Справа № 464/5748/23
пр.№ 2/464/231/24
08.05.2024 м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Мички Б.Р.,
за участю секретаря Севери Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 про реєстрацію іпотеки та поновлення запису про заборони в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» (далі - ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо») звернулось до суду з позовом про визнання за позивачем ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» право вимоги та право іпотекодержателя на належні на праві власності ОСОБА_1 житловий будинок № 12 та земельну ділянку з кадастровим номером: 4610136800:03:008:0056, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яке виникло на підставі укладеного між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», та ОСОБА_1 договору іпотеки житлового будинку та земельної ділянки № ZXR019521.4586.005 від 20.03.2013 року, посвідченого Мухою М.Т., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 494. Позивач мотивує свої вимоги тим, що 20.03.2013 року між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № MKLNF3.4586.004, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 1 250 000 грн. з терміном користування кредитом до 19.03.2018 року, під 20,0% річних. 13.07.2017 року між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» було укладено Договори про відступлення прав вимоги № 23 за кредитним договором № MKLNF3.4586.004 від 20.03.2013 року та про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, що посвідчений Скульською Т.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 2258. 23.04.2018 року ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» через наявну непогашену заборгованість за кредитним договором № MKLNF3.4586.004 в позасудовому порядку врегулювало питання звернення стягнення на предмет іпотеки та набуло право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку з кадастровим № 4610136800:03:008:0056, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Одночасно з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», у відповідності до вимог законодавства у сфері державної реєстрації, було подано до державного реєстратора заяву про припинення записів про іпотеку та заборону за договором іпотеки житлового будинку та земельної ділянки № ZXR019521.4586.005 від 20.03.2013р. Між тим, рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 08 листопада 2019 року у справі № 464/6174/18 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено, визнано недійсним та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо». Постановою Львівського апеляційного суду від 11 січня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» залишено без задоволення, а рішення Сихівського районного суду м. Львова від 08 листопада 2019 року - без змін. Постановою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року касаційну скаргу задоволено частково, скасовано рішення в частині вирішення вимог до державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Поліщак Марії Василівни про визнання незаконним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, стягнення судових витрат з державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Поліщак Марії Василівни на користь ОСОБА_1 , у решті вимог рішення Сихівського районного суду м. Львова від 08 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 січня 2021 року залишено без змін. Таким чином, з метою недопущення втрати прав кредитора та іпотекодержателя на житловий будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку з кадастровим № 4610136800:03:008:0056, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Позивач звертається із позовом, щоб поновити реєстрацію іпотеки за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», що виник на підставі Договору іпотеки житлового будинку та земельної ділянки № ZXR019521.4586.005 від 20.03.2013 року та накласти іпотечну заборону та не допустити втрати іпотеки, оскільки Позивач залишається без коштів, які він повинен був отримати від боржника, як новий кредитор та без іпотеки, яка б забезпечувала належне виконання кредитних зобов'язань.
05 вересня 2023 року ухвалою Сихівського районного суду м. Львова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні.
Представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 12.10.2023 року до суду подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник вважає позов необґрунтованим та безпідставним, просить у позові відмовити.
ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» 27.11.2023 року подано до суду письмову відповідь на відзив, відповідно до якої підтримано вимоги позовної заяви з підстав, що містить її зміст, заперечено обставини, зазначені представником відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, зокрема наголосивши на обґрунтованості та беззаперечності позовних вимог.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 01.12.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали.
У судове засідання представник відповідача не зявився, подав заяву у якій просив розгляд справи проводити у їх відсутності, при вирішенні спору покликається на розсуд суду.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно із вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.
З'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 20.03.2013 року між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № MKLNF3.4586.004, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 1 250 000 грн. з терміном користування кредитом до 19.03.2018 року, під 20,0% річних.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 20.03.2013 року між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ОСОБА_1 було укладено договору іпотеки житлового будинку та земельної ділянки № ZXR019521.4586.005 від 20.03.2013 року, посвідченого Мухою М.Т., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 494.
13.07.2017 року між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» було укладено Договори про відступлення прав вимоги № 23 за кредитним договором № MKLNF3.4586.004 від 20.03.2013 року та про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, що посвідчений Скульською Т.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 2258.
23.04.2018 року ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» через наявну непогашену заборгованість за кредитним договором № MKLNF3.4586.004 в позасудовому порядку врегулювало питання звернення стягнення на предмет іпотеки та набуло право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку з кадастровим № 4610136800:03:008:0056, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Одночасно з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», у відповідності до вимог законодавства у сфері державної реєстрації, було подано до державного реєстратора заяву про припинення записів про іпотеку та заборону за договором іпотеки житлового будинку та земельної ділянки № ZXR019521.4586.005 від 20.03.2013р.
Між тим, рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 08 листопада 2019 року у справі № 464/6174/18 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено, визнано недійсним та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо».
Постановою Львівського апеляційного суду від 11 січня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» залишено без задоволення, а рішення Сихівського районного суду м. Львова від 08 листопада 2019 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року касаційну скаргу задоволено частково, скасовано рішення в частині вирішення вимог до державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Поліщак Марії Василівни про визнання незаконним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, стягнення судових витрат з державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Поліщак Марії Василівни на користь ОСОБА_1 , у решті вимог рішення Сихівського районного суду м. Львова від 08 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 січня 2021 року залишено без змін.
Станом на день подання позову, судове рішення у справі № 464/6174/18 реалізовано, державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку з кадастровим № 4610136800:03:008:0056, що знаходяться за адресою: місто Львів, вул. Зубрівська за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» - скасовано, майно перебуває у власності попереднього власника (іпотекодавця) - ОСОБА_1 , записи про реєстрацію іпотеки за заборони за укладеним договором іпотеки на користь ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» - відсутні.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) вказала, що виключення запису про обтяження, зокрема, на підставі судового рішення саме по собі не припиняє іпотеки, яка залишається чинною. Відповідно скасування такого судового рішення не спричиняє відновлення дії іпотеки. Якщо предмет іпотеки не був реалізований та відсутні інші підстави для припинення іпотеки, встановлені законом, то іпотека є чинною з моменту внесення про неї первинного запису до відповідного реєстру незалежно від того, чи було скасоване судове рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження. У такому разі запис про іпотеку підлягає відновленню. Запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису («заднім числом»), а підлягає відновленню з моменту вчинення запису про таке відновлення (пункти 9.11, 9.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20)).
В постанові Верховного Суду від 02 липня 2018 року у справі № 206/3076/17 судом касаційної інстанції зроблено висновок про те, що у разі, якщо рішенням суду скасовано реєстрацію права власності за іпотекодержателем на предмет іпотеки та він не набув права власності на предмет іпотеки, то іпотека не припиняється.
Враховуючи вищевикладене, на момент відступлення права вимоги за Кредитним договором та Іпотечним договором іпотека на вищевказане нерухоме майно була (та залишається) дійсною і, в силу Договору про відступлення права вимоги, правонаступником іпотекодержателя - Банку на таке майно, є Позивач.
Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» визначені підстави припинення іпотеки, до яких, зокрема, належать: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки; набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо Іпотекодавець не відновив її.
Враховуючи притаманний інституту іпотеки принцип слідування, який закріплений в ст. 23 ЗУ «Про іпотеку», при переході права власності на предмет іпотеки до іншої особи, право іпотеки зберегло свою силу.
В силу цієї норми, особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус Іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, навіть, якщо він є добросовісним набувачем і не знав про наявність іпотечного обтяження.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 08 листопада 2019 року у справі № 464/6174/18, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено, визнано недійсним та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо». Коли право власності на іпотечне майно від ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» повернулось до ОСОБА_1 і при цьому повинна повернутись іпотека, оскільки заборгованість не погашена.
Якщо відсутні підстави для припинення іпотеки передбачені у статті 17 Закону України «Про іпотеки», то іпотека є дійсною навіть за відсутності запису про іпотеку у відповідних реєстрах та для нового власника майна у порядку статті 23 Закону України «Про іпотеку».
До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 922/1995/17 від 16.10.2020 року; № 646/4428/16-ц від 22.01.2020 року.
При цьому, аналіз змісту положення ст. 23 Закону України «Про іпотеку» свідчить, що правовий режим майна, яке знаходиться в іпотеці, не змінюється незалежно від кількості правочинів, за якими право власності переходило до інших набувачів такого права. Тому до нових власників предмета іпотеки перейшли всі права і обов'язки Іпотекодавця за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Чинне законодавство не встановлює залежність збереження права іпотеки від добросовісності чи недобросовісності нового власника предмету іпотеки, а також від його обізнаності про обтяження придбаного нерухомого майна чи оспорювання в судовому порядку права іпотекодержателя на це майно на момент його придбання.
Будь-яких обмежень або виключень, які б дозволяли звільнити особу, що придбала (набула)іпотечне майно від переведених на нього обов'язків Іпотекодавця на підставі того, що при укладенні договору купівлі-продажу вона не знала про наявність іпотечного обтяження, законом не передбачено.
Співвідношення зазначених положень законодавства дає змогу дійти висновку про те, що Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо урегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення статті 17 Закону України «Про іпотеку» містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, даний висновок кореспондується із статтею 593 ЦК України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 668/9978/15-ц (провадження № 14-124цс19) та від 12 червня 2019 року у справі № 205/578/14-ц (провадження № 14-48цс19).
Оскільки відсутні підстави для припинення договору іпотеки, передбачені статтею 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника чи повернення майна судовим шляхом до попереднього власника, який передав це майно в іпотеку.
Крім того, Конституційний Суд України в своєму рішенні від 14.07.2020 у справі Справа №3-67/2019 (1457/19) визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року №898-IV та зазначив: «…набувач предмета іпотеки не позбавлений можливості отримувати інформацію про обтяження майна іпотекою самостійно або за допомогою третіх осіб та здатний виявити розумну обачність, щоб убезпечити себе від негативних наслідків, пов'язаних із набуттям статусу іпотекодавця, у тому числі і тих, що можуть настати у разі невиконання основного зобов'язання. Хоча обтяження майна іпотекою і впливає на можливість реалізації набувачем іпотечного майна свого конституційного права власності через обмежену правомочність розпоряджатися предметом іпотеки, втручання у таке право є мінімальним та спрямоване на врахування інтересів усіх суб'єктів вказаних правовідносин.
Отже, положення частини першої статті 23 Закону № 898 не порушують розумного балансу між правами та інтересами іпотекодержателя (кредитора) і іпотекодавця (набувача іпотечного майна). До того ж факт обізнаності набувача іпотечного майна щодо перебування нерухомого майна в іпотеці не має істотного значення, адже відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем за згодою або без згоди іпотекодержателя жодним чином не припиняє іпотеки. Водночас набувач іпотечного майна, до відома якого не доведено інформацію про те, що нерухоме майно є предметом іпотеки, володіє достатніми засобами юридичного захисту, передбаченими чинним законодавством України, у разі порушення його конституційного права власності, а також вимог закону при вчиненні правочину».
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Велика Палата Верховного Суду у пункті 9.6 постанови від 15 червня2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) дійшла висновку, що виключення на підставі судового рішення відомостей про право іпотеки з Державного реєстру іпотек не може впливати на чинність іпотеки, оскільки така підстава припинення іпотеки не передбачена законом. У такому випадку скасування судового рішення, яке стало підставою для внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека є чинною незалежно від наявності таких відомостей у Державному реєстрі іпотек.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 9.8 постанови від 15 червня2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) зазначила, що у випадку, якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя.
Виходячи з обставин цієї справи, якщо позивач вважає себе іпотекодержателем та вважає, що його право порушене, належним способом захисту буде звернення до суду з вимогою про визнання права іпотекодержателя.
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, діючи в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачем ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» права іпотекодержателя належної на праві власності ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_2 та земельна ділянка з кадастровим № 4610136800:03:008:0056, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яке виникло на підставі укладеного між ПАТ «ВБР», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», та ОСОБА_1 договору іпотеки житлового будинку та земельної ділянки № ZXR019521.4586.005 від 20.03.2013 року, посвідченого Мухою М.Т., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 494, - з огляду на те, що виключення на підставі заяви відомостей про право іпотеки з Державного реєстру іпотек не впливає на чинність іпотеки, оскільки така підстава припинення іпотеки відпала за ухваленим рішенням суду у справі № 464/6174/18. У такому випадку скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за іпотекодержателем, яке стало підставою для внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека є чинною незалежно від наявності таких відомостей у Державному реєстрі іпотек, тому визнання даним рішенням суду права позивача як іпотекодержателя стосовно спірного іпотечного майна, має наслідком внесення до відповідного державного реєстру запису про іпотекодержателя.
Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 , про реєстрацію іпотеки та поновлення запису про заборони в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Відповідно до частини першої ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5368, 00 грн.
На підставі викладеного,ст.ст. 1, 3, 23 Закону України «Про іпотеку» ст.ст. 11, 13, 14, 256, 257, 261, 264, 267, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 , про реєстрацію іпотеки та поновлення запису про заборони в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» право вимоги та право іпотекодержателя за Іпотечним договором № ZXR019521.4586.005 від 20.03.2013 року укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «ВБР», предметом якого є: житловий будинок АДРЕСА_2 та земельна ділянка з кадастровим № 4610136800:03:008:0056, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений Мухою М.Т., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 494.
Внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна запис про іпотеку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», як іпотекодержателя щодо Іпотечного договору укладеним № ZXR019521.4586.005 від 20.03.2013 року укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «ВБР», предметом якого є: житловий будинок АДРЕСА_2 та земельна ділянка з кадастровим № 4610136800:03:008:0056, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений Мухою М.Т., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 494.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» (код ЄДРПОУ 39761587, адреса: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2 Б) судовий збір у розмірі 5368, 00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 08 травня 2024 року.
Суддя: Б.Р. Мичка