передачі не передав новопризначеному керівнику товариства документи, які перебувають у діловодстві товариства.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 передати ТОВ «Тацит» в особі директора ОСОБА_2 за актом приймання-передачі: оригінали документів, що підтверджують фінансово-господарську діяльність ТОВ «Тацит», первинні документи бухгалтерського обліку; оригінали фінансової звітності, бухгалтерської звітності ТОВ «Тацит»; оригінали установчих документів, оригінали реєстраційних документів, оригінали протоколів загальних зборів ТОВ «Тацит»; оригінали господарських договорів, укладених від імені ТОВ «Тацит», та додатків до них; банківські виписки щодо руху коштів на розрахункових рахунках ТОВ «Тацит», платіжні доручення на перерахування коштів по розрахункових рахунках за період діяльності ТОВ «Тацит»; оригінали правовстановлювальних документів на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Тацит»; будь-які інші документи, які б свідчили про господарську діяльність ТОВ «Тацит», (ділову переписку, журнали реєстрації, тощо); печатку ТОВ «Тацит»; документи, які стосуються рухомого та нерухомого майна ТОВ «Тацит». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Тацит» 2 684,00 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2023, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
На думку скаржника, суд не повністю встановив обставини, які мають значення для справи, та неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження доказів та ненадання доказів на підтвердження звільнення відповідача у належному законному порядку. Скаржник зазначає, що суд не досліджував обставини його звільнення, а тому однобоко підійшов до тлумачення фактів. Апелянт визнає продаж ним корпоративних прав в ТОВ «Тацит» та відзначає, що йому було обіцяне збереження за ним посади директора. Зазначає, що продовжував здійснювати свої обов'язки, здавав фінансову звітність; не брав участі в «угоді сторін», за якою його було звільнено, заяву на звільнення не подавав.
Позиції учасників справи.
ТОВ «Тацит» у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечило та навело власні доводи на їх спростування; просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Агрикової О.В., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13752/23 та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/13752/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
15.02.2024 матеріали справи №910/13752/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 заяву суддів Мальченко А.О., Агрикової О.В., Козир Т.П. про самовідвід у справі №910/13752/23 задоволено. Передано справу № 910/13752/23 для визначення автоматизованою системою у відповідності до ст. 32 ГПК України нового складу суду.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду від 21.12.2023 передано колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/13752/23 залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/13752/23. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/13752/23 до закінчення його перегляду у суді апеляційної інстанції. Розгляд справи призначено на 08.04.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2024 заяву представника ТОВ «Тацит» адвоката Гринюк В.Г. про участь у судовому засіданні, призначеному на 08.04.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
08.04.2024 колегія суддів у судовому засіданні оголосила перерву до 29.04.2024 на підставі ст. 216 ГПК України та повідомила, що судове засідання буде проводитись в режимі відеоконференції за участю представника позивача Гринюк В.Г.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
30.01.2023 ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) уклали договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Тацит» (далі - договір), за умовами п. 1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця належну продавцю на праві власності частку у статутному капіталі ТОВ «Тацит» (ідентифікаційний код юридичної особи згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 36352732, місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Коперника, буд. 2, установчі документи: статут, зареєстрований 16.02.2009) номінальною вартістю 50 000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу ТОВ «Тацит» (далі - частка), а покупець зобов'язується прийняти частку у свою власність та оплатити її вартість згідно з цим договором.
Вартість частки (ціна продажу частки та ціна договору) складає 50 000,00 грн (п. 2 договору).
Сторони підтверджують, що на момент укладення цього договору провели усі розрахунки за ним, будь-яких претензій одна до одної не мають (п. 3 договору).
Згідно з п. 4 договору право власності на частку й усі права, пов'язані з нею, переходять до покупця з дати укладення цього договору. У день укладення цього договору сторони зобов'язуються підписати акт приймання-передачі частки та посвідчити його нотаріально, а також подати документи для здійснення державної реєстрації змін учасників товариства, що відбулися у зв'язку з укладенням договору та акту приймання-передачі частки. З моменту переходу права власності на частку до покупця переходять всі права та обов'язки учасника товариства, які належали продавцю в межах частки, яка відчужується за цим договором, а продавець відповідно втрачає всі права та обов'язки на частку у статутному капіталі товариства.
Продавець свідчить, що Статут Товариства не містить заборон на відчуження учасником своєї частки у статутному капіталі товариства іншим особам, частка є повністю сформованою та оплаченою, до цього часу нікому іншому не продана, не заставлена, боргом не обтяжена, під забороною (арештом), в тому числі під податковою заставою не перебуває, судового спору щодо неї не має, права третіх осіб на частку відсутні. Частка не є внеском до статутного капіталу інших юридичних осіб та продавець має право розпоряджатись часткою без будь-яких обмежень, в тому числі, що продавцем було у встановленому законодавством порядку повідомлено інших учасників товариства про намір продати частку та про умови продажу, натомість такі учасники не виявили наміру придбати частку на умовах, які викладені у цьому договорі, та відмовились від пріоритетного права її придбання, а також підтверджує, що господарська діяльність та фінансовий стан справ товариства на момент укладення цього договору в належному стані (п. 5 договору).
30.01.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписали акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Тацит» номінальною вартістю 50 000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу ТОВ «Тацит» та передається покупцю.
