про залишення позовної заяви без руху
13 травня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/5446/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Петрова Л.М., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до головного державного виконавця Дмитра Благадира , третя особа: ВПВР УЗПВР у Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного державного виконавця Дмитра Благадира, третя особа: ВПВР УЗПВР у Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення,
- прийняти до розгляду позовну заяву про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 746062922 від 02.04.2024, з примусового виконання постанови №74217784, що видана 20.02.2022 державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Полтавській області.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Частиною 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Позивач оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження № 746062922 від 02.04.2024, з примусового виконання постанови №74217784, що видана 20.02.2022 державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Полтавській області.
Представник позивача не повідомила у позовній заяві дати, коли позивач дізнався про прийняття оскаржуваної постанови.
За відсутності такого повідомлення, враховуючи, що постанова винесена - 02.04.2024, вказана дата є датою, коли позивач повинна була дізнатися про порушення свого права.
Позивач звернувся до суду - 06.05.2024, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, встановлений законом.
Позивачем не додано до позову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В силу положень частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору у вигляді 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2024 - 3028,00 грн.
Як слідує з матеріалів позову, позивач заявляє вимогу немайнового характеру, тому позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Прохальна частина позову містить клопотання про відстрочення сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов такого висновку.
Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тож законодавством чітко регламентовано право суду, зокрема, відстрочити сплату позивачем судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Разом з цим, законодавцем визначено, що підставою для ухвалення судом відповідного рішення є незадовільний майновий стан сторони. Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) визначається судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір за звернення до суду. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Однак доводи заявника щодо необхідності відстрочення сплати судового збору через неспроможність сплатити судовий збір не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для задоволення його клопотання.
При цьому суд також враховує, що для цієї категорії справ встановлені скорочені строки їх розгляду (десять днів з дня відкриття провадження у справі), а позивач у поданій до суду позовній заяві жодним чином не мотивував можливість вирішення питання про сплату судового збору до ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Окрім того, як визначено частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте жодна з наведених умов не стосується позивача.
У поданій до суду позовній заяві, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування органів Пенсійного фонду та скрутний майновий стан позивача, ініціатор звернення не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору.
За таких обставин, у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у цій справі належить відмовити.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Проте, позивачем зазначено в якості відповідача у цій справі - головного державного виконавця Дмитра Благадира.
Таким чином, позов не відповідає положенням статті 287 КАС України.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 169, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у цій справі - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до головного державного виконавця Дмитра Благадира, третя особа: ВПВР УЗПВР у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом в частині оскарження постанов та доказів поважності причин його пропуску;
- доказів доплати судового збору в розмірі 3028,00 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, код за ЄДРПОУ: 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA078999980313191206084016719, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд, або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору;
- уточненої позовної заяви в частині зазначення відповідача, у відповідній кількості примірників.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.М. Петрова