Справа № 420/4039/24
13 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Геліос-Ван” до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
встановив:
ПП “Геліос-Ван” звернулося в суд із позовною заявою до Одеської митниці в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000596/2 від 14.09.2023, №UA500500/2023/000697/2 від 27.10.2023, №UA500500/2023/000805/2 від 01.12.2023.
2. Визнати протиправною та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2023/001197 від 14.09.2023, митниці №UA500500/2023/001352 від 27.10.2023, №UA500500/2023/001492 від 01.12.2023.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у зв'язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару - посуд столовий та кухонне приладдя, до Одеської митниці були подані митні декларації №23UA500500032191U3 від 13.09.2023, №23UA500500037889U0 від 26.10.2023, №23UA500500042453U7 від 30.11.2023 разом з документам, що підтверджують митну вартість. Відповідачем було відправлено повідомлення Декларантові, в якому вимагались додаткові документи, окрім тих, що були подані. Позивач направив на цю вимогу документи. Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій які є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи для митного оформлення за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту), підтвердили всі транспортні витрати, витрати на пакування та інші данні. Просять задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що під час здійснення митного оформлення за митними деклараціями позивача було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та встановлено, що в них містяться розбіжності, вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у Рішеннях про коригування митної вартості товарів. На вимогу митного органу позивачем не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ розбіжності не спростовано, а тому були застосовані другорядні методи визначення митної вартості. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлені такі обставини по справі.
20.06.2016 між ANHUI DELI HOUSEHOLD GLASS CO., LTD та ПП «ГЕЛІОС-ВАН» був укладений контракт №DL2016HL, відповідно до якого продавець - ANHUI DELI HOUSEHOLD GLASS CO., LTD зобов'язується поставити, а покупець - ПП «ГЕЛІОС-ВАН» прийняти та оплатити товар (посуд столовий та кухонне приладдя) асортимент, номенклатура, кількість, ціна та умови оплату яких вказуються у інвойсах та специфікаціях до контракту.
Вказаним контрактом визначено, що специфікації та інвойси складаються та затверджуються на кожну окрему поставку.
З метою митного оформлення товару, позивач подав до Одеської митниці електронні митні декларації:
1. №23UA500500032191U3 від 13.09.2023 та документи, що підтверджують вартість товарів за ціною 13 069,44 дол. США і обраний перший (основний) метод її визначення, а саме: пакувальний лист від 10.07.2023, рахунок-фактура (iнвойс) №DL2023LXC0710-1 від 10.07.2023, коносамент №WWA23074064 від 10.07.2023, автотранспортна накладна від 12.09.2023, сертифікат про походження товару № 23C3423M0369/00122 від 17.07.2023, платіжна інструкція в іноземній валюті № 77 від 05.09.2023, рахунок на оплату №022816 від 25.08.2023, рахунок на оплату №022817 від 25.08.2023, довідка про транспортні витрати від 25.08.2023, контракт №DL2016HL від 20.06.2016, додаткова угода № 2 від 16.12.2019, додаткова угода № 3 від 15.05.2020, додаткова угода № 5 від 23.05.2022, специфікація №23 від 15.06.2023, договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів №0905-Т/20 від 11.12.2020, акт зважування б/н від 13.09.2023, експортна митна декларація № 230820230083624245 від 10.07.2023.
2. №23UA500500037889U0 від 26.10.2023 та документи, що підтверджують вартість товарів на суму 15 496, 44 дол. США і обраний перший (основний) метод її визначення, а саме: пакувальний лист від 21.08.2023, рахунок-фактура (iнвойс) №DL2023LXC0821A від 21.08.2023, коносамент №ZM23080653 від 28.08.2023, автотранспортна накладна від 23.10.2023, сертифікат про походження товару № 23C3423M0369/00159 від 30.08.2023, платіжна інструкція в іноземній валюті № 87 від 09.10.2023, рахунок на оплату №025029 від 04.10.2023, рахунок на оплату №025030 від 04.10.2023, довідка про транспортні витрати від 04.10.2023, контракт №DL2016HL від 20.06.2016, додаткова угода № 2 від 16.12.2019, додаткова угода № 3 від 15.05.2020, додаткова угода № 5 від 23.05.2022, специфікація № 24 від 25.07.2023, договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів №0905-Т/20 від 11.12.2020, акт зважування б/н від 24.10.2023, заява про проведення фізогляду від 25.10.2023, акт від 25.10.2023, експортна митна декларація № 230820230083661022 від 21.08.2023, митна декларація №23UA500500037889U0 від 26.10.2023.
