Справа № 283/944/24
провадження №1-кс/283/264/2024
13 травня 2024 року Слідчий суддя Малинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , з участю
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_3 ,
начальника СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 ,
розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_5 від 22 квітня 2024 року про часткове задоволення клопотання в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР 09 квітня 2024 за № 12024060510000174 за ч.2 ст. 307 КК України,
09.05.2024 захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_3 ,який діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1084334 від 10.04.2024, звернувся до суду з скаргою на постанову слідчого від 22 квітня 2024 року, в обґрунтування якої зазначив, що 18.04.2024 було подано клопотання слідчому про призначення молекулярно-генетичної експертизи.
Захисник просив слідчого відібрати у підозрюваного із залученням спеціаліста зразки букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи, надати експертам на дослідження зразки букального епітелію підозрюваного, надати експертам на дослідження згортки обмотані ізоляційною стрічкою білого кольору, які були вилучені в підозрюваного 09.04.2024 в ході проведення огляду місця події та згортки обмотані ізоляційною стрічкою білого кольору, які було виявлено та вилучено поблизу місця проведення огляду; на вирішення експерту поставити наступні запитання:
Чи можливо встановити генетичні ознаки з відібраного зразка букального епітелію підозрюваного?
Чи наявні клітини з ядрами в згортках, наданих на дослідження, а саме на поверхні кожного наданого на дослідження зіп-пакету, який обгорнутий ізоляційною стрічкою, тобто під ізоляційною стрічкою? Якщо так, то чи можливо встановити їх генетичні ознаки?
Чи збігаються встановлені генетичні ознаки з відібраного зразка букального епітелія підозрюваного з генетичними ознаками клітин з ядрами виявлених в згортках, наданих на дослідження, а саме на поверхні кожного наданого на дослідження зіп-пакету, який обгорнутий ізоляційною стрічкою, тобто під ізоляційною стрічкою?
Чи збігаються генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених в згортках, наданих на дослідження, а саме на поверхні кожного наданого на дослідження зіп-пакету, який обернутий ізоляційною стрічкою, тобто під ізоляційною стрічкою з генетичними ознаками іншої особи, дані якої наявні в базі «Геном»?
22.04.2024 слідчим СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області було винесено постанову про часткове задоволення клопотання, про яку сторона захисту дізналась лише 29.04.2024.
Так, згідно вказаної постанови клопотання захисника задоволено частково, в частині призначення молекулярно-генетичної експертизи, направлення експерту на дослідження зразків букального епітелію ОСОБА_6 , не направлення на молекулярну експертизу згортків, які ОСОБА_6 відкривав в ході проведення ОМП - задоволено; в частині призначення відібрання у підозрюваного зразків букального епітелію, направлення експертам згортків, вилучених у ОСОБА_6 - відмовлено.
Захисник зазначає, що дана постанова є необґрунтованою та невмотивованою, а тому підлягає скасування. Необхідність проведення такої слідчої дії обґрунтовано тим, що встановлення наявності або відсутності слідів всередині згортків безпосередньо на поверхні зіп-пакетів, які обгорнуті - ізоляційною стрічкою, надала б слідству інформацію чи брав участь підозрюваний у фасуванні, пакуванні даних згортків з подальшою метою їх збуту, адже ОСОБА_6 було повідомлено про те, що він підозрюється саме у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Сторона захисту самостійно не могла провести вказане експертне дослідження.
У випадку з підозрюваним, так як він знайшов згортки з наркотичною речовиною, та від його волі не залежало скільки наркотичних речовин та в якому фасуванні опиниться в його володінні, то він не мав умислу на подальший збут даної речовини.
Вимогами скарги захисник просить скасувати постанову слідчого про часткове задоволення клопотання від 22.04.2024 та зобов'язати слідчого повторно розглянути клопотання захисника від 18.04.2024 року.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що призначення молекулярно-генетичної експертизи за клопотанням від 18.04.2024, з вказаними в ньому запитаннями, необхідне для правильної кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12024060510000174, а саме за ч. 2 ст, 307 чи за ч. 2 ст. 309 КК України.
Начальник СВ ВП №1 Коростенського РУП в судовому засіданні заперечила відносно скарги та просила відмовити у її задоволенні. Пояснила, що за результатами розгляду клопотання сторони захисту, слідчим прийнято обґрунтоване рішення. На даний час, вже проводиться молекулярно-генетична експертиза на підставі відповідної постанови слідчого, тому доцільності розгляду вказаної скарги нема.
Ознайомившись з матеріалами скарги, заслухавши учасників та оглянувши відео доказ долучений до скарги, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною першою статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, і даний перелік є вичерпним.
У відповідності до пункту 7 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Слідчим відділенням ВП №1 Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024060510000174, внесеного до ЄРДР 09 квітня 2024 року, в якому ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Частинами 1,2 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Постановою слідчого СВ ВП №1 Коростенського РУП ОСОБА_5 від 22.04.2024, клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_3 задоволено частково, а саме:
в частині призначення молекулярно-генетичної експертизи, направлення експерту на дослідження зразків букального епітелію ОСОБА_6 , не направлення на молекулярну експертизу згортків, які ОСОБА_6 відкривав в ході проведення ОМП - задоволено;
в частині призначення відібрання у підозрюваного ОСОБА_6 зразків букального епітелію, направленні експертам згортків вилучених у ОСОБА_6 - відмовлено.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що задовольняючи клопотання захисника частково слідчий обґрунтував відмову в направленні експертам згортків, вилучених у підозрюваного тим, що органом досудового розслідування заплановано проведення огляду предметів, а саме: вилучених згортків, в ході проведення якого буде зроблено змиви, які будуть направленні на експертне дослідження, оскільки проведення молекулярно-генетичної експертизи потребує значного періоду часу, понад два місяці; а також у зв'язку із значним поточним навантаженням експертів, що викликане веденням бойових дій на території України внаслідок, збройної агресії рф, а тому в разі направлення самих згортків на експертне дослідження, орган досудового розслідування буде позбавлений можливості проведення судової експертизи речовин, матеріалів та виробів з метою встановлення вмісту речовини, що знаходиться в згортках, що може призвести до порушення строків і досудового розслідування та порушення норм кримінального процесуального законодавства України.
Отже, слідчим розглянуто клопотання сторони захисту і, з урахування доцільності для подальшого досудового розслідування вказаного кримінального провадження, прийнято рішення про часткове задоволення клопотання, яке оформлене відповідною постановою згідно з вимогами ст. 110 та ст. 220 КПК України.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень, який визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Правова природа оскарження рішень слідчого, прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й вмотивованості постановлених рішень, що може випливати із оцінки таких клопотань на предмет можливості і доцільності здійснення відповідних процесуальних дій.
Стаття 307 КПК України не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов'язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, в даному випадку повторно розглядати клопотання захисника.
При цьому слідчий суддя бере до уваги, що згідно зіст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.
Слідчий та прокурор самостійно обирають тактику проведення слідчих дій.
Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ст. 40 КПК України).
Слідчий суддя вважає, що слідчим в оскаржуваній постанові обґрунтовано часткове задоволення клопотання сторони захисту. Підстави для скасування постанови слідчого відсутні.
Керуючись ст. 303, 305, 307 КПК України,
Відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_5 від 22 квітня 2024 року про часткове задоволення клопотання в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР 09 квітня 2024 за № 12024060510000174 за ч.2 ст. 307 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 15 травня 2024 року.
Слідчий суддя