про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
14 травня 2024 р. Справа № 120/6060/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
08.05.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Кучер Г.М., до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
У позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не застосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату його пенсії за віком з 21.09.2022, відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019-2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Верховний Суд також відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. При цьому, Верховний Суд вважав, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, із матеріалів позову встановлено, що спірні правовідносини виникли у вересні 2022 - у місяці коли відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача шляхом переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд звертає увагу, що за своєю суттю пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Тому про порушення своїх прав позивач могла дізнатися отримавши пенсійні виплати за вересень 2022 року.
Водночас, із цим позовом позивач звернулась до суду лише 08.05.2024, тобто з істотним пропуском строку передбаченого статтею 122 КАС України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що випадково дізнавшись про те, що пенсійним органом при перерахунках пенсії не застосовується показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, його представник відразу звернувся до відповідача із адвокатським запитом в якому просила надати відповідну інформацію.
Вказує, що у відповідь на адвокатський запит, листом ГУ ПФУ у Вінницькій області від 06.05.2024 №0200-0306-8/43622 їй було повідомлено, що відповідно до поданої заяви від 21.09.2022 їй здійснено перерахунок пенсії в частині переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та до розрахунку його пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу). який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Відтак позивач зазначає, що лише в квітні 2024 року дізналась про порушення своїх прав.
Однак з цього приводу суд зауважує, що звернення до відповідача із адвокатським запитом щодо надання інформації та отримання відповіді на неї листом від 08.05.2024 не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, право на яке позивач реалізувала лише у травні 2024 року .
Суд вкотре наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Водночас варто наголосити, що при наявності об'єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов'язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. При цьому незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач пропустила строк звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог за період, що передує шестимісячному строку звернення, а саме з 21.09.2022 по 07.11.2023, однак не додала до матеріалів позову заяви (клопотання) про його поновлення та докази поважності причин його пропуску, як це передбачено вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно:
- або надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, які стосуються періоду поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, а саме з 21.09.2022 по 07.11.2023 із наданням доказів поважності причин його пропуску;
- або ж уточити позовні вимоги з урахуванням 6-ти місячного строку звернення до суду (тобто ставити питання щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 20019-2021 роки, з 08 листопада 2023 року).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.
Керуючись ст. ст. 122, 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію даної ухвали направити позивачу (представнику позивача).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович