Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 травня 2024 р. № 520/7591/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61002) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:
1. Визнати незаконним та скасувати Наказ ГУНП в Харківській області № 196 від 29.02.2024 року про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області в частині застосування дисциплінарного стягнення відносно лейтенанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області у вигляді звільнення зі служби в поліції.
2. Визнати незаконним та скасувати Наказ ГУНП в Харківській області № 113 о/с від 11.03.2024 року про звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
3. Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
4. Стягнути з ГУНП в Харківській області (Код ЄДРПОУ 40108599, 61002, Харків, вул. Жон Мироносиць, 13 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 12.03.2024 року (наступний день після звільнення) та по день поновлення на посаді.
В обґрунтування позову зазначено, що Накази ГУНП в Харківській області № 196 від 29.02.2024 року про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області в частині застосування дисциплінарного стягнення відносно лейтенанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області у вигляді звільнення зі служби в поліції та № 113 о/с від 11.03.2024 року про звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області є протиправними та такими, що порушують права позивача.
Ухвалою суду від 29.03.2024 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача 15.04.2024 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржувані позивачем Накази ГУНП в Харківській області № 196 від 29.02.2024 року про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області в частині застосування дисциплінарного стягнення відносно лейтенанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області у вигляді звільнення зі служби в поліції та № 113 о/с від 11.03.2024 року про звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області є такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.
19.04.2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 працював в органах внутрішніх справ з 2012 року, у Національній поліції України з 07.11.2015 року, з 04.11.2022 року - на посаді старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області.
На підставі наказу ГУНП в Харківській області від 12.02.2024 № 399, відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, керуючись вимогами ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII було проведено службове розслідування відносно поліцейських ГУНП в Харківській області.
Службовим розслідуванням було встановлено, що 05.02.2024 до ГУНП в Харківській області надійшло звернення ОСОБА_2 від 05.02.2024 (вх. ВДЗ № З-435) щодо можливих порушень вимог чинного законодавства окремими поліцейськими Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, які мали місце 14.01.2024 на автошляху Печеніги-Великий Бурлук, під час з'ясування обставин можливої дорожньо-транспортної пригоди за участі заявника.
З вказаного звернення встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить службу на посаді водія військової частини № НОМЕР_2 , та у зв'язку з проходження служби розквартирований в с. Шипувате, Куп'янського району, Харківської області. В користуванні має автомобіль ВАЗ-2106, н.з. НОМЕР_3 , чорного кольору. 14.01.2024 приблизно о 8:00 ОСОБА_2 рухався на вказаному автомобілі по автошляху Печеніги-Великий Бурлук та біля с. Червона Хвиля не впоравшись з керуванням допустив з'їзд з автодороги, після чого рух автотранспорту був унеможливлений, а також вказаний автомобіль зазнав механічних пошкоджень у вигляді вм'ятин, подряпин лакофарбового покриття та пошкодження правого бокового дзеркала заднього виду. Після з'їзду з автошляху до нього під'їхали поліцейські та не відрекомендувавшись повідомили, що ОСОБА_2 має ознаки алкогольного сп'яніння і попрохали проїхати до смт Великий Бурлук, при цьому вилучили посвідчення водія останнього. Приїхавши в смт Великий Бурлук, ОСОБА_2 пересадили в автомобіль «RENAULT DUSTER», номерний знак останній не запам'ятав та повернулись до місця пригоди, де з автомобіля ВАЗ-2106 забрали 30 л палива. Також, заявник виявив відсутність флеш-накопичувача, який був в автомобілі. Потім поліцейські запропонували ОСОБА_2 вирішити питання з приводу непритягнення до адміністративної відповідальності за грошову винагороду. В ході бесіди ОСОБА_2 , вказав, що в нього на карті є 1800 грн, але цього виявилось недостатньо і поліцейські пояснили йому, що коли у нього будуть кошти, то вони повернуть посвідчення водія. Для зв'язку надали номер телефону НОМЕР_4 . Яку саме суму повинен віддати ОСОБА_2 , йому не повідомляли. Також заявник вказав, що добре запам'ятав даних поліцейських та зможе їх впізнати. Крім того, зазначив, що дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння, проте поліцейські відносно останнього ніяких адміністративних матеріалів не складали, огляд на стан алкогольного сп'яніння не проводили.
