14 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/15719/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №440/15719/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 з обмеженням максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум.
23.01.2024 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/15719/23 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум.
07.05.2024 від позивача до суду надійшла заява, у якій просить:
- протиправними дії вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання рішення суду від 30 листопада 2023 року по справі № 440/15719/23, а саме обмеживши розмір пенсії з 01.03.2022 року сумою 21244,8 грн та 01.03.2023 року сумою 22744,8 грн;
- направити судове рішення за результати розгляду заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для належного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року по справі № 440/15719/23.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач всупереч рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/15719/23, при виконанні рішення здійснює виплату пенсії з обмеженням максимальним розміром та замість належної до отримання пенсії з 01.03.2022 в розмірі 23335,12 грн. здійснює її виплату в розмірі 21244,8 грн., з 01.03.2023 замість належної до отримання пенсії в розмірі 24835,12 грн. здійснює її виплату в розмірі 22744,8 грн.
Ухвалою суду від 08.05.2024 заяву позивача про визнання протиправними дій та бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №440/15719/23 призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Надаючи оцінку поданій позивачем в порядку статті 383 КАС заяві, суд виходить із наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відтак, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Суд зазначає, що застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
В контексті розуміння вимог чинного законодавства протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені, про що зазначив у постанові від 13 червня 2017 року у справі № 21-1393а17 Верховний суд України, роз'яснивши при цьому, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
З огляду на вищевикладене, суд вказує на те, що бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у не вчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.
Згідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №440/15719/23, судом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №440/15719/23 проведено нарахування та виплату пенсії з 01.03.2022 та з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром.
Як встановлено з протоколів перерахунку пенсії позивача від 04.01.2024, розмір пенсії ОСОБА_1 після проведеного перерахунку з 01.03.2022 становив 21244,80 грн, до виплати - 21244,80 грн, розмір пенсії після проведеного перерахунку з 01.03.2023 склав 22744,80 грн, до виплати становить 22744,80 грн.
Отже, зі змісту наявних в матеріалах справи протоколів перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.03.2022 та 01.03.2023, встановлено, що відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №440/15719/23 проведено нарахування та виплату пенсії з 01.03.2022 та з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром.
Суд звертає увагу, що предметом судового розгляду в межах заявлених позовних вимог у справі №440/15719/23 були дії Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 з обмеженням максимальним розміром.
В межах адміністративної справи №440/15719/23 судом не вирішувалось питання щодо дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії позивачу у майбутньому.
Судом у межах справи №440/15719/23 не досліджувалось питання застосування обмеження максимального розміру пенсії з 01.02.2022, 01.02.2024. 01.03.2024 при обрахунку її розміру та виплаті, навпаки, обставини здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2022, 01.02.2024, 01.03.2024 на виконання рішення суду у справі №440/15719/23 не входили до предмета доказування у цій справі та виникли після ухвалення судом рішення від 30.11.2023.
Європейський суд з прав людини вже неодноразово зазначав, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (зокрема, у рішеннях у справах "Arras та інші проти Італії", "Сухобоков проти Росії").
Отже, у випадках, коли в рішенні суду не вказана кінцева дата періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесені рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.
При цьому, відповідачем на виконання рішення суду від 30.11.2023 здійснено нарахування та виплату пенсії з 01.07.2021, 01.07.2022 та з 01.12.2022 без обмеження максимальним розміром з врахування висновків, наведених у вказаному рішенні, що не заперечується позивачем.
Таким чином, в разі незгоди з рішенням суб'єкта владних повноважень щодо здійснення обрахунку розміру його пенсії з 01.02.2022, 01.02.2024. 01.03.2024, позивач має право звернутись до суду із позовною заявою про оскарження цього рішення, або дій пенсійного органу в загальному порядку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, постановлення окремої ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви представника позивача про визнання протиправними дій та бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №440/15719/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва