про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
14 травня 2024 року Справа № 480/3219/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача у відмові скасувати арешт на квартиру та заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 ;
- скасувати постанову державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми від 12 липня 2006 року про арешт та заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 29.04.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позову.
09.05.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позову з додатками.
Також позивачем подано заяву про зміну позивних вимог, в якій просить суд зняти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.05.2022 у позивача та третьої особи помер їх батько ОСОБА_3 , який за життя заповів їм належну на праві особистої власності квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Звернувшись до нотаріальної контори за оформленням спадщини за заповітом, нотаріус повідомила, що видати свідоцтво про право власності на вказану квартиру неможливо, оскільки постановою державного виконавця від 12.07.2006 накладено арешт та оголошено заборону на відчуження квартири.
У подальшому Зарічний відділу ДВС у м. Суми повідомив позивача про відсутність підстав для зняття арешту з майна, оскільки у відділі не перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-22/2006 від 25.01.2006, виданого Тростянецьким районним судом Сумської області, про стягнення зі спадкодавця ОСОБА_3 боргу.
Вважаючи, що відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" накладений на квартиру арешт має бути знятий за рішенням суду, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Дослідивши доводи позовної заяви та зміст позовних вимог, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративною справою у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України ).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Частиною першою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
З аналізу наведених норм права слід дійти висновку, що для спорів про зняття арешту з майна, яке особа (не боржник у виконавчому провадженні) вважає своїм, встановлено певний порядок судового вирішення.
Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Спори, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, та про зняття такого арешту розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.
Згідно з частиною другою статті 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Таким чином, спір, який виник між фізичною особою та органом державної виконавчої служби (у тому числі із її посадовими і службовими особами), з приводу зняття арешту з нерухомого майна не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися судами загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2019 (справа № 826/16025/18).
Як вбачається з матеріалів позову, листом Тростянецького районного суду Сумської області від 05.03.2024 повідомлено позивача, що 11.01.2006 вироком Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_3 , 1951 р.н. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України і призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1000 грн.
Крім того, з ОСОБА_3 судом стягнуто судові витрати у сумі 282 грн. 45 коп та витрати на лікування потерпілого у розмірі 652 грн. 68 коп.
Станом на 29.02.2024 кримінальна справа №1-22/2006 стосовно ОСОБА_3 знищена у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
За даними обліково-статистичної картки, судом у січні 2006 року було направлено на адресу ДВС у Зарічному районі м. Суми 3 (три) виконавчих листа щодо стягнення у примусовому порядку з обвинуваченого ОСОБА_3 коштів у сумі 1000 грн., 282 грн. 45 коп., та 652 грн. 68 коп.
Однак, у липні 2006 року закінчено виконавче провадження лише в частині стягнення витрат у сумі 652 грн. 68 коп. Відомості щодо стягнення інших коштів у суду відсутні.
Відповідно до листа приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Сумської області Малій Л.В. від 08.05.2024 на підставі заяв про прийняття спадщини, 26.09.2022 заведено спадкову справу № 18/2022 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (номер спадкової справи в Спадковому реєстрі 69725806).
08 грудня 2023 року спадкоємці за заповітом звернулись до приватного нотаріуса з необхідними документами для підготовки до видачі на їх ім'я Свідоцтв про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що залишилось після смерті батька - ОСОБА_3 .
При підготовці документів для відповідного оформлення (видачі), за даними, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, було встановлено наявність обтяження - заборони на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження - 3712401, дата реєстрації обтяження - 11.09.2006, об'єкт обтяження - квартира, адреса: АДРЕСА_3 , власник - ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 звернулася до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із листом від 14.03.2024, в якому просила зняти арешт з вказаної квартири.
Проте, Зарічним відділом державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом від 20.03.2024 повідомив позивача про відсутність підстав для зняття арешту з майна, оскільки у відділі не перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-22/2006 від 25.01.2006, виданого Тростянецьким районним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави в розмірі 1000 грн.
Тому, підставою цього позову позивач визначила зняття арешту з квартири, яка належала на праві власності її померлому батьку ОСОБА_3 , для оформлення свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Отже, позов подано з метою захисту прав позивача на спадщину за заповітом на спадкове майно, тобто наявний спір про право, який має розглядатися в порядку цивільного судочинства як такий, що випливає із цивільних правовідносин.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у відкритті провадження у даній адміністративній справі.
Керуючись ст.ст. 170, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови.
Роз'яснити позивачу, що даній спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя С.О. Бондар