Справа № 420/11710/24
13 травня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 16.04.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. 1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови 04.04.2024 у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Одеській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_2 з 01.03.2024 без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
22.04.2024 ухвалою судді прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.
06.05.2024 до суду надійшло клопотання (вхід.№ЕС/18471/24) представника відповідача - Сурженко Д.О., про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву. Зазначене клопотання представник відповідача обґрунтовує тим, що на адресу Головного управління 23.04.2024 надійшла ухвала про відкриття провадження від 22.04.2024 по справі № 420/11710/24, відповідно до якої встановлено Головному управлінню п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Разом з тим, Головне управління вважає зазначити, що судом до Головного управління через Електронний суд було надіслано ухвалу про відкриття провадження по справі та позов, в якому відсутня прохальна частина, що унеможливлює Головному управлінню надати вмотивований та обґрунтований відзив на позовну заяву, оскільки Головному управлінню невідомі позовні вимоги та їх мотивування та, як наслідок, своєчасно виконати ухвалу суду від 22.04.2024 у справі № 420/11710/24.
Вирішуючи питання щодо отриманого клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 121 КАС України, пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч.4 ст. 121 КАС України).
У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Верховний Суд у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків».
04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.
Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Гарантії, пов'язані із реалізацією права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до суду (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.11.2001р.).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Відтак, враховуючи доводи відповідача, суд вважає за доцільне клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву задовольнити та поновити відповідачу строк для подання відзиву.
Керуючись ст.ст.7,12,44, 121, 162, 248, 256, 294 КАС України, суд
Клопотання (вхід.№ЕС/18471/24) представника відповідача - Сурженко Д.О. про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву - задовольнити.
Поновити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області строк для подання до Одеського окружного адміністративного суду відзиву по справі № 420/11710/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА