465/2400/24
3/465/1510/24
Іменем України
14.05.2024 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, за даними протоколу проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
29 березня 2024 року до Франківського районного суду м. Львова поступили матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 867717 від 14.03.2024р., 13.03.2024р. об 22 год. 48 хв. у місті Львові по вулиці Володимира Великого 39 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel Zafira д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв дорожньо - транспортну пригоду, а саме наїзд на автомобіль Tesla д.н.з. НОМЕР_2 , водієм якого є ОСОБА_2 , після чого місце події залишив та не повідомив орган поліції.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнає, зазначив, що за подій, які мали місце, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, місце події не залишав, відразу зв"язався з потерпілим та повідомив про ДТП, потерпілий немає до нього жодних претензій.
Вивчивши представлені на розгляд адміністративні матеріали та дослідивши фактичні обставини, у їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП не доведена.
П.2.10а ПДР України визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
В силу вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 стверджує, що після ДТП відразу зв"язався з потерпілим, про що свідчить заява останнього. Відтак, не довіряти йому в цьому у суду немає підстав.
Відповідно до диспозиції ст.122-4 КУпАП суб'єктивна сторона правопорушення може бути лише у формі умислу, який полягає в усвідомленні особою протиправності свого діяння та передбаченні або свідомому допущенні наслідків цього діяння, якими є ухилення від відповідальності за скоєну дорожньо-транспортну пригоду та/або неможливість встановлення її дійсних обставин.
Згідно з ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обгрунтованих доказів того, що ОСОБА_1 умисно залишив місце ДТП в ході розгляду справи не здобуто, і такі не долучені уповноваженою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення.
Суд не вбачає в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, як це визначено в ст. 9 КУпАП, а саме, протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом постанови від 08.07.2020 року у справі 463/1352/16-а Верховний Суд також звертає увагу на те, що в силу принципу презумції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 268, 283, 284 КпАП України, -
постановив:
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення, щодо нього, закрити.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через суд, що постановив рішення.
Суддя В. Кузь