За цим актом згідно з договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Такцит» від 30.01.2023 продавець передає належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Тацит», номінальною вартістю 50 000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу у власність покупця, а покупець приймає частку у статутному капіталі ТОВ «Тацит», номінальною вартістю 50 000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу ТОВ «Тацит» (п. 2 акта приймання-передачі).
Рішенням №13/03/2023 одноособового учасника ТОВ «Тацит» від 13.03.2023 звільнено з посади директора товариства ОСОБА_1 з 13.03.2023 за угодою сторін на підставі поданої ним заяви. Призначено на посаду директора товариства з 14.03.2023 громадянина України ОСОБА_2 . Виключено ОСОБА_1 з переліку осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у т.ч. підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. Вирішено змінити відомості про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи на громадянина України - ОСОБА_2 , який має 100% прямого вирішального впливу; виключити актуальну інформацію для здійснення зв'язку з юридичною особою. Затверджено Статут товариства у новій редакції. Внесено органи управління товариством відповідно до Статуту: Загальні збори учасників товариства - вищий орган управління; директор - виконавчий орган. Відмінено рішення №23/01/2023 одноосібного учасника ТОВ «Тацит» від 23.01.2023 щодо здійснення процедури виділу з ТОВ «Тацит» новоствореного ТОВ «Тацит Груп» та припинено повноваження голови комісії з виділу - ОСОБА_1 .
Згідно з наказом ТОВ «Тацит» №1-к про вступ на посаду директора від 14.03.2023 на підставі рішення №13/03/2023 одноособового учасника ТОВ «Тацит» від 13.03.2023 ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ «Тацит» з 14.03.2023.
Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «Тацит» зазначило, що станом на дату подання позову ОСОБА_1 жодних документів Товариства не передав, новий директор не має доступу ані до поштової скриньки товариства, ані до бухгалтерії, ані до реєстраційних документів та інших документів щодо діяльності та управління ТОВ «Тацит».
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 проти заявлених до нього вимог заперечив та зазначив, що: документи, зазначені у п. 1, 2 позовної заяви, відсутні, оскільки фінансовий та бухгалтерський облік та подання звітності здійснювались в електронному вигляді; документи, зазначені в п. 3, 4, 6, 7, 9, не можуть бути передані оскільки відсутні у відповідача; документи, зазначені в п. 5, а саме банківські документи щодо руху коштів відсутні, оскільки усі фінансові операції проводились через електронну систему платежів без оформлення паперових документів; печатка Товариства у відповідача відсутня.
ОСОБА_1 також вважає, що вимога про зобов'язання підписати акт приймання-передачі документів не призводить до поновлення порушеного права позивача, а отже у задоволенні позову має бути відмовлено через обрання позивачем неналежного способу захисту.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Частина 3 ст. 167 ГК України визначає, що корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.
Корпоративні права учасників товариства є об'єктом захисту, визначеного ст. 13 Конституції України, зокрема, у спосіб, передбачений ч. 3 ст. 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
У мотивувальній частині Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі №1-2/2010 за конституційним зверненням ТОВ «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ч. 3 ст. 99 ЦК України Конституційний Суд України виснував, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (ч. 3, 6 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні»).
Згідно з п. 1 розділу XV Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 22.06.2015 за №736/27181, під час зміни керівника установи наявність і стан документів (справ), що знаходяться в діловодстві структурних підрозділів та в архіві, а також облікових документів та довідкового апарату до них відбиваються окремим розділом в акті приймання-передавання установи. Відповідно до облікових даних служби діловодства та архіву в акті наводяться окремо кількість документів, що знаходяться в діловодстві, та кількість справ, що зберігаються в архіві, у т.ч. кількість справ, що внесені до Національного архівного фонду.
Отже, колишній керівник (директор) за актом приймання-передавання має передати новопризначеному керівнику всі документи, які знаходяться в діловодстві Товариства.
Таким чином, саме на директора як на керівника покладена відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах та збереження оброблених документів, регістрів і звітності.
Оскільки ОСОБА_1 як колишній директор Товариства не передав новопризначеному керівнику всі документи, які знаходяться в діловодстві Товариства, позивач вправі вимагати усунення перешкод у виконанні його діючим директором своїх обов'язків,шляхом надання йому доступу та можливості користуватись документами Товариства, а колишній директор не вправі утримувати такі документи у себе.
Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів в тому числі є примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до вимог ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ст. 386 ЦК України).
Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини, за відсутності доказів передачі ОСОБА_1 . Товариству всіх документів, які знаходяться в діловодстві Товариства, вимоги ТОВ «Тацит» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 колегія суддів зазначає таке.
Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити в т.ч. заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
З огляду на доводи відзиву на позовну заяву, колегія суддів констатує, що у апеляційній скарзі ОСОБА_1 наводить доводи, які не наводив у суді першої інстанції і які, відповідно, не були предметом оцінки місцевого суду.
Під час розгляду апеляційної скарги колегія суддів враховує встановлені ст. 269 ГПК України межі апеляційного перегляду справи, а тому не може надавати оцінку доводам ОСОБА_1 , які на заявлялись у суді першої інстанції.
Також суд відзначає, що у апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наводить доводів в частині, що стосується здійсненого місцевим судом розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/13752/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/13752/23 залишити без змін.
3. Судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.
4. Справу №910/13752/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 3.05.2024.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді С.О. Алданова
В.А. Корсак