ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
14 травня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/4605/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюк І.Г.
суддів: Богатиря К.В., Таран С.В.
секретар судового засідання - Чеголя Є.О.
за участю представників учасників процесу:
ПСП «ДРУЖБА НАРОДІВ» - адвокат Іванченко І.В.;
ФОП Перчеклій Є.О. - Вовк Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Фізичної особи-підприємця Перчеклій Євгена Олександровича
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.03.2024
за заявою Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів» про розстрочку виконання судового рішення
по справі №916/4605/23
за позовом: Фізичної особи-підприємця Перчеклій Євгена Олександровича
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів»
про стягнення 987710,16 грн.
суддя суду першої інстанції - Бездоля Д.О.
місце винесення ухвали: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.
Повний текст ухвали складено та підписано: 26 березня 2024.
У жовтні 2023 року Фізична особа-підприємець Перчеклій Євген Олександрович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 987710,16 грн., з яких: основний борг в сумі 838755,50 грн.; інфляційні втрати в сумі 8580,75 грн.; 3% річних в сумі 12543,60 грн.; пеню в сумі 127830,31 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 у справі № 916/4605/23 позов Фізичної особи-підприємця Перчеклій Євгена Олександровича задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 838755,50 грн., пеню в сумі 62620,53 грн., 3% річних в сумі 12467,06 грн., інфляційні втрати в сумі 8580,75 грн. та судовий збір в сумі 11820,53 грн.
У березні 2024 року Приватне сільськогосподарське підприємство «Дружба народів» звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про розстрочку виконання судового рішення, в якій останнє просить суд розстрочити виконання рішення суду у цій справі на 1 рік шляхом погашення присуджених до стягнення сум рівними частинами.
В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що Приватне сільськогосподарське підприємство «Дружба народів» є виробником сільськогосподарської продукції, а з початком блокування РФ морських портів та їх обстрілів стало неможливо здійснювати реалізацію сільгосппродукції, у зв'язку з чим підприємницька діяльність для відповідача стала збитковою. Також відповідач відзначив, що на виконання мобілізаційних завдань з виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства відповідач уклав договір з Березівською районною військовою адміністрацією Одеської області, при цьому, станом на 14.02.2024, 64 з 76 працівників відповідача подали заяви про відпустку без збереження заробітної плати, у зв'язку з відсутністю коштів у підприємства для її виплати, а 3 працівника мобілізовано.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 заяву Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів» за вх. ГСОО № 2-412/24 від 12.03.2024 про розстрочення виконання рішення у справі №916/4605/23 - задоволено.
Розстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 у справі №916/4605/23 наступним чином:
1) до 31.03.2024 на суму 77853,70 грн.;
2) до 30.04.2024 на суму 77853,70 грн.;
3) до 31.05.2024 на суму 77853,70 грн.;
4) до 30.06.2024 на суму 77853,70 грн.;
5) до 31.07.2024 на суму 77853,70 грн.;
6) до 31.08.2024 на суму 77853,70 грн.;
7) до 30.09.2024 на суму 77853,70 грн.;
8) до 31.10.2024 на суму 77853,70 грн.;
9) до 30.11.2024 на суму 77853,70 грн.;
10) до 31.12.2024 на суму 77853,70 грн.;
11) до 31.01.2025 на суму 77853,70 грн.;
12) до 28.02.2025 на суму 77853,67 грн.
Обґрунтування судового рішення.
В мотивах прийнятого судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що розстрочення виконання рішення суду у цій справі на 1 рік шляхом погашення заборгованості рівними частинами не порушить баланс інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності наслідків для боржника з інтересом кредитора отримати грошові кошти у повному обсязі. При цьому суд також враховує, що положення ст. 331 ГПК України не пов'язують можливість розстрочення виконання рішення суду за заявою сторони з обставиною набрання ним законної сили.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Фізична особа-підприємець Перчеклій Євген Олександрович звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 року по справі №916/4605/23 та ухвалити нове судове рішення про відмову Приватному сільськогосподарському підприємству «Дружба народів» у задоволенні заяви від 12.03.2024 у повному обсязі та стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів» витрати апелянта по сплаті судового збору.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Скаржник зазначає, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не було враховане наступне.
По-перше, суд не прийняв до уваги і не надав належної оцінки діям позивача, а саме: що вимоги позивача були розраховані і обмежені датою подання позову до суду 20.01.2023, що частково зменшує розмір грошових зобов'язань відповідача в частині розміру фактично завданих збитків. Позивач не ставив питання та не заявляв вимог про стягнення збитків в порядку ст.625 ЦК України на час постановлення рішення по справі; позивач повідомив суд про зміст позасудової ініціативи відповідача від 26.01.2024 року та про умови пропонованої позивачем 26.01.2024 року мирової угоди, про ознайомлення відповідача з цими умовами і часом її виконання до 01.04.2024 року, що передбачало зменшення розміру пені на 50%, і що в свою чергу, співпадає з розміром стягнення пені, встановленим рішенням господарського суду від 04.03.2024 року. Отже, на думку скаржника ці обставини безумовно свідчать, що позивач, незважаючи на фактичне ухилення відповідача протягом року від виконання грошових зобов'язань за надані позивачем у повному обсязі послуги, тим не менше, зробив все для розумного вирішення між сторонами спору, і заради цього йшов на поступки.
По-друге, суд першої інстанції не прийняв до уваги і не надав належної оцінки діям відповідача, а саме: суд, розглядаючи заяву відповідача від 12.03.2024 року, не дав будь-якої оцінки діям відповідача, який з листопада 2022 року і до наступного часу всіляко ухиляється від виконання грошових зобов'язань за надані у повному обсязі послуги по договору №5/0822 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 26.08.2022 року, а після подання позову до суду намагався за зустрічним позовом визнати недійсним укладений між сторонами договір. Що свідчить про наміри затягнути час розгляду справи судом і відновлення майнових прав позивача.
В-третє, судом першої інстанції не дана оцінка належності письмових доказів, наданих заявником (відповідачем).
В-четверте, суд першої інстанції не прийняв до уваги загально відомі обставини, що «польовий» етап сільгоспвиробництва в галузі рослинництва (основной вид діяльності відповідача є (01.11) - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур завершується у третьому кварталі року. Тому, звітність відповідача за 9 місяців не може надати реальну доходну і прибуткову частини фінансово-господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, оскільки етап «збуту» сільгосппродукції припадає саме на четвертий квартал року.
В-п'яте, кінцевим днем подання податкової декларації і складання річного звіту про фінансові результати є 29 лютого 2024 року. Дійсно, станом на 29.02.2024 року відомості про фінансове положення відповідача за 2023 рік були недоступними (додаток 2.1), чим пояснюється неможливість суду перевірити і оцінювати доказ, а позивачу заперечувати про достовірність відомостей під час розгляду заяви відповідача від 26.02.2024 року про зменшення пені на 90%.
Однак, на думку скаржника, на час розгляду у суді заяви відповідача від 12.03.2024 року, останній мав надати суду «річний» Звіт про фінансові результати діяльності ПСП «Дружба народів» у 2023 році, відомості з котрого спростовують твердження відповідача про «критичний» фінансовий стан підприємства.
Також, скаржником, в апеляційній скарзі зазначається, що показники фінансових результатів за 9 місяців та 12 місяців (рік) у рядках 2000, 2465 (2290, 2350) значно різняться. Так, за показниками 2023 року (річного звіту) чистий дохід від реалізації продукції (товари, робіт, послуг) станом на 31.12.2023 року складав вже 123 002 000 грн., а чистий фінансовий прибуток (сукупний дохід) складав 4 500 000 грн. Крім того, залишок коштів на кінець 2023 року (код рядка -3415) складає 7 144 000 грн., що свідчить про безперешкодну можливість відповідача виконати грошові зобов'язання, починаючи з листопада 2022 року по кінець 2023 року, по укладеному між сторонами договору від 26.08.2022 року, і це не кажучи про продовження етапу збуту готової продукції в І кварталі 2024 року.
Отже, на думку скаржника, фактично, відповідач ввів суд в оману, надавши в якості доказу вигідні для нього фінансові показники господарської діяльності, а суд, в свою чергу, при дослідженні обставин і оцінці доказів на час розгляду заяви від 12.03.2024 року керувався показниками, що не відповідали дійсності.
Таким чином, надання ухвалою суду від 21.03.2024 року відповідачу (боржнику) розстрочки у виконанні рішення суду від 04.03.2024 року про стягнення на користь позивача боргу і завданих збитків є несправедливим судовим рішенням.
Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.
05.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Перчеклій Євгена Олександровича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 по справі №916/4605/23.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Таран С.В., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2024.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/4605/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 доручено Господарського суду Одеської області невідкладно надіслати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №916/4605/23.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Перчеклій Євгена Олександровича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 по справі №916/4605/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
10.04.2024 матеріали справи №916/4605/23 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Перчеклій Євгена Олександровича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 по справі №916/4605/23.
Призначено справу № 916/4605/23 до розгляду на 14.05.2024 о 13:30 год.
В судовому засіданні 14.05.2024 представник Фізичної особи-підприємця Перчеклій Євгена Олександровича доводи та вимоги апеляційної скарги підтримали.
Представник ПСП «ДРУЖБА НАРОДІВ» в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі № 916/4605/23 залишити без змін.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Судова колегія при розгляді апеляційної скарги враховує наступні положення діючого законодавства України.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.
У відповідності до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
За змістом ст. 18 ГПК України, яка кореспондується зі ст. 326 ГПК України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В контексті вищенаведених норм суд зауважує, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому, такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.
Тобто законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
При цьому, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Водночас, частина 5 ст. 331 ГПК України передбачає можливість дії (тривалості) самого розстрочення/відстрочення протягом одного року з моменту ухвалення рішення.
Підставою для звернення до суду із заявою боржник визначає, що Приватне сільськогосподарське підприємство «Дружба народів» є виробником сільськогосподарської продукції, а з початком блокування РФ морських портів та їх обстрілів стало неможливо здійснювати реалізацію сільгосппродукції, у зв'язку з чим підприємницька діяльність для відповідача стала збитковою. Також відповідач відзначив, що на виконання мобілізаційних завдань з виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства відповідач уклав договір з Березівською районною військовою адміністрацією Одеської області, при цьому, станом на 14.02.2024, 64 з 76 працівників відповідача подали заяви про відпустку без збереження заробітної плати, у зв'язку з відсутністю коштів у підприємства для її виплати, а 3 працівника мобілізовано.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, що подані докази щодо задіяння ПСП «Дружба народів» до виконання мобілізаційних завдань під час дії в Україні воєнного стану (лист Березівської РВА від 01.09.2022); поточний фінансовий стан відповідача, який впливає на спроможність виконання відповідачем рішення суду, зокрема незначний прибуток відповідача за 9 місяців 2023 року, який становить 161000,00 грн та збиток відповідача за аналогічний період попереднього року у розмірі 3000000,00 грн (звіт за 9 місяців 2023 року); стан господарської діяльності на підприємстві відповідача, про що свідчить обставина перебування переважної більшості працівників відповідача у відпустці без збереження заробітної плати (довідка від 14.02.2024); відсутність в матеріалах справи відомостей щодо фінансового стану стягувача; відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили про те, що розстрочення виконання рішення суду призведе до негативних наслідків для стягувача тощо.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розстрочення виконання рішення суду у цій справі на 1 рік шляхом погашення заборгованості рівними частинами не порушить баланс інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності наслідків для боржника з інтересом кредитора отримати грошові кошти у повному обсязі.
Щодо доводів скаржника про фактичне ухилення відповідача протягом року від виконання грошових зобов'язань за надані позивачем у повному обсязі послуги, колегія суддів зауважує, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.
При цьому, відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.
Отже необґрунтованими є доводи скаржника про наміри затягнути час розгляду справи судом і відновлення майнових прав позивача
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За викладених обставин та беручи до уваги те, що вирішення питання щодо розстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, який в оскаржуваній ухвалі навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про розстрочення виконання рішення у цій справі, і в цьому випадку не вбачається, що суд здійснив свої дискреційні повноваження з порушенням вимог чинного законодавства або з недотриманням «справедливого балансу» між сторонами, суд апеляційної інстанції вважає ухвалу місцевого господарського суду законною, прийняту відповідно до вимог матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
А отже, ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування ухвали господарського суду за результатами її апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржувана ухвала господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Перчеклій Євгена Олександровича - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №916/4605/23 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Перчеклій Євгена Олександровича.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 15.05.2024.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран