Справа № 452/231/24
"14" травня 2024 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кущ Т.М.,
при секретарі судового засідання Роман Л.І.,
за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням осіб без їх виклику за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
17 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу між сторонами, який зареєстровано 24 березня 2004 року у Садковицькій сільській раді Самбірського району Львівської області, запис за №2. Позивач вказала, що сторони мають трьох спільних дітей, двоє з яких на день подання позову є неповнолітніми, а саме, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначила, що сімейне життя між сторонами почало втрачати любов і погіршуватися внаслідок зловживання відповідачем алкогольними напоями, між подружжям почали відбуватися систематичні сварки і непорозуміння з різних побутових причин, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Подружжя з 2022 року проживають окремо, не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбно-сімейних відносин. За таких обставин позивач вимушена була звернутися до суду із відповідним позовом, посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливим, оскільки суперечить її інтересам (а.с.1-2).
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 31 січня 2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та вперше призначено розгляд справи по суті з повідомленням сторін без їх виклику на 13 березня 2024 року (а.с.14). Разом з тим, судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та в подальшому розгляд справи по суті було призначено на 14 травня 2024 року (а.с.20).
Позивач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.16,21), заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавала. Разом з тим, у відповідній письмовій заяві, поданій до суду, зазначила, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, прохала суд провести розгляд справи за її відсутності (а.с.19).
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.17,18,21 зворотна сторона), заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавав, правом подати відзив на позовну заяву не скористався. Разом з тим, у відповідній письмовій заяві, поданій до суду, обставини, викладені в позовній заяві, не оспорював та вказав, що ним визнаються позовні вимоги у
повному обсязі, бажання зберегти шлюб не має та заперечував проти надання строку для примирення, прохав суд провести розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів за його відсутності (а.с.22).
Виходячи з положень ч.5 ст.279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, з'ясувавши позицію сторін у справі, викладену позивачем в позовній заяві та додатковій заяві, поданій до суду, а відповідачем у відповідній письмовій заяві, поданій до суду, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Із копії свідоцтва про одруження вбачається, що сторони одружились 24 березня 2004 року у Садковицькій сільській раді Самбірського району Львівської області, про що в Книзі реєстрації актів про одруження 24 березня 2004 року зроблено запис за №2 (а.с.4).
Від даного шлюбу сторони мають трьох спільних дітей, двоє з яких на день подання позову є неповнолітніми, а саме, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.1-2,5,6,7).
З письмових пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що спільне життя позивача з відповідачем не склалося через зловживання відповідачем алкогольними напоями, між подружжям відбувалися систематичні сварки і непорозуміння з побутових причин, що призвело до фактичного припинення між шлюбних відносин. З 2022 року сторони проживають окремо та не ведуть спільного господарства. При цьому, сторони вважають подальше спільне життя і збереження шлюбу між ними неможливим (а.с.1-2,8,9,19,22).
Відповідач ОСОБА_2 правом подати відзив на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень проти позову з посиланням на відповідні докази не надав, проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження не заперечував. Натомість, вищевзазначені обставини у справі відповідач не оспорював, фактично їх визнав, про що зазначив у заяві по суті справи, поданій до суду, тому у відповідності до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.
Згідно положень статті 111 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Сторони не виявили бажання зберегти подружні відносини, письмово заперечували проти надання подружжю строку для примирення (а.с.1-2,19,22).
Спору про поділ спільного майна подружжя та про місце проживання неповнолітніх дітей після розірвання шлюбу на час розгляду даної справи немає.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача ОСОБА_1 на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим, воно суперечить інтересам кожного з подружжя, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач ОСОБА_1 у зв'язку з реєстрацією шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » (а.с.4).
Разом з тим, позивач ОСОБА_1 не зверталась до суду із заявою про відновлення свого дошлюбного прізвища.
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Питання про розподіл судових витрат позивачем не порушувалось.
Керуючись стст.24,110-113 СК України, стст.12-13,76-82,206,247,259,263-268,274,279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Ковиничі Самбірського району Львівської області (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Самбірським МС ГУДМС України у Львівській області від 26 лютого 2016 року, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Вербівка Самбірського району Львівської області (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Самбірським РВ УМВС України у Львівській області від 30 червня 1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_4 ), зареєстрований 24 березня 2004 року у Садковицькій сільській раді Самбірського району Львівської області, запис за №2 від 24 березня 2004 року, які мають двох спільних неповнолітніх дітей.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 й надалі іменуватися цим самим прізвищем.
Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т.М. Кущ