14 травня 2024 року Справа № 480/2033/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глазька С.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Сумській області, Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Служби безпеки України в Сумській області, Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України, у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Житлово-побутової комісії Центрального управління Служби безпеки України в частині не погодження рішення Управління Служби безпеки України про виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Сумській області в частині не направлення до виконавчого комітету Сумської міської ради клопотання, разом з належно оформленими документами, про виключення з числа службового житла квартири АДРЕСА_1 та про надання цього приміщення для постійного проживання ОСОБА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право на виключення з числа службового житла квартири АДРЕСА_1 та права на отримання цього житлового приміщення для постійного проживання;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Сумській області направити до виконавчого комітету Сумської міської ради міської ради клопотання, разом з належно оформленими документами, про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службового житла та про надання цього приміщення для постійного проживання ОСОБА_1 .
Ухвалою Сумського окружного адміністративного відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідачів подав до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Так, зазначив, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачами, має важливе значення для сторін у справі та вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи. Крім того, зазначив, що відповідачі вважають за необхідне надати усні пояснення щодо обставин справи, а також висловити свою позицію по суті спору, а тому існує необхідність у розгляді справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Суд, дослідивши доводи клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні представник відповідачів не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд на даний час не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Суд звертає увагу на те, що питання щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін може бути вирішено з власної ініціативи суду.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи № 480/2033/24 у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Глазько