3. №23UA500500042453U7 від 30.11.2023 та документи, що підтверджують вартість товарів на суму 15 511,20 дол. США і обраний перший (основний) метод її визначення, а саме: пакувальний лист від 27.09.2023, рахунок-фактура (iнвойс) №DL2023LXC0927-1 від 27.09.2023, коносамент №KMCNDRNI26/42 від 17.11.2023, коносамент №ZH231000051 від 02.10.2023, автотранспортна накладна від 29.11.2023, сертифікат про походження товару № 23С3423M0369/00210 від 10.11.2023, платіжна інструкція в іноземній валюті №101 від 24.11.2023, виписка по рахунку за 24.11.2023, рахунок на оплату №027077 від 08.11.2023, рахунок на оплату №027078 від 08.11.2023, довідка про транспортні витрати №1288 від 08.11.2023, довідка про транспортні витрати №1410 від 08.11.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку №632 за період часу з 01.01.2023 до 28.11.2023, контракт №DL2016HL від 20.06.2016, додаткова угода №2 від 16.12.2019, додаткова угода №3 від 15.05.2020, додаткова угода №5 від 23.05.2022, специфікація №25 від 05.09.2023, прейскурант (прайс-лист) виробника товарів від 01.09.2023, калькуляція №25 від 05.09.2023, договір про надання послуг митного брокера МБ-1/21 від 28.04.2021, договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів №0905-Т/20 від 11.12.2020.
Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) №23UA500500032191U3 від 13.09.2023 року, (МД) № 23UA500500037889U0 від 26.10.2023 року, (МД) № 23UA500500042453U7 30.11.2023 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:
1. UA500500/2023/000596/2 від 14.09.2023 року щодо (МД) № 23UA500500032191U3 від 13.09.2023 року, а саме:
відповідно до п п.в) п. 1 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.06.2016 №DL2016HL ціна за товар включає вартість експортної упаковки та маркування, транспортування, навантажувальних робіт;
в коносаменті від 10.07.2023 № WWA23074064 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT COLLECT» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданих складових митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. В копії митної декларації країни відправлення від 10.07.2023 № 230820230083624245 зазначений інший номер коносаменту, а саме 228975187, який до митного оформлення не надавався;
2. UA500500/2023/000697/2 від 27.10.2023 року щодо (МД) №23UA500500037889U0 від 26.10.2023 року, а саме:
відповідно до п п.в) п. 1 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Відповідно до п.4.1 зовнішньоекономічного контракту від 20.06.2016 № DL2016HL товар повинен бути відправлений в експортній упаковці, проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
3. UA500500/2023/000805/2 від 01.12.2023 року, щодо (МД) №23UA500500042453U7 30.11.2023 а саме:
відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати в якої відсутнє посилання на договір про перевезення та рахунок на оплату в якому не зазначені витрати на завантажування та розвантажування вантажу.
На підставі ч.3 статті 53 МК України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
1. Рішенням UA500500/2023/000596/2 від 14.09.2023 року, щодо (МД) №23UA500500032191U3 від 13.09.2023 запропоновано надати:
1) виписку з бухгалтерської документації;
2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
4) переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення від 10.07.2023 № 230820230083624245 згідно ст.254 МКУ.
Для підтвердження заявленої митної вартості позивач додатково надав відповідачу повідомлення №174 від 14.09.2023, у якому ПП «ГЕЛІОС-ВАН» надало відповідачу пояснення, обґрунтувавши відсутність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, прейскурант (прайс-лист) виробника товарів від 01.06.2023, виписку по рахунку Б/н від 05.09.2023, оборотно-сальдову відомість по рахунку №632 за період часу з 01.01.2023 до 13.09.2023, калькуляція №23 від 15.06.2023, коносамент №228975187 від 10.07.2023.
За результатами митного оформлення МД №23UA500500032191U3 від 13.09.2023 відповідачем прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001197 від 14.09.2023 та рішення про коригування митної вартості №UA500500/2023/000596/2 від 14.09.2023.
2. Рішенням UA500500/2023/000697/2 від 27.10.2023 року щодо (МД) №23UA500500037889U0 від 26.10.2023 року запропоновано надати:
1) виписку з бухгалтерської документації;
2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
4) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову згідно ст.254 МКУ);
5) документи, що підтверджують числові складові митної вартості товару.
Для підтвердження заявленої митної вартості позивач додатково надав відповідачу наступні документи: повідомлення №218 від 27.10.2023, у якому ПП «ГЕЛІОС-ВАН» надало відповідачу пояснення, обґрунтувавши відсутність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, прейскурант (прайс-лист) виробника товарів від 01.07.2023, виписку по рахунку Б/н за 09.10.2023, оборотно-сальдову відомість по рахунку №632 за період часу з 01.01.2023 до 25.10.2023, калькуляція №24 від 25.07.2023р.
За результатами митного оформлення декларації №23UA500500037889U0 від 26.10.2023 відповідачем прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001352 від 27.10.2023 та рішення про коригування митної вартості №UA500500/2023/000697/2 від 27.10.2023.
3. Рішенням UA500500/2023/000805/2 від 01.12.2023 року, щодо (МД) №23UA500500042453U7 30.11.2023 запропоновано надати копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.
Для підтвердження заявленої митної вартості позивач додатково надав відповідачу наступні документи: вагову довідку від 01.12.2023, вагову довідку від 30.11.2023, експортну митну декларацію № 230820230083686698 від 27.09.2023.
За результатами митного оформлення №23UA500500042453U7 від 30.11.2023 відповідачем прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001492 від 01.12.2023 та рішення про коригування митної вартості №UA500500/2023/000805/2 від 01.12.2023.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі їх перелік).
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У цій справі, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника, враховуючи витрати на перевезення.
Оцінивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару за ціною договору/контракту.
Судом встановлено що по всім митним деклараціях №23UA500500032191U3 від 13.09.2023, №23UA500500037889U0 від 26.10.2023, №23UA500500042453U7 від 30.11.2023, однією з підстав прийняття рішення про коригування митної вартості та картки відмови відповідач зазначає те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, суд зазначає наступне.
З контракту №DL2016HL від 20.06.2016, інвойсів №DL2023LXC0710-1 від 10.07.2023, №DL2023LXC0821A від 21.08.2023, №DL2023LXC0927-1 від 27.09.2023 та специфікацій №23 від 15.06.2023, № 24 від 25.07.2023, №25 від 05.09.2023 вбачається, що поставка товару здійснювалась на умовах FOB.
Згідно з правилом А.9. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, за умовами перевезення FOB, продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4.
Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.
З наведеного слідує, що обов'язок поставити товар у придатному для безпечного транспортування стані, з відповідною упаковкою, покладається на продавця, а ціна товару, визначена з урахуванням вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Відповідно до п. 2.2. контракту №DL2016HL від 20.06.2016 визначено, що ціна на товар включає вартість самого товару, вартість експортної упаковки та маркування, транспортування до порту відправлення, навантажувальних робіт, витрати на митне оформлення та інші витрати з країни вивезення.
Пунктом 4.1. контракту №DL2016HL від 20.06.2016 передбачено, що товар, поставка якого здійснюється за вказаним договором, постачається продавцем у стандартній для даного товару тарі та упаковці.
У митних деклараціях №23UA500500032191U3 від 13.09.2023, №23UA500500037889U0 від 26.10.2023, №23UA500500042453U7 від 30.11.2023 у графі 37 вказано процедуру постачання «ZZ00». Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
На думку суду, існування документів які визначають числові значення вартості упаковки взагалі не визначено законодавством, але вони можуть створюватись за власним розсудом продавця та жодним чином не можуть вимагатись покупцем чи митним органом в силу того, що таке не передбачено законодавством. Ціна товару це фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару. Це кількісно визначена величина втіленої в ньому живої праці, важливою складовою якої є витрати виробництва, що визначаються після закінчення виробничого процесу, а також доведення товару до конкурентного вигляду, його оформлення в тому числі і пакування.
За певних умов, понесені на виготовлення товару витрати та інші складові його ціни є комерційною таємницею виробника, а тому у митного органу відсутні повноваження та законні підстави вимагати зазначення числових даних щодо вартості пакування за умови зазначення, що вартість пакування включена до ціни товару.
Суд зазначає, що у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
Отже, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
Оскільки за умовами контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, то згідно з положеннями підп. «в» п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України вказані витрати не потребують окремого документального підтвердження.
У рішенні про коригування митної вартості UA500500/2023/000697/2 від 27.10.2023 року, щодо МД №23UA500500037889U0 від 26.10.2023, окрім недоліків щодо вартості упаковки, пакувальних робіт інші підстави не зазначені.
У рішенні про коригування митної вартості №UA500500/2023/000596/2 від 14.09.2023, щодо МД №23UA500500032191U3 від 13.09.2023 також зазначено, що в коносаменті від 10.07.2023 №WWA23074064 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT COLLECT» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданих складових митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. В копії митної декларації країни відправлення від 10.07.2023 № 230820230083624245 зазначений інший номер коносаменту, а саме 228975187, який до митного оформлення не надавався.
Позивач заперечує проти цього та зазначає, що на підтвердження такої складової митної вартості, як витрати на транспортування, крім контракту №DL2016HL від 20.06.2016 та договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів № 0905-Т/20 від 11.12.2020, були надані рахунок на оплату №022816 від 25.08.2023, рахунок на оплату №022817 від 25.08.2023, довідка про транспортні витрати від 25.08.2023, копія експортної митної декларації №230820230083624245 від 10.07.2023 яка має посилання на сервісний коносамент № 228975187 від 10.07.2023, який було додатково надіслано 14.09.2023 відповідачу на його запит і ПП «ГЕЛІОС-ВАН» у листі №174 від 14.09.2023 звертало на це увагу митного органу.
Зазначені позивачем обставини судом перевірені і підтверджуються наданими доказами.
Суд зазначає, що як у рішенні Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500500/2023/000596/2 від 14.09.2023 так і у відзиві на позовну заяву взагалі не зазначено яким чином зазначення у наданій до митного оформлення копії експортної декларації номеру сервісного коносаменту, вплинуло на визначення ПП «ГЕЛІОС-ВАН» митної вартості товару та призвело до заниження митної вартості товару.
Крім того, суд зазначає, що експортна декларація складається постачальником і декларант не причетний до її формування та заповнення.
Щодо витрат на транспортування то вони підтвердженні в відповідною довідкою та проведеними розрахунками. Позивачем були понесені транспортні витрати на загальну суму 172 494,09 грн, з яких, 100 088,26 грн - транспортні витрати, пов'язані з морським перевезенням та 72 405,83грн - транспортні витрати, пов'язані з річковим перевезенням, вказані суми задекларовані позивачем, що вбачається з відомостей МД №23UA500500032191U3 від 13.09.2023.
Крім того, у наданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати від 25.08.2023 зазначені вартість послуг з морського перевезення і експедиторського обслуговування, номер контейнеру, який перевозиться - MRKU2111671. Також довідка про транспортні витрати містить посилання на коносамент - WWA23074064 та сервісний коносамент - 228975187.
Виходячи з цього рішення митного органу у цій частині є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
У рішенні про коригування митної вартості UA500500/2023/000805/2 від 01.12.2023 року, щодо МД №23UA500500042453U7 від 30.11.2023 окрім недоліків щодо вартості упаковки, пакувальних робіт іншою підставою зазначено про не підтвердження транспортних витрат, що до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати в якої відсутнє посилання на договір про перевезення та рахунок на оплату в якому не зазначені витрати на завантаження та розвантаження товару.
Позивач зазначає, що на підтвердження такої складової митної вартості, як витрати на транспортування, були надані: рахунок на оплату №027077 від 08.11.2023; рахунок на оплату №027078 від 08.11.2023; довідка про транспортні витрати №1288 від 08.11.2023, довідка про транспортні витрати №1410 від 08.11.2023, якими підтверджуються витрати на загальну суму 157 374,01 грн з яких: 83 317,77 грн - транспортні витрати, пов'язані з морським перевезенням та 74 056,24 грн - транспортні витрати, пов'язані з річковим перевезенням. Вказана сума була додана до вартості товару та задекларована позивачем, що вбачається з відомостей ЕМД.
Суд не погоджується з позицією відповідача у цій частині виходячи з того, що позивачем надана достатня кількість документів які підтверджують транспортні витрати та дають можливість визначити митну вартість товару без витребування інших документів. Відсутність у довідці посилання на договір про перевезення та не зазначення вантажу в рахунку на оплату витрат на завантаження та розвантаження за наявності доказів про перерахування коштів та самого договору про перевезення надають можливість для визначення митної вартості в повному обсязі.
Суд вважає, що митний орган в такій ситуації не врахував зазначені позивачем обставини, а лише формально виявив недоліки які законодавчо до таких не віднесені і такі вимоги щодо довідки не передбачені жодними нормами права.
Відповідач у рішенні про коригування митної вартості товару послався на наказ МФУ від 24.05.2012 № 599.
Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача, що вищевказаний наказ регулює правила заповнення декларації митної вартості та наводить можливі приклади документів на підтвердження вартості перевезення, але не встановлює вичерпного переліку таких документів, а його формулювання не містить обов'язкової вимоги.
Оскільки законодавством не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, суд вважає, що надана контролюючому органу довідка про транспортні витрати належним та допустимим доказом розміру таких витрат, з огляду на наступне.
Між тим, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у заявленій митній вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та достовірності, зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх оформленні.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Між тим суб'єкту владних повноважень не достатньо лише вказати на обставини, які викликали у нього сумніви, а необхідно пояснити їх зв'язок з наявністю обґрунтованих сумнівів в митній вартості товару.
Водночас відповідачем не вказано будь-якого іншого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні.
Таким чином, відповідачем не спростовано жодними належними, допустимими та достатніми доказами, що документи, надані позивачем до (МД) №23UA500500032191U3 від 13.09.2023 року, (МД) №23UA500500037889U0 від 26.10.2023 року, (МД) №23UA500500042453U7 30.11.2023 не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що могло б надати митному органу підстави для висновку про неправильне визначення позивачем митної вартості.
Відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах (постанови ВС від 27.04.2020 року по справі №140/804/19, від 11.06.2020 року по справі №815/5464/16, від 30.04.2020 року по справі №820/231/16, від 31.03.2020 року, від 19.03.2020 року по справі №808/4127/15).
МК України встановлено, що при відсутності застережень щодо застосування основного методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу та наявності документів, перелік яких зазначений в ч.2 ст.53 МК України застосовується саме основний метод визначення митної вартості товарів.
Заявлена митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих позивачем документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому Відповідач неправомірно відмовив у визнанні задекларованої митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.
Суд зазначає, що визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Сам факт ненадання декларантом в установлений строк додаткових документів чи надання не у повному обсязі за відсутності оцінки достатності документів, первісно наданих декларантом на підтвердження ціни угоди щодо товарів, що імпортуються, не є беззаперечною умовою для висновку про відсутність підстав для застосування першого методу визначення митної вартості
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Приписи вказаної статті митним органом порушені, оскільки саме формальний підхід до наданих документів та їх опрацювання став причиною прийняття протиправного рішення.
Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про те, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу з чим суд погоджується, оскільки це вимога закону. Але, на думку суду, такий обов'язок виникає тільки за умови неможливості визначення ціни товару на підставі поданих позивачем до митного органу документів. Оскільки суд приходить до висновку, що позивачем разом з митною декларацією було подано достатньо документів які в повній мірі відображають ціну товару, то такий обов'язок він виконав ще до звернення до суду.
Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу врегульовано ст. 134 КАС України.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підтвердження витрат позивач надав: договір про надання правової допомоги, додаткову угоду, платіжну інструкцію про оплату послуг на суму 32 000,00 грн.
Проаналізувавши зміст поданої заяви, дослідивши матеріали справи, співставивши наведені позивачем аргументи із категорією цієї справи, суд вважає заявлену до стягнення суму неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг.
Надаючи правову допомогу, адвокати АО «ЕДВАЙЗЕРС» прийшли до висновку про об'єднання в одну позовну заяву вимог щодо скасування рішень про коригування митної вартості які винесені по трьох митних деклараціях вважаючи, що саме це спростить розгляд справи та зекономить процесуальне навантаження на суд.
Позиція суду з цього приводу є іншою, оскільки таке об'єднання хоча і не суперечить нормам КАС України, але є таким, що не спрощує розгляд справи, а процесуальна економія часу є сумнівною з урахуванням великої кількості доказів по кожній МД, різних підстав корегування митної вартості та обґрунтувань митного органу, які підлягають об'єктивному та всебічному розгляду та мотивуванню судом по кожній митній декларації.
В той же час, судова практика на рівні Верховного Суду у зазначених спорах є сталою на протязі тривалого часу, а тому формування правової позиції та обґрунтувань предмету спору не є складним, що свідчить про невеликий обсяг виконаної адвокатом роботи.
Необхідно зауважити, що усі заяви та документи подавались представником до суду через систему "Електронний суд", що не потребувало особистої явки представника до приміщення суду та відповідно додаткових витрат часу на представництво клієнта у суді.
Таким чином, суд вважає, що заявлена сума витрат на правничу допомогу у сумі 32 000,00 грн не є співмірною зі складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому суд зменшує такі витрати до 5000,00 грн.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача у повному обсязі.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ПП «ГЕЛІОС-ВАН» задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000596/2 від 14.09.2023, №UA500500/2023/000697/2 від 27.10.2023, №UA500500/2023/000805/2 від 01.12.2023 р.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2023/001197 від 14.09.2023, №UA500500/2023/001352 від 27.10.2023, №UA500500/2023/001492 від 01.12.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь ПП «ГЕЛІОС-ВАН» (ЄДРПОУ 37439444, 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Шевченка, 7А, офіс 44) судові витрати в сумі 9 159,03 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.