Справа № 420/14155/24
13 травня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бжассо Н.В., дослідивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, Одеська обл., 65044, код ЄДРПОУ: 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів позову, позивач просить відстрочити позивачу сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. до ухвалення рішення по суті позовних вимог, на підставі того, що він є особою літнього віку та інвалідом ІІІ групи. Окрім того, відповідно довідки про доходи позивача з Білгород-Дністровського ОУПФУ в Одеській області, доданої до позову, позивач за 2023 рік отримав пенсії на загальну суму 41 855,02 грн.
Розглядаючи дане клопотання, суд вказує про наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені у статті 8 цього Закону, положеннями частини 1 якої передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення останнього, є правом, а не обов'язком суду й, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 19.09.2018 р. по справі №9901/655/18, від 23.04.2020 р. по справі № 800/283/17 та від 27.04.2020 р. по справі № 9901/73/20.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Правова позиція з цього питання викладена в ухвалі Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №340/741/20.
Суд зазначає, що підставою для застосування положень статті 8 Закону № 3674-VI можуть бути відомості (довідка) про розмір сукупного доходу (із всіх джерел) позивача за весь попередній рік, а також інші докази, якими об'єктивно підтверджується майновий стан позивача.
Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/12251/20.
Натомість, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження доводів щодо дійсного скрутного матеріального становища, яке унеможливлює сплатити судовий збір за подання даного адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого з 1 січня 2024 року становить 1 211,20 грн.
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При цьому, позивачем до суду не надано докази сплати судового збору.
Таким чином, за звернення до суду із вказаним позовом позивач має сплатити судовий збір у сумі 968,96 грн. та надати суд докази на підтвердження такої сплати.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду доказів на підтвердження сплати судового збору у сумі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 160,161, 169 КАС України, суддя
В задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Повідомити позивача про необхідність у термін протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення адміністративного позову без руху усунути недоліки та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду не належить до оскарження.
Суддя Н.В. Бжассо