Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
14 травня 2024 року Справа № 520/6979/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області (вул. Гайдамацька, буд. 1, м. Ізюм, Харківська обл., Ізюмський р-н, 64309, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана - особи з інвалідністю внаслідок війни, та видачі відповідного посвідчення - «Посвідчення члена сім'ї загиблого».
- Зобов'язати Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, встановити ОСОБА_1 статус члена сім'ї померлого ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
- Зобов'язати Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, видати ОСОБА_1 згідно з Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, відповідне посвідчення - «Посвідчення члена сім'ї загиблого».
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.
Відповідач надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.
Позивачка є дружиною померлого чоловіка ОСОБА_2 , який за життя був визнаний інвалідом війни 2 групи, мав статус особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, одержаного під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мав право на пільги, встановлені для ветеранів війни - інвалідів війни, та який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням військового обов'язку по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на встановлення статусу члена сім'ї загиблого ветерана війни - інваліда війни та отримання посвідчення члена сім'ї загиблого.
У відповідності до Витягу з протоколу №644 від 03 грудня 2021 року, що був наданий 12 Регіональною ВЛК про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців встановлено:
Захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 , 1958 року народження - Атеросклеротичний кардіосклероз гіпертонічною хворобою, яке призвело до смерті, 05.11.2021 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 09 листопада 2021 Балаклійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Довідкою про причини смерті №494 виданої 05 листопада 2021 року Балаклійською КБЛ, медичними документами - так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
На підставі зазначених документів за життя ОСОБА_2 встановлено статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи. Також Балаклійським районним управлінням праці та соціального захисту населення 14 грудня 2010 року видано посвідчення інваліда війни серії НОМЕР_3 , згідно якого ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.
30 січня 2024 року позивач звернулася до відповідача з заявою про видачу «Посвідчення члена сім'ї загиблого», як вдові ліквідатора першої категорії зі статусом інваліда війни.
Відповідач листом від 28 лютого 2024 за №04-18/337 відмовив у видачі посвідчення члена сім'ї загиблого ветерана війни - інваліда війни, яку обґрунтував тим, що статтею 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не передбачено встановлення статусу саме дружинам осіб з інвалідністю внаслідок війни, які померли внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням військових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.
З приводу спірних відносин суд зазначає наступне.
Правовий статус ветеранів війни регламентується Законом України від 22.10.1993 року № 3551-ХII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-ХII).
Згідно із ст. 4 Закону № 3551-ХII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-ХIІ до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також інваліди з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Згідно із п. 6 Рішення Конституційного Суду України від 01.12.004 року № 20-РП/04 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи бойових діях на території інших держав. Розділ 11 Закону № 3551-ХIІ визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасників бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці, які безпосередньо як у воєнний, так і в мирний час виконували інші обов'язки військової служби та тилового забезпечення, пов'язані з необхідністю захисту Батьківщини, у тому числі з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій.
Такими чином, обов'язковими умовами, за яких ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС може бути віднесено до осіб з інвалідністю внаслідок війни є наявність факту інвалідності, доказів залучення особи до виконання обов'язків військової служби або до складу формувань Цивільної оборони та отримання інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Судом встановлено, що згідно посвідчення посвідчення серії НОМЕР_3 , померлий чоловік позивача був особою з інвалідністю 2 групи та мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни. Отже, на нього поширювалась дія Закону № 3551-ХII.
Порядок проведення військово-лікарської експертизи визначається Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402).
Так, відповідно до п. 1.1 розділу І цього Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п. 2.4.5, 21.30 Положення № 402 військово-лікарська комісія може приймати постанову про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, і причину смерті в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II Положення.
Згідно з п. 21.6 Положення № 402 при встановленні причинного зв'язку захворювань військовослужбовців з аварією на Чорнобильській АЕС та інших ядерних об'єктах, учасників ядерних випробувань і випробувань ядерної зброї та тих, що брали участь у складанні ядерних боєприпасів і здійснювали на них регламентні роботи для проведення відповідних випробувань і військових навчань, постанови приймаються, зокрема, у таких формулюваннях (наявність посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії (постраждалого від наслідків аварії) на Чорнобильській АЕС відповідної категорії при встановленні причинного зв'язку обов'язкова):
а) "Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" якщо захворювання виникли у період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, загострились або ускладнились, призвели до інвалідності чи смерті у строки, передбачені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 травня 1997 року № 150 "Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 вересня 1997 року за № 448/2252, і військовослужбовець, колишній військовослужбовець має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Визначення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, колишнього військовослужбовця, проводиться штатними військово-лікарськими комісіями (п. 21.9 розділу ІІ Положення № 402).
Згідно з витягом із протоколу засідання військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено, що захворювання, яке призвело до смерті чоловіка позивачки, пов'язане з виконанням ним обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Таким чином, уповноваженим органом державної влади (ВЛК) встановлено причинний зв'язок смерті чоловіка позивача внаслідок захворювань, набутих у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відтак, за результатами розгляду справи судом встановлено, що на чоловіка позивача за життя поширювалась дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і він мав право на пільги, передбачені законодавством для ветеранів війни-інвалідів війни; до смерті чоловіка позивача призвело захворювання, пов'язане з виконанням ним обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У силу приписів п. 1 ст. 10 Закону № 3551-ХII чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у ст. 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісті) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.
Змістовний аналіз наведеної норми у сукупності з положеннями ст. 4, п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-ХII дає змогу зробити висновок, що чинність цього Закону поширюється на членів сім'ї військовослужбовців та прирівняних до них осіб, які: 1) загинули (пропали безвісті); або 2) померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків); або 3) померли внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби.
При цьому відповідно до абзацу 19 пункту 1 статті 10 Закону № 3551-ХII до членів сімей загиблих військовослужбовців належить один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.
Отже, позивач, будучи членом сім'ї померлого учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС зі статусом особи з інвалідністю внаслідок війни, смерть якого настала у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби, вважається особою, на яку поширюється чинність Закону № 3551-ХII.
Поширення чинності Закону № 3551-ХII на позивача є похідними від приналежності її померлого чоловіка до категорії ветеранів війни-інвалідів війни.
Відтак дії відповідача щодо відмови позивачеві у присвоєнні статусу члена сім'ї загиблого на підставі положень п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є протиправними.
Згідно із п. 2 Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХII, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
Пунктами 4, 7 вказаного Порядку передбачено, що особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551-ХII, видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого". Посвідчення видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Таким чином, враховуючи протиправний характер наданої відповідачем відмови, задля ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає можливим зобов'язати Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області повторно розглянути заяву позивача та вирішити питання щодо видачі позивачу "Посвідчення члена сім'ї загиблого" ветерана війни інваліда 3 групи, відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, позовні вимоги у частині зобов'язати Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області встановити позивачці статус члена сім'ї померлого ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни та видати позивачці "Посвідчення члена сім'ї загиблого", як особі, на яку поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" задоволенню не підлягають як передчасні.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області (вул. Гайдамацька, буд. 1,м. Ізюм, Харківська обл., Ізюмський р-н, 64309, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана - особи з інвалідністю внаслідок війни, та видачі відповідного посвідчення - «Посвідчення члена сім'ї загиблого».
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановити ОСОБА_1 статус члена сім'ї померлого ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», вирішити питання, щодо видачі ОСОБА_1 згідно з Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, відповідне посвідчення - «Посвідчення члена сім'ї загиблого» з урахуванням висновків суду.
В задоволені решти вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сагайдак В.В.