Справа №463/4243/24
Провадження №2-а/463/55/24
про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2024 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Яворський С. Й., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Мединського Олександра Віталійовича (місце знаходження: 29008, м.Хмельницький, вул.Коцюбинського, 35/2) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
встановив:
15.05.2024 року (документ сформовано в системі Електронний суд 10.05.2024 року) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в електронній формі через електронний кабінет в системі «Електронний суд» із адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №2104512 від 09.05.2024 року.
Оглянувши матеріали позовної заяви, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до положень абзацу 1 ч.2 ст.161 КАС України, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно ч.9 ст.44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб'єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
З урахуванням наведеного суддя вважає за необхідне зазначити про те, що Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції зважаючи на положення ч.6 ст.18 КАС України та Закону України від 29 червня 2023 року №3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» належить до учасників справи, які зобов'язані зареєструвати електронний кабінет.
Як вбачається з матеріалів поданого адміністративного позову позивач звернувшись до суду із позовною заявою в електронній формі через електронний кабінет не виконав свого обов'язку щодо додання до поданої позовної заяви доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 44 КАС України.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У постанові від 18.03.2020 року (провадження № 11-1287апп18) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права вказала, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивач звернувся до суду з вимогою немайнового характеру: вимогою про скасування постанови серії ЕНА №2104512 від 09.05.2024 року про накладення адміністративного стягнення, однак судовий збір за таку не сплатив. Як на підставу звільнення від сплати судового збору покликається на положення п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідного якого від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. На підтвердження наявності статусу учасника бойових дій долучив до матеріалів позовної заяви копію посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 05 серпня 2021 року.
Варто зазначити, що положення ст. 288 КУпАП у відповідності до позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 18.03.2020 року (провадження № 11-1287апп18), застосуванню в даній категорії спорів не підлягають.
Крім того, відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 06 травня 2020 року при розгляді справи №9901/70/20, пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VIзвільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає, що в даному випадку позивач не підпадає під пільгову категорію позивачів, передбачену п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», які звільнені від сплати судового збору за заявлену в даній справі вимогу, оскільки така не пов'язана та не випливає із його статусу учасника бойових дій, а стосується реалізації прав та обов'язків, як учасника (водія) дорожнього руху.
У зв'язку з чим позивачеві слід сплатити судовий збір в розмірі 605,60 грн. за вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на рахунок Личаківського районного суду м. Львова з подальшим представленням суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору.
Частиною 5 статті 160 КАС України закріплено вичерпний перелік вимог щодо змісту позовної заяви, з якою позивач звертається до суду.
Так, положеннями пункту 2 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В контексті положень пункту 2 ч.5 ст.160 КАС України щодо необхідності зазначення у позовній заяві повних відомостей про сторін у справі, зокрема відповідача, суддя вважає за необхідне зазначити про наступне.
Приписами ч. 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.4 ст.126 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Отже, відповідні інспектори та управління не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені зокрема ч.4 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ст.ст. 25, 26, 42 КАС України на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 р. у справі за №724/716/16-а.
Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції, у даній справі, є Департамент патрульної поліції, від імені якого виступає Управління патрульної поліції та відповідний інспектор, уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищенаведене, зазначена скарга підлягає залишенню без руху, оскільки така подана з порушенням вимог абзацу 1 ч.2 ст.161 КАС України, з встановленням позивачу 10-денного строку на усунення недоліків, шляхом скерування на адресу суду заяви про усунення недоліків, до якої слід долучити доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу; оригінал платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн.
А також позивачу необхідно врахувати зазначені суддею роз'яснення, надані в мотивувальній частині вказаної ухвали щодо належного визначення складу учасників справи (належного відповідача).
Керуючись ст. 169 КАС України, суд, -
постановив:
Позовну ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Мединського Олександра Віталійовича (місце знаходження: 29008, м.Хмельницький, вул.Коцюбинського, 35/2) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без руху, надавши позивачу строк у 10 (десять) днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку неусунення ним недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто позивачеві на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Яворський С. Й.