вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
14 травня 2024 року Справа № 480/432/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/432/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить, з урахуванням уточнення позовних вимог:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 з 01.09.2002 року по теперішній час на посаді тренера-викладача відділення футболу в КЗ «Роменська ДЮСШ ім. Віктора Гречаного» до спеціального стажу "вислуга років";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 з 01.09.2002 року по дату винесення судового рішення на посаді тренера-викладача відділення футболу в КЗ «Роменська ДЮСШ ім. Віктора Гречаного» до спеціального стажу "вислуга років" та призначити і виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій, передбачену п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивачу з 16.08.2023 була призначена пенсія за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі-Закон №1058-ІV). 30.10.2023 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про виплату 10 місячних пенсій як працюючому педагогічному працівнику, який вийшов на пенсію за віком. 15.12.2023 року позивач отримав рішення відділу перерахунку пенсій №2 управління пенсійного забезпечення надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з відмовою у виплаті 10 місячних пенсій з підстав недостатності стажу на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років. Крім того в даному рішенні зазначено про не зарахування до його стажу періоду з 01.09.2002 року по теперішній час на посаді тренера-викладача відділення футболу в Роменській ДЮСШ. Позивач вважає, що обчислення відповідачем його страхового стажу для призначення грошової допомоги є неправомірним та з ним не погоджується. Також вважає протиправною відмову у призначенні та виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Закону №1058-ІV та такою, що грубо порушує його законні права та інтереси, оскільки, на його думку, він має необхідний стаж роботи понад 35 років в закладах та установах освіти комунальної власності, що є підставою для виплати вказаної допомоги.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Крім того даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
На виконання вимог суду представником відповідача було надано суду через систему "Електронний суд" витребувані судом докази (а.с. 41-44).
Також у клопотання про долучення доказів, представник відповідача зазначив, що 27.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про допризначення пенсії у зв'язку із наданими додатковими документами для призначення грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій. 01.12.2023 винесено рішення про відмову в перерахунку пенсії. При цьому до спеціального стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги ОСОБА_1 зараховано періоди роботи з 02.09.1985 по 18.10.1985 та з 01.08.1987 01.09.2001 згідно довідки № 01-21/1242 від 05.09.2023, яка видана відділом освіти Роменської міської ради Сумської області, що становить 14 років 2 місяці 18 днів. Період роботи з 01.09.2002 по 30.09.2023 на посаді тренера викладача з футболу Роменської ДЮСІП ім.В.Гречаного (довідка від 06.09.2023 №72, видана Роменською ДЮСШ ім В.Гречаного) врахувати до спеціального стажу роботи немає підстав, оскільки згідно Переліку - відсутня посада тренера викладача (а.с. 38).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Сумській області та з 16.08.2023 року отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Даний факт підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.12.2023 № 464/0202-14 (а.с. 11).
27.11.2023 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про допризначення пенсії у зв'язку із наданими додатковими документами для призначення грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, про що також зазначено представником відповідача у клопотанні про долучення доказів.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
Рішенням від 01.12.2023 року №183250007135 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії для призначення одноразової грошової допомоги, у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу (а.с. 20).
При цьому в даному рішенні зазначено, що до спеціального стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги ОСОБА_1 зараховано періоди роботи з 02.09.1985 по 18.10.1985 та з 01.08.1987 по 01.09.2001 згідно довідки №01-21/1242 від 05.09.2023, яка видана відділом освіти Роменської міської ради Сумської області, що становить 14 років 2 місяці 18 днів. Період роботи з 01.09.2002 по 30.09.2023 врахувати до спеціального стажу роботи немає підстав, оскільки згідно Переліку - відсутня посада тренера-викладача з футболу Роменської -ДЮСШ ім.В.Гречаного (довідка від 06.09.2023 №72, видана Роменською ДЮСШ ім.В.Гречаного).
04.01.2024 року позивач через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій зазначив, що 24.12.2023 року отримав рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.12.2023 року про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та просив повідомити чи є вказане рішення правовою позицією Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області стосовно перерахунку пенсії та виплати зазначеної грошової допомоги (а.с. 21).
Листом від 31.01.2024 року № 1800-0202-8/5328 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, зокрема, повідомило позивача, що підстави для зарахування до стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, і, відповідно, виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, періодів роботи на посаді тренера-викладача з футболу комунального закладу “Роменська дитячо-юнацька спортивна школа ім. В. Гречаного Роменської міської ради Сумської області, відсутні. Отже, для перегляду рішення головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.12.2023 підстави відсутні (а.с. 32).
Вважаючи, що відповідачем було протиправно не зараховано до спеціального стажу період роботи на посаді тренера-викладача відділення футболу в КЗ «Роменська ДЮСШ ім. Віктора Гречаного» та відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно із статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
У розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб, за загальним правилом, є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист, зазвичай, має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення, за загальним правилом, має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
Відсутність порушеного права або неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Дана позиція суду узгоджується з постановами Верховного суду від 17 жовтня 2018 року по справі №360/1193/17 (адміністративне провадження №К/9901/3764/17), від 16 лютого 2021 року по справі № 320/950/19 (адміністративне провадження № К/9901/16956/20), від 13 лютого 2024 року по справі № 320/5934/22 (адміністративне провадження № К/990/26581/23)
Разом з тим Конституційний Суд України в пп.3.6 п.3 Рішення від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття “охоронюваний законом інтерес” у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям “права” має один і той же зміст.
У вказаній справі Конституційний Суд України вирішив, що поняття “охоронюваний законом інтерес”, що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям “права”, треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Також вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, Конституційний Суд України в п.4.1 рішення від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав або інтересів позивача на момент його звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Так, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення “Аксу проти Туреччини” [Aksu v. Turkey] пункт 50; “Берден” [Burden v. the United Kingdom] пункт 33; “Тенасе проти Молдови” [Tгnase v. Moldova]).
Отже, наведені вище положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, без реального порушення прав, свобод чи інтересів позивача у спірних правовідносинах, тільки тому, що заявник вважає, що начебто певні обставини впливають на його правове становище. Предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Таким чином, враховуючи положення зазначених норм законодавства, особа, яка звертається до адміністративного суду з позовом має довести наявність порушення оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкту владних повноважень саме її прав, свобод або законних інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту.
Суд зазначає, що в даному випадку позивач оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови зарахувати стаж роботи з 01.09.2002 року по теперішній час на посаді тренера-викладача відділення футболу в КЗ «Роменська ДЮСШ ім. Віктора Гречаного» до спеціального стажу "вислуга років" та просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 з 01.09.2002 року по дату винесення судового рішення на посаді тренера-викладача відділення футболу в КЗ «Роменська ДЮСШ ім. Віктора Гречаного» до спеціального стажу "вислуга років" та призначити і виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій, передбачену п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте з матеріалів справи судом встановлено, що позивачу фактично було відмовлено у зарахуванні до спеціального стажу періоду роботи з 01.09.2002 по 30.09.2023 та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 розділу “Прикінцеві положення” Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", саме рішенням від 01.12.2023 року №183250007135 Головного управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яке позивачем у даній справі не оскаржується.
Водночас в матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови позивачу у зарахуванні до спеціального стажу періоду роботи з 01.09.2002 по 30.09.2023 та виплаті/призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 розділу “Прикінцеві положення” Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд зазначає, що ухвалою суду від 26.01.2024 року було залишено дану позовну заяву без руху та, зокрема, зазначено, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом визначення з колом відповідачів та уточнити позовні вимоги.
При цьому в даній ухвалі судом було, зокрема, зазначено, що позивачем до позовної заяви не додано жодного доказу, який би підтверджував факт, що саме Головним управлінням пенсійного фонду України в Сумській області було відмовлено позивачу у зарахуванні до його спеціального стажу роботи періоду роботи на посаді тренера-викладача відділення футболу в КЗ «Роменська ДЮСШ ім. Віктора Гречаного». Натомість до позовної заяви додано рішення Головним управлінням пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.12.2023 року № 183250007135, відповідно до якого до спеціального стажу позивача, що визначає право на виплату грошової допомоги, не зараховано період роботи з 01.09.2002 по 30.09.2023 року. Крім того судом було зазначено, що у позовних вимогах не було конкретизовано дату, до якої позивач просить зарахувати його період роботи на посаді тренера-викладача відділення футболу в КЗ «Роменська ДЮСШ ім. Віктора Гречаного».
На виконання вимог ухвали від 26.01.2024 року було надано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивачем повідомлено про наявність листа Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31.01.2024 року № 1800-0202-8/5328 (а.с. 30). При цьому позивачем не було змінено коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги та позовні вимоги фактично було залишено у первинній редакції (у другій позовній вимозі лише змінено словосполучення "по теперішній час" на "по дату винесення судового рішення").
Проте суд зазначає, що лист Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31.01.2024 року № 1800-0202-8/5328, на який посилається позивач у заяві про усунення недоліків позовної заяви в обгрунтування позовних вимог, містить лише інформацію щодо порядку призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій та зазначено про відсутність підстав для зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, і, відповідно, виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, періодів роботи на посаді тренера-викладача з футболу комунального закладу “Роменська дитячо-юнацька спортивна школа ім. В. Гречаного Роменської міської ради Сумської області та, відповідно, для перегляду рішення головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.12.2023 (а.с. 32).
При цьому у заяві від 04.01.2024 (за результатами розгляду якої відповідачем було направлено лист від 31.01.2024 року № 1800-0202-8/5328) позивач просив лише повідомити чи є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.12.2023 року правовою позицією Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області стосовно перерахунку пенсії та виплати зазначеної грошової допомоги (а.с. 21), а не зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, спірного періоду та, відповідно, виплатити/призначити таку допомогу.
Водночас суд звертає увагу позивача на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не є органом, до компетенції якого віднесено перегляд рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Проте позивачем не було доведено порушення його прав та законних інтересів відповідачем.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність у позивача порушеного права саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, а відтак позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
В свою чергу, оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 з 01.09.2002 року по теперішній час на посаді тренера-викладача відділення футболу в КЗ «Роменська ДЮСШ ім. Віктора Гречаного» до спеціального стажу "вислуга років"; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 з 01.09.2002 року по дату винесення судового рішення на посаді тренера-викладача відділення футболу в КЗ «Роменська ДЮСШ ім. Віктора Гречаного» до спеціального стажу "вислуга років" та призначити і виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій, передбачену п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек