"25" квітня 2024 р. Справа №909/811/21 (909/908/23)
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Гриців В.М. (доповідач), Зварич О.В., Малех І.Б.,
секретар судового засідання С. Гілевич
з участю представників: позивача - Лозовський В.М., відповідача - Лаврушина К.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Скапровська І. М.) від 28 грудня 2023 року у справі №909/811/21 (909/908/23) за позовом ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" в особі арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича до Головного управління ДПС у Донецькій області про зобов'язання вчинити дії та стягнення судових витрат
у межах справи про банкрутство ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат"
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2023 року позов ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" в особі арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, яка полягає в ухиленні від розгляду заяви ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з земельного податку з юридичних осіб (ККДБ 18010500) у сумі 161 561,59 грн. Зобов'язано Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області підготувати висновок про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань з земельного податку з юридичних осіб (ККДБ 18010500) в сумі 161 561,59 грн на поточний рахунок ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" та направити розрахунковий документ до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України для виконання. Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на користь ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" 5 368 грн судового збору.
Головне управління ДПС у Донецькій області оскаржило назване рішення в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми процесуального права, зокрема ст. 2, 9, 90 КАС України.
Скаржник визнає, що електронні документи, які були подані позивачем не прийняті до розгляду, оскільки під час прийомки даних документів виявлено помилки - «необхідно обрати інший напрям перерахування коштів». Також зазначив, що ним не приймалося рішення про відмову у їх прийнятті, оскільки електронний кабінет платника та «Єдине вікно подання електронної звітності» працює за принципом автоматизованості та в автоматичному режимі перевіряє достовірність даних значень обов'язкового реквізиту.
Головне управління ДПС у Донецькій області просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2023 року у справі №909/811/21 (909/908/23) та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 02 лютого 2024 року залишив без руху апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Господарського суду Івано-Франківської області та вказав усунути недоліки апеляційної скарги: надати довіреність та докази надсилання копії цієї скарги і доданих до неї документів ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" в особі арбітражного керуючого Лозовському В.М.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2023 року у справі №909/811/21 (909/908/23). Зобов'язано Господарський суд Івано-Франківської області надіслати матеріали справи № 909/811/21 (909/908/23).
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 призначено розгляд справи на 28 березня 2024 року.
25.03.2024 надійшли письмові пояснення позивача, в яких він просить залишити рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2023 року у справі №909/811/21 (909/908/23) без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи і вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні з огляду на таке.
ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" в особі арбітражного керуючого Лозовського В. М. звернулося з позовом до ГУ ДПС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності ГУ ДПС у Донецькій області, яка полягає в ухиленні від розгляду заяви ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" про повернення надміру сплаченого земельного податку у сумі 161 561,59 грн; зобов'язання ГУ ДПС у Донецькій області підготувати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з земельного податку з юридичних осіб (ККДБ 18010500) у сумі 161 561,59 грн на поточний рахунок ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" та направити розрахунковий документ до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України для виконання, стягнення судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ГУ ДПС України в Донецькій області всупереч вимогам ПК України, на неодноразові звернення позивача із заявами про повернення надміру сплачених коштів, не надало відповідного висновку, за наслідками розгляду поданих заяв, а повідомило через сервіс "Електронний кабінет" про те, що документ не прийнято до розгляду.
Позивач також зазначив, що бездіяльність відповідача, яка полягає в ухиленні від перерахування на поточний рахунок позивача надмірно сплачених податків, зокрема, земельного податку з юридичних осіб (ККДБ 18010500), призводить до порушення прав товариства, що перебуває в ліквідаційній процедурі, на отримання коштів і, як наслідок, порушення прав кредиторів банкрута на задоволення їх вимог у процедурі ліквідації ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат".
Порядок та умови повернення помилково та/або надміру сплачених до бюджету грошових зобов'язань та пені визначено Податковим кодексом України (далі ПК України).
Згідно п. 43.1. ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Відповідно до п. 43.3. ст. 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Пунктом 43.4. ст. 43 ПК України встановлено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Відповідно до п. 43.5 ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ГУ ДПС у Донецькій області лист №631/6/05-99-04-12 від 13.04.2023 повідомило арбітражного керуючого Лозовського В.М. про існування у ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" переплати з земельного податку з юридичних осіб (ККДБ 18010500) у розмірі 161 561,59 грн (а.с. 10).
Ліквідатор боржника звернувся до ГУ ДПС у Донецькій області із заявою за вих. №01/01-06-49 від 11.07.2023 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань на рахунок боржника (а.с. 11-12).
ГУ ДПС у Донецькій області листом №2116/6/05-99-04-12 від 24.07.2023 запропонувало арбітражному керуючому Лозовському В.М. подати заяву в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет».
Позивач долучив до матеріалів справи заяви до відповідача про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань і пені та квитанції про те, що вказані заяви доставлено, але документ не прийнято до розгляду (а.с. 14.17).
Вказані обставини не заперечуються ГУ ДПС у Донецькій області.
З огляду на викладене, керуючись ст. 75 ГПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірно висновку, що на день розгляду справи відсутні докази дотримання ГУ ДПС у Донецькій області вимог ПК України в частині розгляду заяви про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань, а тому позовні вимоги ліквідатора боржника є обґрунтованими і їх слід задовольнити.
Відповідно до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 цього кодексу, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення суми заборгованості.
За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Посилання апелянта про те, що судом першої порушено норми процесуального права, а саме ст. 2, 9, 90 КАС України, відхиляються колегіє суддів за безпідставністю, оскільки справа №909/811/21(909/908/23) розглядається в порядку господарського судочинства, а тому суд не застосовує норми КАС України.
Що ж стосується твердження скаржника про те, що електронні документи, які були подані позивачем не прийняті до розгляду, оскільки під час прийомки даних документів виявлено помилки, то колегією суддів встановлено, що позивач звертався до відповідача відповідно до пункту 43.4. ст. 43 ПК України з заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі - (заява за вих. №01/01-06-49 від 11.07.2023). З огляду на викладене, посилання апелянта на необхідність подання заяви лише через електронний кабінет відхиляється судом за безпідставністю.
Апелянтом не доведено належними та допустимими доказами відсутність у нього обов'язку розглянути по суті заяву позивача за вих. №01/01-06-49 від 11.07.2023.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги викладені обставини справи і приписи закону суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2023 року у справі №909/811/21 (909/908/23) ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу залишає без задоволення.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, апеляційний суд покладає на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд
Рішення Господарського Івано-Франківської області від 28 грудня 2023 року у справі №909/811/21 (909/908/23) залишити без змін, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 13 травня 2024 року.
Суддя В.М. Гриців
Суддя О.В. Зварич
Суддя І.Б. Малех