Під час службового розслідування встановлено, що згідно затвердженого графіку несення служби особовим складом відділення поліції № 1 Куп'янського РВП від 06.01.2024 та книги нарядів відділення поліції № 1 Куп'янського РВП від 01.01.2024 № 2 на добовому чергуванні в наряді ГРПП 14.01.2024 перебували старший інспектор СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та поліцейський СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП старший сержант поліції ОСОБА_4 .
У ході службового розслідування, з метою встановлення більш детальних обставин події та її причин, опитаний старший інспектор СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_1 , пояснив, що 14.01.2024 приблизно о 07:25 він на автомобілі «VOLKSWAGEN GOLF», н.з. НОМЕР_5 , яким керував старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , їхав для заступання на службу в добовий наряд разом зі старшим слідчим відділення № 1 слідчого відділу Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 . Поблизу с. Червона Хвиля, Куп'янського району, Харківської області, на узбіччі побачили автомобіль ВАЗ зі спущеним колесом. В цей час було холодно приблизно - 20 оС, у зв'язку з чим поліцейські вирішили зупинитись для допомоги водію. Підійшовши до автомобіля, побачили військовослужбовця ЗСУ, який повідомив поліцейським, що дуже замерз, в нього сів телефон і він не може додзвонитись своїм товаришам по службі. Поліцейські запропонували останньому зігрітись в їх машині та зарядити телефон, після чого повідомили, що їм необхідно їхати в смт Великий Бурлук для заступання на добове чергування та військовослужбовець може проїхати з ними, на що останній погодився. Після заступання на добове чергування ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та військовослужбовець на службовому автомобілі «RENAULT DUSTER» повернулись до автомобіля останнього. Поліцейські допомогли військовослужбовцю замінити колесо та після приїзду товаришів по службі останнього поїхали з місця події. Під час добового чергування екіпажем поліції на підлозі заднього сидіння службового автомобіля було виявлено посвідчення водія вищезазначеного військовослужбовця та ОСОБА_3 сказав ОСОБА_1 , що віддасть посвідчення водія ОСОБА_2 коли буде у с. Шипувате, також зазначив, що має номер телефону останього . Опитаний повідомив, що ніяких речей у військовослужбовця не брав. Явних ознак алкогольного сп'яніння опитаний у військовослужбовця не бачив. Слідів дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 також не побачив. Крім того, лейтенант поліції ОСОБА_1 повідомив, що готовий підтвердити надані пояснення під час опитування з використанням поліграфу.
21.02.2024 проведено опитування з використанням поліграфа лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
За результатами проведенного психофізилогічного дослідження з використанням поліграфа відносно тестованої особи виявлені значимі психофізіологічні реакції (брехня), при відповідях «НІ» на питання:
- Чи виявляли Ви ознаки алкогольного сп'яніння у водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 .?
- Чи пропонували Ви ОСОБА_2 вирішити питання про непритягнення його до відповідальності за гроші?
Отриманий результат свідчить про наявність свідомо прихованої інформації по вказаним питанням.
Разом з цим, під час психофізилогічного дослідження з використанням поліграфа були виявлені значимі реакції на те, що:
- Досліджувана особа спілкувалась с ОСОБА_2 про надання неправомірної вигоди;
- В автомобілі ОСОБА_2 було відсутнє бокове дзеркало;
- Досліджувана особа пропонувала ОСОБА_2 надати неправомірну вигоду.
Також на запитання досліджуваній особі: «Що Ви забрали собі з автомобіля ОСОБА_2 .?» виявлені значимі реакції на варіанти «посвідчення водія».
Опитаний інспектор СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , надав пояснення, яке узгоджується з поясненнями лейтенанта поліції ОСОБА_1 та додав, що ним було з'ясовано, що військовослужбовець дислокується в с. Шипувате та останній може віддячити ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за допомогу, якщо вони будуть в зазначеному селищі. Після чого, опитаний обмінявся номерами телефонів з військовослужбовцем. Протягом зміни приблизно о 13:00 опитаний на задньому сидінні службового автомобіля «RENAULT DUSTER» виявив посвідчення водія вищезазначеного військовослужбовця. Через декілька днів, знаходячись в с. Шипувате, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 зателефонував військовослужбовцю та запропонував зустрітись, проте останній повідомив, що зараз зустрітись не може. 10.02.2024 приблизно о 12:30 старший лейтенант поліції ОСОБА_3 знову, перебуваючи у с. Шипувате, зателефонував військовослужбовцю, домовився про зустріч та віддав останньому посвідчення водія. Ніякого бензину з автомобіля ВАЗ-2106, 14.01.2024 опитаний не брав, про вказану подію нікому з керівництва не доповідав. Ознак алкогольного сп'яніння опитаний у військовослужбовця не бачив. Слідів дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 також не побачив. Крім того, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 повідомив, що готовий підтвердити надані пояснення під час опитування з використанням поліграфу.
