Справа № 463/2921/24
Провадження № 3/463/1017/24
15 травня 2024 року суддя Личаківського районного суду м.Львова Грицко Р.Р., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від начальника Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вінниці, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення Серії ААД № 567737 від 16.03.2024 року, ОСОБА_1 16 березня 2024 року о 00 год. 25 хв. по вул.Личаківська,185 у м.Львові, керував транспортним засобом марки «RENAULT TRAFIC» р.н. НОМЕР_1 , будучи особою стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом, згідно постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Платашем Віталієм Олександровичем від 16.02.2018 року у ВП № 18753020, чим порушив вимоги ст.15 Закону України «Про дорожній рух».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.126 КУпАП.
В судовому засідання 17.04.2024 року ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного порушення заперечив, пояснив, що про існування такого обмеження до моменту зупинки йому відомо не було, постанови державного виконавця він не отримував, з її змістом не ознайомлений.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до ч.3 ст.126 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається - керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується у формі умислу. Тобто, відповідальна особа, яка склала протокол повинна довести та надати докази, що водій був обізнаний про встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно вимог ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням і боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Частиною 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, (п.2 - постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобам) надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення, а також направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
Пункт 1 частини 10 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано, зокрема у разі, якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування.
Отже, суд перевіряючи наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, зобов'язаний перевірити: наявність постанови державного виконавця про обмеження його у праві керування ним транспортними засобами; факт обізнаності такої особи про наявність відносно нього постанови державного виконавця про його обмеження у праві керування ним транспортними засобами; наявність чи відсутність постанови про скасування заходів примусового виконання рішень.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення Серії ААД № 567737 від 16.03.2024 року, згідно якого зазначено, що ОСОБА_1 16 березня 2024 року о 00 год. 25 хв. по вул.Личаківська,185 у м.Львові, керував транспортним засобом марки «RENAULT TRAFIC» р.н. НОМЕР_1 , будучи особою стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом, згідно постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Платашем Віталієм Олександровичем від 16.02.2018 року у ВП № 18753020, чим порушив вимоги ст.15 Закону України «Про дорожній рух».
Відповідно до постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Платаша Віталія Олександровича від 16.02.2018 року, ВП № 18753020, відносно ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів. Така постанова надсилається сторонам виконавчого провадження для відома, та направляється для виконання відповідному органу після закінчення строку, визначеного ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» для її оскарження.
Згідно відповіді на запит суду Першого відділу ДВС у м.Вінниці Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції(м. Київ) від 18.04.2024 року, в ході здійснення виконавчого провадження боржнику ОСОБА_1 за адресою вказаній у виконавчому документі скеровувались різні документи в тому числі і постанова державного виконавця від 16.08.2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом. Надати підтвердження не має можливості, оскільки постанова направлялась простою кореспонденцією, а термін зберігання реєстрів відправки простої кореспонденції складає один рік.
З цього випливає, що нас час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП щодо ОСОБА_1 , йому не було відомо про наявність відносно нього такого обмеження, а відтак він не усвідомлював протиправний характер своїх дій та не бажав настання будь-яких наслідків, що дає підстави стверджувати про відсутність вини у формі умислу. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним та беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, якщо відсутні інші належні і допустимі докази.
У матеріалах справи відсутні належні, достовірні та допустимі докази прямого умислу у діях ОСОБА_1 на керування транспортним засобом при наявності тимчасового обмеження такого права, про що водій був обізнаний, що свідчить про відсутність суб'єктивної сторони даного правопорушення.
У рішенні в справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Таким чином, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.
За змістом п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, оцінивши в сукупності встановлені в ході судового розгляду обставини справи, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, а тому, провадження у справі слід закрити.
Керуючись ст.ст.126, 247, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого.3 ст.126 КУпАП, - закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м.Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Грицко Р.Р.