465/2603/24
3/465/1622/24
Іменем України
15.05.2024 року м.Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова- Мартинишин М.О., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 -ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, старшого солдата, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за ч. 3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення -
старший солдат ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , 31.03.2024 року близько 09:00 год. під час дії воєнного стану перебував на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) з ознаками сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, чим порушив вимогу статті ч.3 ст. 172-20 КУпАП, внаслідок чого на ОСОБА_1 складено протокол серія НОМЕР_1 №00133 про військове адміністративне правопорушення від 03.04.2024 року.
Правопорушник ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлений про його дату, час та місце, разом з тим до справи додав заяву про слухання справи без його участі.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи подання письмової заяви про розгляд справи за відсутності правопорушника, тому суд вважаю, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши представлені адміністративні матеріали, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, дії останнього правильно кваліфіковано за даною статтею.
Вина правопорушника ОСОБА_1 доведена зібраними по справі матеріалами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, котрий працює, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, а тому вважаю, що стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети, зокрема його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у виді штрафу.
Разом з тим, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 268, 283, 284 КУпАП -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення - штраф у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 гривень.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через районний суд.
Суддя Мартинишин М.О.