Єдиний унікальний номер 448/726/24
Провадження № 3/448/439/24
15.05.2024 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій БІЛОУС, розглянувши матеріали справи, що надійшла з відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку смт.Красне, Буського району Львівської області, мешканку' АДРЕСА_1 , українку, громадянку України, непрацюючу (згідно даних протоколу),
за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 -не з'явилась,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
08.04.2024 року об 15:10 год., громадянка ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення належних умов виховання своєї дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: дитина тривалий час перебувала на вулиці без нагляду матері і була виявлена сторонніми особами.
Обставини даного адміністративного правопорушення були встановлені працівниками правоохоронних органів, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД 558073.
Враховуючи викладене, автором протоколу констатується вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 184 КУпАП.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилася, хоча була своєчасно та належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, та не повідомила про причини своєї неявки, а також не надіслала клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Зважаючи на викладені обставини та те, що ОСОБА_1 , своєчасно сповіщалася про час і місце розгляду справи, з урахуванням строків розгляду даної категорії справ, суд відповідно до вимог ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтею 1 КУпАП.
Перевіривши докази, які слугували винесенню даного протоколу, суд приходить до наступного переконання.
ІІ. Застосоване судом законодавство:
У відповідності до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей порушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
Реалізація принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності тісно пов'язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.
Перша з них, репресивно-каральна (або "штрафна"), полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.
Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.
Відповідно до частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями статей 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.
Диспозицією частини 1 статті 184 КУпАП передбачено, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, - передбачає адміністративну відповідальність.
Батьківські права та обов'язки - права і обов'язки, покладені законодавством на батьків щодо виховання і утримання дітей.
Батьки мають обов'язок виховувати своїх дітей та піклуватися про їх здоров'я, надавати їм освіту та готувати їх до праці.
Виховання дітей - процес заохочення та підтримки фізичного, емоційного, соціального та інтелектуального розвитку дитини від народження до дорослості.
ІІІ. Оцінка суду:
Даний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП, тому є доказом у розумінні положень ст.251 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 , вищевказаного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №558073 від 09.04.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , від 09.04.2024 року; рапортом інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ст.-лйтненант поліції Ольги МЕЛЕШКО; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , та іншими документами, доданими до протоколу.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 , дії працівників поліції щодо складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржувала, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до них, - суду не скеровувала.
Аналізуючи наведені докази та докази, здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 , яке полягає у невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, за яке передбачена відповідальність за частиною 1 статті 184 КУпАП.
ІV. Накладення адміністративного стягнення:
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
За змістом статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Чинними нормами КУпАП не визначається поняття малозначності вчиненого правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними. Орган (посадова особа), уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, звільняє правопорушника від адміністративної відповідальності в кожному випадку окремо, зважаючи на характер вчинюваного діяння та обставини справи, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Положення статті 22 КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. При розгляді справ та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
При вирішенні питання про застосування положень статті 22 КУпАП суд вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Таким чином, оцінюючи в сукупності дії, наслідки, обставини, з урахуванням даних, що характеризують особу (позитивна характеристика з місця проживання, перебування на утриманні та вихованні двох неповнолітніх дітей), враховуючи, що від вчинення даного адміністративного правопорушення не настало істотних негативних наслідків, приходжу до висновку про можливість застосування до особи положень статті 22 КУпАП і необхідності звільнення такого від адміністративної відповідальності в зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення та обмежитися усним зауваженням, з наведених вище мотивів та підстав.
Саме усне зауваження вважаю достатнім для виправлення та належної поведінки особи в подальшому, а також співрозмірним скоєному.
Згідно частини 2 статті 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведену норму права, приходжу до висновку, що провадження по даній справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП щодо ОСОБА_1 , підлягає закриттю.
V. Судові витрати:
Приймаючи до уваги те, що згідно із ст.40-1 КУпАП та Законом України «Про судовий збір», судовий збір з особи може бути стягнуто у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, суд, звільняючи ОСОБА_1 , від адміністративної відповідальності, вважає що судовий збір у розмірі 605,60 грн. стягненню з особи, яка звільнена від адміністративної відповідальності не підлягає.
Керуючись частиною 1 статті 184, статтями 33, 34, 35, 40-1, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
Визнати, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 стаття 184 КУпАП.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , провадженням закрити та звільнити останню від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Судовий збір із ОСОБА_1 , стягненню не підлягає.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Юрій БІЛОУС