13 травня 2024 року м. Рівне №460/3891/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши у письмовому провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, по адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доМіністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 08.01.2024 № 65/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Веснянської сільської ради Корецького району Рівненської області Новака Руслана Васильовича".
Ухвалою судді від 16.04.2024 позовна заява була залишена без руху.
Ухвалою суду від 24.04.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Через систему "Електронний суд" представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки рішення у вказаній справі має важливе значення для сторін. Предметом розгляду справи № 460/3891/24 є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України з посиланням позивача на порушення процедури прийняття рішення про призначення та результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Новака Р.В., яким анульовано доступ до Державного реєстру прав.
Розглянувши подане клопотання, суду необхідно зазначити наступне.
Частиною 5 ст. 12 КАС України передбачено, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Так, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 6 ст. 12 КАС України передбачено критерії справ, які є справами незначної складності.
Поміж тим, п. 10 ч.6 ст. 12 цього Кодексу визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу на те, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 КАС України).
В свою чергу, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, зазначення мети важливості справи для сторін, не є обставинами, що свідчать про складність даної справи та не є обставинами, які свідчать про недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні чи неможливості об'єктивно з'ясувати обставини справи та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
Поряд з цим, суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Axen v. Germani" заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
З огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, а також те, що судом витребувані необхідні документи для всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про безпідставність клопотання позивача та відмову в його задоволенні.
Керуючись статтями 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Д.П. Зозуля