про залишення позовної заяви без руху
14 травня 2024 року м. Рівне№460/808/24
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Щербаков В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Малого підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олісма"
доРівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Львів)
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зауважує, що за правилами частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Так, пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Арешт нерухомого майна позивача, накладний постановою від 02.10.2024 у межах виколнавчого провадження №44853442.
Натомість, до суду з даним позовом позивач звернулася 19.01.2024 року шляхом його направлення засобами доставки АТ "УКРПОШТА", що стверджується відповідною відміткою на конверті, у якому позов було скеровано до суду.
При цьому, у позовній заяві позивач зазначає про дату, коли йому стало відомо про порушення прав, свобод чи інтересів, зокрема 11.01.2024.
Водночас, доказів на підтвердження даної обставини позивачем не надано.
За відсутності відповідних відомостей та доказів на їх підтвердження суд позбавлений можливості встановити момент коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а відтак пересвідчитися в дотриманні строку звернення до суду з цим позовом.
З огляду на наведене та беручи до уваги те, що позивач не надав заяви про поновлення строку звернення до суду та жодних доказів на її обґрунтування, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Крім того, за правилами частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Нормами Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від встановлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 на одну особу.
Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.
Так, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору, яка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зауважує, що вимога про визнання протиправними акта, дій чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати чи визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Таким чином, вважається, що поданий позивачем позов про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій містить одну вимогу немайнового характеру, за яку позивачу належало сплатити судовий збір в сумі 3028,00 грн.
У додатках до позову позивачем зазначалось про долучення платіжної інструкції про сплату судового збору.
Проте, фактично вказані докази позивачем до позовної заяви долучені не були, що підтверджується актом про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушення цілісності, пошкодження конверта (паковання) від 23.01.2024 року, складеним працівниками відділу документального забезпечення (канцелярії) суду.
Таким чином, позивач не надав суду належних доказів сплати ним судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, чим порушено вимоги частини третьої статті 161 КАС України.
За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в сумі 3028,00 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248, 256 КАС України, суддя:
Позовну заяву Малого підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олісма" до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Львів) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя В.В. Щербаков