14 травня 2024 року Справа № 480/3274/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М.,
За участю секретаря судового засідання Високос Я.С.,
представника позивача Гриценко Б.М., представника відповідача Балаба Л.О.
розглянувши у приміщенні суду в м. Суми в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач, Ковпаківський ВДВС) і просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Дєдова Романа Анатолійовича в частині не закінчення виконавчого провадження ВП № 57838362 по примусовому виконанню постанови ВП №50246589 від 04.12.2018 про стягнення виконавчого збору ОСОБА_1 , винесену державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції і Сумській області по виконавчому листу №751/8617/15-ц, виданий 12 листопада 2015 року;
- зобов'язати Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчити виконавче провадження ВП № 57838362 по примусовому виконанню постанови ВП № 50246589 від 04.12.2018 про стягнення виконавчого збору ОСОБА_1 , винесену державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції і Сумській області по виконавчому листу №751/8617/15-ц, виданий 12 листопада 2015 року.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем безпідставно не закінчується ВП № 57838362 по примусовому виконанню постанови ВП № 50246589 від 04.12.2018 про стягнення виконавчого збору з позивача. Зазначає, що у відповідача перебувало виконавче провадження щодо стягнення основної суми заборгованості на користь АТ «Сенс Банк». Так, на виконання рішення третейського суду Новозаводським районним судом м. Чернігова було видано виконавчий лист №751/8617/15-ц, виданий 12.11.2015 (далі - виконавчий лист від 12.11.2015), який було подано до примусового виконання до Ковпаківського ВДВС.
Ковпаківський ВДВС відкрив виконавче провадження 04.01.2016, але в подальшому на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документу було відповідачем прийнято постанову від 14.11.2018 про повернення виконавчого документу, а також прийнято постанову від 04.12.2018 про стягнення виконавчого збору.
АТ «Сенс банк» було повторно подано до примусового виконання виконавчий лист від 12.11.2015, але до приватного виконавця. Чернігівським апеляційним судом постановою від 12.01.2024 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 12.11.2015 у зв'язку із чим приватним виконавцем закінчено виконавче провадження.
Разом із тим, в провадженні Ковпаківського ВДВС знаходиться на виконанні постанова від 04.12.2018 про стягнення виконавчого збору. Позивач зазначає, що приватним виконавцем частково стягувалася основна винагорода, що свідчить про подвійне стягнення з позивача суми виконавчого збору.
В судовому засіданні представник позивача зазначає, що відповідач зобов'язаний закінчити виконавче провадження щодо виконання постанови про стягнення з позивача виконавчого збору на підставі ч. 8 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із прийняттям постанови суду про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 12.11.2015.
Таким чином позивач зазначає, що у відповідача є обов'язок закінчити виконавче провадження ВП№57838362 про стягнення виконавчого збору в розмірі 54973,49 грн., оскільки виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 12.11.2015 передано до приватного виконавця, суму боргу відповідачем взагалі не було стягнуто.
Представник відповідача у відзиві на позов просить відмовити у задоволенні позовних вимог, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, зазначала, що виконавче провадження було відкрито правомірно на підставі постанови від 04.12.2018 про стягнення з позивача суми виконавчого збору. Зазначає, що постанова від 04.12.2018 є чинною, не скасована, позивач оскаржував зазначену постанову в судовому порядку, але в межах справи № 480/2501/24 було відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог.
З примусового виконання постанови від 04.12.2018 виконавче провадження відкрито 04.12.2018, а тому у зв'язку із несплатою позивачем суми заборгованості, відсутністю документів, передбачених ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» згідно чинної та не скасованої постанови від 04.12.2018 підстав для закінчення окремого виконавчого провадження у виконавця не має.
Зазначає, що виконавче провадження, яке перебувало в Ковпаківському ВДВС щодо виконання виконавчого листа від 12.11.2015 не передавалося приватному виконавцю, а виконавчий лист від 12.11.2015 взагалі було повернуло за заявою стягувача.
Ухвалою суду позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначений у відкритому судовому засіданні з урахуванням особливостей, передбачених ст. 287 КАС України. Судом було задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та об'єктивно оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.
