Справа № 420/26755/23
13 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
03.10.2023 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони), в якому позивач просить суд:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) щодо виплати недоотриманого грошового забезпечення, здійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення ОСОБА_2 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби, тобто з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 включно, протиправною.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) виплатити недоотримане грошове забезпечення, здійснити продовольче, речове та інші види забезпечення ОСОБА_2 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби, тобто з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 включно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 04 квітня 2022 року №110-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 було призупинено військову службу відповідно до пункту 481 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009: звільнено з посади та вважається таким, що не виконує обов'язки військової служби, з 16 березня 2022 року; призупинено виплату грошового та здійснення продовольчого, речовоготта інших видів забезпечення, з 16 березня 2022 року. Підставою для видання наказу був витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.03.2022 року №42022052120000053.
Позивач також вказує, що за наявною інформацією, отриманою в червні 2023 року, кримінальне провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053, відкритого за ознаками вчинення головним корабельним старшиною ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (встановлена відсутність в діянні ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення) співробітником територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську було закрито.
Позивач вважає бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо виплати недоотриманого грошового забезпечення, отримання продовольчого, речового та інших видів забезпечення за весь час необгрунтованого призупинення йому військової служби, тобто з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 включно, протиправною.
Ухвалою від 09.10.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.
24.10.2023 року (вх.№ЕС/12929/23) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Також відповідач у відзиві вказує, що 18.03.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесені відомості по кримінальному провадженню № 42022052120000053 за ознаками скоєння командиром 3 групи спеціальних дій відділу спеціальних дій НОМЕР_2 загону морської охорони головним корабельним старшиною ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України (Дезертирство). У зв'язку з внесенням до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню № 42022052120000053 за ознаками скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, наказом т.в.о. командира НОМЕР_2 загону морської охорони від 04.04.2022 № 110- ОС головному корабельному старшині ОСОБА_5 було призупинено військову службу та дію контракту та його було звільнено з посади командира 3 групи спеціальних дій відділу спеціальних дій НОМЕР_2 загону морської охорони.
Як вказує відповідач у відзиві, 15.05.2023, супровідним листом від 05.05.2023 № 13-03/2143/23 військовою частиною НОМЕР_3 було отримано копію постанови слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську від 16.06.2022 про закриття кримінального провадження №42022052120000053 від 18.03.2022 за ознаками скоєння головним корабельним старшиною ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Відповідач вказує, що поновлення пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців, виплата недоотриманого грошового та здійснення недоотриманого продовольчого, речового та інших видів забезпечення здійснюються після фізичного прибуття військовослужбовця до військової частини для подальшого проходження військової служби після закриття відносно нього кримінального провадження, та продовження з ним військової служби та дії контракту наказом командира військової частини по особовому складу. З моменту винесення слідчим постанови від 16.06.2022 про закриття кримінального провадження № 42022052120000053 від 18.03.2022 до дати отримання військовою частиною НОМЕР_3 копії постанови про закриття кримінального провадження - 15.05.2023, головний корабельний старшина ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження військової служби не з'явився, місце його перебування не відоме, телефонний зв'язок відсутній, з будь-якими заявами щодо продовження з ним військової служби, виплати грошового забезпечення тощо, головний корабельний старшина ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 не звертався, у зв'язку з чим, 26 травня 2023 року Білгород-Дністровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення за № 42023164220000014 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України.
Таким чином, зазначає відповідач, у військової частини НОМЕР_3 як на момент (15.05.2023) отримання постанови від 16.06.2022 про закриття кримінального провадження №42022052120000053 від 18.03.2022 так і на теперішній час відсутні законодавчо встановлені підстави для продовження військової служби та дії контракту з ОСОБА_1 , та виплати йому недоотриманого грошового та здійснення недоотриманого продовольчого, речового та інших видів забезпечення за період з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 включно.
Позивачем до суду 02.11.2023 року (вх. №ЕС/13733/23) надано відповідь на відзив, в якій вказано, що доводи зазначені у відзиві є необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України.
Відповідачем до суду 07.11.2023 року (вх. №ЕС/14113/23) надано заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалами суду від 08.11.2023 року: в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/26755/23 з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено; у задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідка по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.
Відповідно до наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 лютого 2022 року №68-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу та всі види забезпечення з 24 лютого 2022 року та призначено на посаду командира 3 групи спеціальних дій відділу спеціальних дій.
Наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 04 квітня 2022 року №110-ОС «Про особовий склад» відповідно до пункту 48-1 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 ОСОБА_1 було призупинено військову службу та дію контракту та його: звільнено з посади та вважається таким, що не виконує обов'язки військової служби, з 16 березня 2022 року; призупинено виплату грошового та здійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення, з 16 березня 2022 року. Підстава: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.03.2022 року №42022052120000053.
Відповідно до листа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську від 05.05.2023 року №13-03/2143/23 зазначено, що кримінальне провадження №42022052120000053 постановою від 16.06.2022 року закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (далі - Закон № 2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ), затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою.
У п. 48-1 та 48-3 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 (далі - Положення) зазначено, що для військовослужбовців, які самовільно залишили органи Держприкордонслужби або місця служби, дезертирували із Держприкордонслужби або добровільно здалися в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Військова служба для військовослужбовців призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяв, повідомлень начальників органів Держприкордонслужби про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються, про що видається наказ начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходив службу. Звільнення з посад військовослужбовців, військову службу яких призупинено, здійснюється наказами по особовому складу посадових осіб, зазначених у пункті 89 цього Положення. Звільнення з посад військовослужбовців, призначених на посади Президентом України, військову службу яких призупинено, здійснюється Президентом України.
Відповідно до ч.2 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.
Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань).
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.
Порядок призупинення та продовження військової служби визначається положеннями про проходження військової служби.
Аналогічні норми також містяться і в п. 48-7 Положення для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжуються. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.
Продовження військової служби та дії контракту з військовослужбовцями, зазначеними у цьому пункті, здійснюється наказами по особовому складу посадових осіб, зазначених у пункті 89 цього Положення.
Отже, чинним законодавством України не передбачено обов'язку військовослужбовця, військову службу якого призупинено як особи, яка дезертирувала із Держприкордонслужби та щодо якого у зв'язку з цим внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та стосовно якого таке кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, звертатись із окремою завою щодо виплати йому (військовослужбовцю) недоотриманого грошового та здійснення йому недоотриманого продовольчого, речового та інші види забезпечення.
Водночас, суд не приймає до уваги доводів відповідача про те, що після закриття кримінального провадження №42022052120000053 позивач не з'явився для проходження військової служби, у зв'язку з чим було відкрито кримінальне провадження №42023164220000014, оскільки це не є предметом розгляду даної справи та судом не надається правова оцінка даним обставинам.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з урахуванням вимог ч.2 ст.9 КАС України шляхом:
- визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) щодо невиплати недоотриманого грошового забезпечення та нездійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення ОСОБА_1 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення та здійснити продовольче, речове та інші види забезпечення за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) щодо невиплати недоотриманого грошового забезпечення та нездійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення ОСОБА_1 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення та здійснити продовольче, речове та інші види забезпечення за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 );
Відповідач - військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя С.М. Корой