21.02.2024 проведено опитування з використанням поліграфа старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
За результатами проведенного психофізилогічного дослідження з використанням поліграфа відносно тестованої особи виявлені значимі психофізіологічні реакції (брехня), при відповіді «НІ» на запитання - «Чи пропонували Ви ОСОБА_2 вирішити питання про непритягнення його до відповідальності за гроші?».
Отриманий результат свідчить про наявність свідомо прихованої інформації по вказаному питанню.
Разом з цим, на запитання: «Чи виявляли Ви ознаки алкогольного сп'яніння у водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 .?» - опитувана особа під час проведення дослідження відповіла «ТАК».
Разом з цим під час психофізилогічного дослідження з використанням поліграфа були виявлені значимі реакції на те, що досліджувана особа:
- Залишила ОСОБА_2 номер мобільного телефону з метою віддати йому водійське посвідчення;
- Спілкувалась с ОСОБА_2 про отримання грошей від нього;
Також на запитання досліджуваній особі: «Що забрали з автомобіля Зеленька?» виявлені значимі реакції на варіанти «флеш-носій» та «каністра з бензином».
Опитаний старший слідчий відділення № 1 слідчого відділу Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_5 , надав пояснення, яке узгоджується з поясненнями лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 Ознак алкогольного сп'яніння опитаний у військовослужбовця не бачив. Слідів дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 також не побачив.
Опитаний поліцейський СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП старший сержант поліції ОСОБА_4 пояснив, що 14.01.2024 згідно графіку несення служби поліцейськими відділення поліції № 1 Куп'янського РВП він заступив на добове чергування разом зі старшим інспектором СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП лейтенантом поліції ОСОБА_1 та інспектором СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 14.01.2024 він прибув до підрозділу поліції о 07:40 на ранковий інструктаж, який проводив т.в.о. начальника відділення поліції № 1 Куп'янського РВП майор поліції ОСОБА_6 . Після ранкового інструктажу майор поліції ОСОБА_6 викликав до себе лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , у яких з'ясовував причини запізнення на ранковий інструктаж, а також старшого сержанта поліції ОСОБА_4 , якому повідомив, що він разом з заступником начальника відділення поліції № 1 Куп'янського РВП підполковником поліції ОСОБА_7 виїдуть додому до опитаного перевірити його умови проживання. Після перевірки умов проживання майор поліції ОСОБА_6 та підполковник поліції ОСОБА_7 відвезли старшого сержанта поліції ОСОБА_4 до вищезазначеного екіпажа поліції для продовження несення служби згідно з графіком. Під час несення служби 14.01.2024 старший сержант поліції ОСОБА_4 в службовому транспортному засобі «RENAULT DUSTER» будь-яких сторонніх предметів та документів не бачив.
Таким чином, пояснення старшого сержанта поліції ОСОБА_4 спростовує твердження лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про те, що останні знайшли посвідчення водія військовослужбовця у службовому автомобілі «RENAULT DUSTER» впродовж зміни.
Опитаний т.в.о. начальника СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП майор поліції ОСОБА_8 пояснив, що 14.01.2024 він перебував на вихідному, про будь-які події поліцейські СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП опитаному не доповідали.
Опитаний заступник начальника відділення поліції № 1 Куп'янського РВП підполковник поліції ОСОБА_7 пояснив, що 14.01.2024 до початку ранкового інструктажу приблизно о 07:20 йому зателефонував старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та повідомив, що через погані погодні умови він разом з лейтенантом поліції ОСОБА_1 та капітаном поліції ОСОБА_5 запізнюються на шикування добового наряду, яке починається о 07:40. Після ранкового інструктажу старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та лейтенант поліції ОСОБА_1 поїхали на патрулювання. Про факт дорожньо-транспортної пригоди та виявлення військовослужбовця з ознаками алкогольного сп'яніння опитаному не доповідалось.
Опитаний т.в.о. начальника відділення поліції № 1 Куп'янського РВП майор поліції ОСОБА_6 пояснив, що до нього звернувся водій військової частини № НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , який повідомив, що в зв'язку з проходження служби він був розквартирований в с. Шипувате Куп'янського району. В користуванні має автомобіль ВАЗ-2106, н.з. НОМЕР_3 , чорного кольору, 1991 р.в.
Також ОСОБА_2 пояснив, що 14.01.2024 приблизно о 8:00 він прямував на даному автомобілі по автошляху Великий Бурлук-Печеніги. Біля с. Червона Хвиля, не впоравшись з керування допустив з'їзд з автодороги, після чого рух автотранспорту був унеможливлений. Після з'їзду з автошляху до нього під'їхали поліцейські та, не відрекомендувавшись попрохали проїхати до смт Великий Бурлук, при цьому вилучили посвідчення водія. Приїхавши в смт Великий Бурлук, його пересадили в службовий автомобіль «RENAULT DUSTER», номерний знак якого не запам'ятав, та проїхали до місця пригоди, де з автомобіля ВАЗ-2106 забрали 30 літрів палива, та як пізніше він виявив флеш-накопичувач, марку не вказує. Також запропонували вирішити питання з приводу непритягнення до адміністративної відповідальності за грошову винагороду. В ході бесіди ОСОБА_2 вказав, що в нього на карті є 1800 грн, але цього виявилось недостатньо і поліцейські пояснили йому, що коли будуть кошти йому повернуть посвідчення водія. Для зв'язку надали номер телефону НОМЕР_4 . Також вказав, що добре запам'ятав даних поліцейських та зможе їх впізнати.
Після цього, майор поліції ОСОБА_6 викликав лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 для з'ясування обставин вищезазначених подій, однак останні будь-які події за участі військовослужбовця 14.01.2024 на автомобілі ВАЗ-2106, чорного кольору, заперечували та наполягали, що не знають вищезазначеного громадянина, будь-якої інформації про посвідчення водія не повідомляли.
Опитаний під час службового розслідування водій військової частини № НОМЕР_2 ЗСУ солдат ОСОБА_2 підтвердив пояснення надані у своєму зверненні та при пред'явленні фото працівників поліції СРПП ВП 1 Куп'янського РВП ОСОБА_2 вказав на фото ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , також зазначив, що саме ОСОБА_1 , який сидів на передньому пасажирському сидінні вилучив у нього посвідчення водія під час слідування до смт Великий Бурлук, в присутності двох інших поліцейських, та додав, що після того, як поліцейські заступили на добове чергування вони поїхали з опитаним пити каву до магазину біля автовокзалу у смт Великий Бурлук на службовому автомобілі «RENAULT DUSTER», номерний знак якого не пам'ятає. Зайшовши разом з поліцейським до магазину, ОСОБА_2 придбав каву у молодої дівчини продавця та, знаходячись у магазині, облився кавою. Також після того, як поліцейські разом з ОСОБА_2 приїхали до його транспортного засобу ВАЗ-2106, поліцейські зупинили автомобіль пікап за кермом якого був військовослужбовець, знайомий опитаного на ім'я ОСОБА_9 (контактний номер телефону НОМЕР_6 ), який за допомогою троса витягнув своїм автомобілем з кювету автомобіль ОСОБА_2 , в присутності поліцейських. Після чого, ОСОБА_2 продовжив рух на автомобілі ВАЗ-2106, н.з. НОМЕР_3 , а поліцейські поїхали з місця події. Телефонний номер, який надали поліцейські для зв'язку довгий час був вимкнений, проте 10.02.2024 з вказаного номеру зателефонували та домовились про зустріч біля магазину в с. Шипувате, приблизно о 11:40. Поліцейський приїхав на службовому автомобілі «RENAULT DUSTER», віддав опитаному водійське посвідчення та поїхав з місця події. Вказану подію знімав знайомий ОСОБА_2 , яку останній надав дисциплінарній комісії.
З метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування вищевикладених обставин, встановлення детальних причин та обставин події, опитана ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , яка проходила стажування продавцем в одному із магазинів, розташованих поряд з автостанцією в центрі смт Великий Бурлук, Куп'янського району Харківської області. Під час спілкування ОСОБА_10 відмовилась надавати пояснення під запис, але в усній бесіді повідомила, що 14.01.2024 у першій половині дня, перебуваючи на стажуванні до неї в магазин зайшов невідомий їй чоловік з ознаками сп'яніння (нестійка хода, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота), який на її думку виявився «якимось дивним» та замовив каву. Виходячи з приміщення магазину, чоловік спіткнувшись, пролив каву та вийшов на вулицю. За ним до магазину увійшов поліцейський, якого вона також не знає та, придбавши каву, вийшов на вулицю. ОСОБА_10 бачила, як поліцейський та вказаний чоловік стояли поряд та спілкувалися. Також ОСОБА_10 повідомила, що на фото, яке їй надавалося для ознайомлення вона впізнала невідомого чоловіка, ним виявився ОСОБА_2 , 1978 р.н.
З метою всебічного та неупередженого проведення розслідування, а також встановлення більш детальних обставин події та її причин, в телефонній бесіді був опитаний військовослужбовець ЗСУ ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який пояснив, що вранці 14.01.2024 року він рухався на автомобілі типу «Пікап» (марка, модель та номерний знак не відомо) по автодорозі сполученням Печеніги-Великий Бурлук. Поблизу с. Червона Хвиля, Куп'янського району, Харківської області його зупинили поліцейські та він допоміг своїм автомобілем витягнути з узбіччя на дорогу автомобіль ВАЗ-2106. На місці окрім поліцейських він також побачив знайомого військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_2 , який на той час мав ознаки сп'яніння (нестійка хода, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота). Після надання допомоги ОСОБА_11 поїхав у службових справах, а поліцейські та ОСОБА_2 залишалися на місці події.
Під час службового розслідування встановлено, що відповідно до Журналу обліку видачі матеріальних цінностей (майна) відділення поліції № 1 Куп'янського РВП від 23.09.2023 № 5, лейтенант поліції ОСОБА_1 23.09.2023 отримав на постійне носіння та зберігання цифрову нагрудну відеокамеру «Tecsar BDC-43-GWCP», інв. № 18150169016/240 та цього ж дня старший лейтенант поліції ОСОБА_3 отримав на постійне носіння та зберігання цифрову нагрудну відеокамеру «Tecsar BDC-43-GWCP», інв. № 18150169016/241, про що останні засвідчили власним підписом.
Відповідно до доручення відділення поліції № 1 Куп'янського РВП від 16.08.2023 № 9/119-85-74/01, матеріально відповідальною особою у зазначеному підрозділі призначено помічника чергового ЧЧ відділення поліції № 1 Куп'янського РВП старшого сержанта поліції ОСОБА_12 .
З метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування вищевикладених обставин, встановлення детальних причин та обставин події, 13.02.2024 до відділення поліції № 1 Куп'янського РВП здійснено запит № 292/119-15/2024 для отримання наявних відеозаписів з портативних відеореєстраторів вищезазначених поліцейських у період з 08:00 14.01.2024 по 08:00 15.01.2024.
Дисциплінарною комісією встановлено, що впродовж зміни 14.01.2024 о 10:50 старший лейтенант поліції ОСОБА_3 виносив постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху не в автоматичному режимі серії БАВ № 199278 відносно ОСОБА_13 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Також, цього дня о 17:42 вищезазначений екіпаж поліції здійснював реагування на повідомлення про домашнє насильство (ЄО № 73 відділення поліції № 1 Куп'янського РВП), вказана подія 15.01.2024 була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 1202422609000003 за ч. 1 ст. 125 КК України.
14.02.2024 з відділення поліції № 1 Куп'янського РВП отримана відповідь, з якої встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 впродовж зміни з 08:00 14.01.2024 по 08:00 15.01.2024 відеофіксацію на портативні відеореєстратори, не здійснювали.
Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що 14.01.2024 приблизно о 07:25 під час прямування до місця несення служби старший інспектор СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та старший слідчий відділення № 1 слідчого відділу Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_5 на автошляху Печеніги-Великий Бурлук, біля с. Червона Хвиля виявили транспортний засіб ВАЗ-2106, н.з. НОМЕР_3 , водій якого не впоравшись з керуванням допустив з'їзд з автодороги після чого рух автотранспорту був унеможливлений, а також водій зазначеного автомобіля ОСОБА_2 мав ознаки алкогольного сп'яніння. Поліцейські відносно ОСОБА_2 ніяких адміністративних матеріалів не складали, огляд на стан алкогольного сп'яніння не проводили, про подію за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» не повідомляли, заходів щодо припиненню правопорушення та охороні місця події не вживали. Крім того, лейтенант поліції ОСОБА_1 вилучив у ОСОБА_2 посвідчення водія без будь-якого оформлення відповідних документів, в присутності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та капітана поліції ОСОБА_5 , які не перешкоджали та не стримали лейтенанта поліції ОСОБА_1 від вчинення правопорушення.
Проаналізувавши пояснення, надані поліцейськими ГУНП в Харківській області, зібрані в ході службового розслідування матеріали та діюче законодавство України з вказаних питань, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП лейтенанта поліції ОСОБА_1 та інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 встановлені факти вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні ними вимог п. 6 розділу ІІ Порядку № 100, у частині неповідомлення про виявлене правопорушення невідкладно за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і невжиті заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення та охорони місця події, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», в частині невжиття заходів з метою припинення виявлених адміністративних правопорушень, невиконанні вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, в частині незбирання доказів для складання протоколу про адміністративні правопорушення, що в свою чергу унеможливлює притягнення особи до адміністративної відповідальності, ч. 1 ст. 266 КУпАП, у частині не відсторонення особи, яка керувала транспортним засобом, і щодо якої є підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного сп'яніння і підлягала відстороненню від керування цим транспортним засобом, п. 5 розділу IІ Інструкції № 1026, у частині невключення портативного відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов'язків та неведення безперервної відеозйомки до їх завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо), також вказані поліцейські не сприяли проведенню службового розслідування.
На підставі отриманих даних дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях капітана поліції ОСОБА_5 вбачається порушення службової дисципліни, що виразилось у неповідомленні за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» або до найближчого органу поліції про факт виявлення водія ОСОБА_2 з ознаками сп'яніння, які капітан поліції ОСОБА_5 , як поліцейський не міг не виявити сидячи на сусідньому задньому сидінні у автомобілі «VOLKSWAGEN GOLF», н.з. НОМЕР_5 , оскільки їх бачили навіть ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що є порушенням вимог п. 6 розділу ІІ Порядку № 100, а також останній не сприяв проведенню службового розслідування.
Крім того, лейтенант поліції ОСОБА_1 вилучив у ОСОБА_2 посвідчення водія без будь-якого оформлення відповідних документів, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 265-1 КУпАП в присутності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та капітана поліції ОСОБА_5 , які не перешкоджали та не стримали лейтенанта поліції ОСОБА_1 від вчинення правопорушення, чим порушили вимоги п. 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту.
Пунктом 3 Висновку дисциплінарної комісії було ухвалено за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у невиконанні вимог п.п. 8, 10 п. 3 своїх функціональних обов'язків, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 251, ч. 1 ст. 265-1, ч. 1 ст. 266 КУпАП, п. 6 розділу ІІ Порядку № 100, п. 5 розділу IІ Інструкції № 1026, п. 3, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту застосувати відносно старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0083878/ дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області № 196 від 29.02.2024 року про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області наказано за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні вимог п.п. 8, 10 п. 3 своїх функціональних обов'язків, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 251, ч. 1 ст. 265-1, ч. 1 ст. 266 КУпАП, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВ України від 08.02.2019 №100, в частині повідомлення найближчого органу поліції або на телефон служби “102” про виявлену ним подію (конфлікт), п. 5 розділу ІІ Інструкції № 1026 застосувати відносно старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби поліції.
11.03.2024 наказом ГУНП в Харківській області № 113 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію” 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі Закон України “Про Національну поліцію”, Закон № 580-VIII, в редакції, чинній на дату звільнення позивача).
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію” передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Працівники поліції мають спеціальний статус, і приймаючи присягу працівника поліції позивач взяв на себе підвищені вимоги, які пред'являються до працівників поліції при проходженні служби і яких вони повинні дотримуватися, де за порушення вимог Закону №580-VIII передбачена дисциплінарна відповідальність згідно Дисциплінарного статуту.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (ч.3 ст.11 Закону).
Статтею 64 Закону України “Про Національну поліцію” визначена Присяга працівника поліції.
Згідно з п. 7 ч. 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням поліцейського.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію”, зобов'язує поліцейського:1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4)безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Суд зазначає, що громадянин при вступі на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
“Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки”.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про національну поліцію” поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
Суд зазначає, що на громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідній посаді у поліції та носить спеціальне звання поліції несе в собі високу відповідальність, служить високій цілі на благо суспільства, забезпечуючи охорону прав і свобод людей, протидіючи злочинності та підтримуючи публічну безпеку і порядок.
Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством.
Тобто, працівник поліції має бути зразком в дотриманні дисципліни і законності. Чітко усвідомлювати, що його статус передбачає особисту відповідальність перед державою і суспільством.
Пунктом 4 розділу ІІ Інструкції № 1026 визначено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно із частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з пунктами 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні обов'язки); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського, або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3)вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 (надалі - Порядок № 893).
Згідно з розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Аналіз наведених правових норм дозволяє стверджувати, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 21.12.2018 по справі № 805/623/16-а, від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 22.03.2019 у справі 804/676/18, від 22.11.2019 у справі 826/6107/18, від 31.03.2020 у справі 806/2492/16, від 25.06.2020 № 2240/2329/16.
Вирішуючи спір, суд враховує, що обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Аналогічні висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом у своїх рішеннях та, зокрема, у постанові від 06 лютого 2020 року у справі № 826/1916/17.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що ОСОБА_2 у період часу з 7:25 до 08:00 не керував транспортним засобом, бо автомобіль знаходився на узбіччі і рух транспортного засобу був неможливий. ОСОБА_2 не був зупинений під час керування автомобілем, явних ознак алкогольного сп'яніння у військовослужбовця поліцейські не спостерігали, слідів дорожньо-транспортної пригоди не побачили. Отже, дисциплінарна комісія зробила хибний висновок про невиконання ОСОБА_1 вимог п. 6 розділу ІІ Порядку № 100, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ч.2 ст. 251 КУпАП, ч. 1 ст. 266 КУпАП, спираючись тільки на викладені ОСОБА_2 обставини, з огляду на наступне.
14.01.2024 приблизно о 07:25 ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 їхали на автомобілі «VOLKSWAGENGOLF» для заступання на службу в добовий наряд. По дорозі, на узбіччі вони побачили автомобіль. Поліцейські зупинились, підійшли до автомобіля та побачили військовослужбовця ЗСУ, який повідомив, що з'їхав в кювет, бо не справився з керуванням, в нього сів телефон і він не може додзвонитись своїм товаришам по службі для надання допомоги.
Отже, поліцейські ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , вийшли з автомобіля, побачили, що автомобіль з'їхав в кювет, поспілкувавшись з водієм, не з'ясували подробиць дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце з водієм, не повідомили про виявлене правопорушення невідкладно за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і не вжили заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення та охорони місця події порушили вимоги п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08.12.2019 № 100 (далі - Порядок № 100).
Натомість, виявивши, що особа перебуває в стані алкогольного сп'яніння (що не заперечував сам ОСОБА_2 ), перевіривши документи, тобто застосувавши до водія превентивні заходи (перевірка документів, що перебачено ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію»), запропонували йому проїхати до відділу поліції.
Прибувши до відділу поліції, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , розуміючи що ОСОБА_2 є діючим військовослужбовцем, якому необхідно бути в місці дислокації військової частини, залишили його очікувати, поки вони (поліцейські) заступлять на чергування.
Про виявлену подію з ОСОБА_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ані керівнику, ані черговій частині знов не повідомили. А заступивши, на чергування, повернувшись на місце події, портативні відеореєстратори не увімкнули та не з'ясували під відеозапис у ОСОБА_2 деталі пригоди, що мала з ним місце, не встановили свідків ДТП, не склали відповідні матеріали.
Тобто, знаходячись на місці ДТП, поліцейські могли б під відеозапис встановити та зафіксувати на відео, що:
- ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння;
- встановити за яких умов автомобіль попав в ДТП та які пошкодження маються на автомобілі;
- встановити можливих свідків дорожньо-транспортної події;
- опитати військовослужбовця, який допомагав витягнути автомобіль з кювету та який міг би підтвердити факт перебування ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп'яніння;
- запропонувати ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння або на місці пригоди, або в медичному закладі і за результатами збору матеріалу розглянути відносно останнього адміністративну справу та в законному порядку вилучити у нього документ, що дають право на керування транспортним засобом.
Натомість, ОСОБА_1 без документального оформлення вилучив у ОСОБА_2 посвідчення водія без будь-якого оформлення відповідних документів, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 265-1 КУпАП та п.п. 8, 10 п. 3 своїх функціональних обов'язків в частині неоформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, недолучення до них доказів у справі про адміністративні правопорушення та інших матеріалів, непередачі безпосередньому керівнику тимчасово вилученого посвідчення водія.
Отже, повернувшись на місце події, у порушення п. 5 розділу IІ Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026 (далі - Інструкція № 1026), ОСОБА_1 не здійснив відеофіксацію події та взагалі не включив портативний відеореєстратор протягом чергування, не вів безперервної відеозйомки до її завершення; не зібрав докази для складання протоколу про адміністративні правопорушення, чим порушив ч. 2 ст. 251 КУпАП, що, у свою чергу, унеможливило притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП; не відсторонив особу, яка керувала транспортним засобом, і щодо якої були підстави вважати, що вона перебувала у стані алкогольного сп'яніння і підлягала відстороненню від керування цим транспортним засобом, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 266 КУпАП; не виконав вимогип. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» в частині невжиття заходів з метою припинення виявленого адміністративного правопорушення; не відсторонив водія з ознаками алкогольного сп'яніння від керування автомобілем.
Крім того, старший інспектор СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП лейтенант поліції ОСОБА_1 не запобіг вчиненню правопорушень, надавши особі з ознаками алкогольного сп'яніння дозвіл продовжити рух на транспортному засобі та не утримався від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, не склавши адміністративні матеріали, чим порушив п. 3, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту.
Посилання ОСОБА_1 на той факт, що він та ОСОБА_14 в той же день випадково знайшли на підлозі біля заднього сидіння в службовому автомобілі водійське посвідчення ОСОБА_2 є таким, що суд не приймає до уваги, оскільки сам ОСОБА_2 повідомив, що водійське посвідчення у нього було вилучено поліцейськими і повернуто повинно було бути «після отримання ним заробітної плати»; поясненнями ОСОБА_4 , який в цей день в складі цього ж екіпажу на цьому ж автомобілі заступив на чергування та посвідчення в автомобілі не бачив; самостійним зверненням ОСОБА_2 20.01.2024 до т.в.о. начальника відділення поліції № 1 Куп'янського РВП ОСОБА_6 з проханням повернути вилучений документ; відеозаписом, з якого вбачається що ОСОБА_14 повернув посвідчення водія ОСОБА_2 тільки 10.02.2024, що підтверджуються поясненнями.
Щодо посилання на сфальсифіковані пояснення осіб, які були опитані дисциплінарною комісією, суд зазначає наступне.
Так, ОСОБА_6 пояснив, що 20.01.2024 «після звернення до мене ОСОБА_2 я викликав лейтенанта поліції Чумаченка та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 для з'ясування вищевказаних подій». Заявник вважає, що вказане не відповідає дійсності, бо в цей період часу він перебував на лікарняному та мав приступити до виконання обов'язків тільки 24.01.2024, а тому не міг надати пояснення керівнику 20.01.2024.
Однак, з пояснень ОСОБА_6 , наданих ним 22.02.2024 дисциплінарній комісії вбачається, що « 20.01.2024 в усному порядку звернувся водій В/Ч НОМЕР_2 ОСОБА_2 …Після звернення до мене ОСОБА_2 я викликав лейтенанта поліції Чумаченка та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 для з'ясування вищевказаних подій».
Таким чином суд зазначає, що ОСОБА_6 не вказував, що для надання пояснень він викликав Чумаченка саме 20.01.2024. Отже, твердження позивача щодо фальсифікації пояснень є не обґрунтованими.
Щодо зазначення позивача, що він не надавав дозвіл на проходження поліграфічного дослідження, а тому його результати не можуть братися до уваги, суд зазначає наступне.
16.02.2024 в своїх поясненнях ОСОБА_1 власноручно зазначив, що відмовляється від проходження поліграфічного дослідження. Однак, 21.02.2024 самостійно з'явився в Управлінні головної інспекції ГУНП в Харківській області та пройшов його.
Результати опитування не мають будь-якої доказової сили, носять вірогідний та орієнтовний характер, є одним із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраних даних та не являється підставою для прийняття негативного рішення стосовно позивача.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що притягнення позивача до відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції є правомірним.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61002) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.