У Ковпаківському ВДВС з 04.01.2016 перебувало ВП №50246589 з примусового виконання виконавчого листа від 12.11.2015.
В межах зазначеного виконавчого провадження 14.11.2018 на підставі заяви стягувача відповідачем прийнята постанова про повернення виконавчого документу, а саме виконавчий лист від 12.11.2015 стягувачу.
04.12.2018 прийнята постанова про скасування постанови від 14.11.2018 про повернення виконавчого листа від 12.11.2015 стягувачу.
04.12.2018 відповідачем винесено постанову ВП №50246589 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 54297,35грн.
04.12.2018 виконавцем прийнято нову постанову про повернення виконавчого листа від 12.11.2015 на підставі поданої заяви стягувачу.
Таким чином з 04.12.2018 на виконанні у відповідача виконавчий документ - виконавчий лист від 12.11.2015 не перебував.
Суд зазначає, що в межах даної справи не є спірним, судом не досліджується та не є предметом позовних вимог будь-які рішення, дії, бездіяльність державного виконавця, прийняті в межах ВП №50246589.
Разом із тим, матеріалами справи підтверджується, що постанова від 04.12.2018 ВП №50246589 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 54297,35грн. була виведена в окреме провадження, державним виконавцем відкрито окреме виконавче провадження.
Так, 04.12.2018 відкрито ВП №57838362 щодо примусового виконання постанови від 04.12.2018, на даний час триває виконавче провадження.
Позивач не погоджується, що після звернення із заявою від 26.03.2024 до Ковпаківського ВДВС виконавче провадження не закінчено. Підставою для закінчення позивачем зазначається про те, що виконавчий лист від 12.11.2015 було повторно пред'явлено приватному виконавцю та відкрито окреме ВП №66855144. Приватним виконавцем було прийнято також постанову про стягнення з позивача основної винагороди, що свідчить про подвійне стягнення з позивача суми виконавчого збору. Разом із тим, Чернігівським апеляційним судом було визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 12.11.2015, а тому відповідач по даній справі повинен закінчити виконавче провадження щодо стягнення з позивача суми виконавчого збору.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, регламентується Законом України “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404), відповідно до ст. 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.1 ст.3 Закону № 1404 передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, а саме окремо зазначено такий виконавчий документ, як виконавчий лист, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі рішень третейського суду, а також такий виконавчий документ, як постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору.
Таким чином постанова про стягнення суми виконавчого збору є окремим виконавчим документом.
Стосовно посилання позивача на прийняття Чернігівським апеляційним судом постанови від 12.01.2024, слід зазначити, що судом визнано таким, що не підлягає інший виконавчий документ, а саме виконавчий лист від 12.11.2015, що є окремим виконавчим документом у розумінні ст. 1 Закону №1404.
Прийняття судом зазначеної постанови стало підставою для закінчення іншого виконавчого провадження, що перебувало на примусовому виконанні у приватного виконавця.
Так, матеріали справи свідчать, що приватним виконавцем постановою від 19.01.2024 закінчено виконавче провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону №1404.
Стосовно посилання позивача на судову практику Верховного Суду, суд зазначає, що такі обставини не є ре валентними до розгляду даної справи, оскільки в межах інших справ позивачами заявлялися вимоги про скасування постанов про стягнення виконавчого збору, а також подвійне стягнення одночасно і суми виконавчого збору та основної винагороди.
Слід зазначити, що ч. 7 ст. 27 Закону №1404 передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
В даному випадку, сплачені суми основної винагороди в межах виконавчого провадження, яке перебувало у приватного виконавця, взагалі підлягає поверненню, оскільки виконавче провадження приватним виконавцем закінчено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону №1404.
Дані обставини свідчать про те, що з позивача основна винагорода взагалі не повинна стягуватися, а сума, які стягнуті виконавцем повинні бути повернуті позивачу.
Частиною 8 ст. 27 Закону №1401 передбачено, що під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.
Таким чином відсутні докази того, що з позивача подвійно стягується сума виконавчого збору в межах ВП № 50246589 та у зв'язку із чим є підстави для закінчити виконавче провадження відповідно до ч. 8 ст. 27 Закону №1401.
В межах даної справи судом не досліджується, не є предметом розгляду позовних вимог, постанова державного виконавця від 04.12.2018 про стягнення виконавчого збору. Зазначена постанова, яка судом визнана правомірною, була предметом розгляду справи № 480/2501/24.
В даному випадку, жодних передач будь-яких виконавчих проваджень від державного до приватного виконавця не відбувалося, матеріалами справи не підтверджується.
Крім того, у відповідача ВП №50246589 перебувало на виконанні у відповідача з 04.01.2016 до 04.12.2018 (до повернення виконавчого документу на підставі заяви стягувачу).
Таким чином виконавчий документ - виконавчий лист від 12.11.2015 не передавався приватному виконавцю для виконання, а матеріали ВП №№50246589 передані до архіву.
Стягувач реалізував право на повторне звернення для примусового виконання виконавчого листа від 12.11.2015 лише 13.09.2021 і таку заяву подав до приватного виконавця.
Крім того, ВП № 50246589 яке знаходиться із 04.12.2018 на виконанні у відповідача також не передавалося приватному виконавцю.
В межах даної справи позивачем оспорюється бездіяльність щодо не закінчення ВП №57838362, яке відкрито 04.12.2018 та триває на даний час.
Підстави, які надають право державному виконавцю закінчити виконавче провадження визначені виключно нормами ст. 39 Закону № 1404.
Так, п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону №1404 передбачено, що виконавче провадження може бути закінчено виключно у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
В даному випадку, матеріалами справи не підтверджується, що до Ковпаківського ВДВС було надано документ, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону №1404.
Так, відсутнє рішення про скасування постанови від 04.12.2018 про стягнення з позивача виконавчого збору. В даному випадку, в межах справи №480/2501/24 рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 відмовлено позивачу (боржнику по ВП№ 50246589) у задоволенні позовних вимог. Рішення суду від 15.04.2024 не оскаржено в апеляційному порядку, набрало законної сили.
Також відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, яким визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
При цьому суд звертає увагу, що виконавчий документ в межах ВП № 50246589 є постанова від 04.12.2018 про стягнення виконавчого збору.
Дана постанова є чинною, не скасованою, судом визнана правомірною та обґрунтовано, а тому підлягає примусовому виконанню.
Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що в разі надання до державного виконавця документів, які визначені ст. 39 Закону №1401 у державного виконавця виникає обов'язок закінчити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документу - постанови від 04.12.2018 про стягнення виконавчого збору.
Суд наголошує, що чинний Закон №1401 не містить норми, яка б передбачала право чи обов'язок на закінчення виконавчого провадження з виконання одного виконавчого документу - постанови про стягнення виконавчого збору, у зв'язку із прийняттям судом та наявність рішення суду про визнання іншого виконавчого документу, в межах іншого виконавчого провадження - виконавчого листа від 12.11.2015, таким, що не підлягає виконанню.
Відсутнє судове рішення, яким визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий документ - постанова від 14.12.2018 про стягнення виконавчого збору.
Зазначені виконавчі документи є різними, стосуються різних виконавчих проваджень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, а саме визнання протиправною бездіяльність державного виконавця щодо не закінчення ВП №50246589 та зобов'язання відповідача закінчити виконавче провадження на підставі ч. 8 ст. 27, ч. 5 ст. 39 Закону є передчасно заявлені.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд наголошує, що відповідачем вимоги ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України виконані , а тому приходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Дєдова Романа Анатолійовича в частині не закінчення виконавчого провадження ВП № 57838362 по примусовому виконанню постанови ВП №50246589 від 04.12.2018 про стягнення виконавчого збору ОСОБА_1 , винесену державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції і Сумській області по виконавчому листу №751/8617/15-ц, виданий 12 листопада 2015 року; а також зобов'язати Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчити виконавче провадження ВП № 57838362 по примусовому виконанню постанови ВП № 50246589 від 04.12.2018 про стягнення виконавчого збору ОСОБА_1 , винесену державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області по виконавчому листу №751/8617/15-ц, виданий 12 листопада 2015 року, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Гелета