14 травня 2024 р. Справа № 120/1916/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
19.02.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява адвоката Довганя О.О., подана від імені та в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування рішення № 14981/02-32-09-02/2874103623 від 05.10.2023 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 15.09.2023 посадовими особами ГУ ДПС проведено фактичну перевірку господарської діяльності позивачки. За результатами перевірки складено Акт № 15361/02-32-09-02/ НОМЕР_1 , яким зафіксовано порушення вимог п.п. 226.1, 226.2, 226.5, 226.7, 226.9, 226.11 ст. 226 ПК України та абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального". На підставі зазначеного акту відповідачем винесено рішення за № 14981/02-32-09-02/ НОМЕР_1 від 05.10.2023 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачка подавала заперечення щодо акту перевірки та скаргу, які, однак, були залишені без задоволення. Позивачка з оскаржуваним рішенням контролюючого органу не погоджується та вважає його неправомірним, посилаючись на те, що вона не вчиняла жодних дій, пов'язаних з реалізацією алкогольних напоїв без марок акцизного податку.
Ухвалою суду від 26.02.2024 позовну заяву ФОП ОСОБА_1 залишено без руху, а позивачці встановлений строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали шляхом подання до суду клопотання (заяви) про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску або додаткових письмових пояснень разом з доказами на їх підтвердження, які б свідчили про дотримання строку звернення до суду з цим позовом.
04.03.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивачки на усунення недоліків позовної заяви, в якій заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 11.03.2024 вказане клопотання задоволене, цією ж ж ухвалою відкрито провадження у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22.03.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки за результатами аналізу даних бази СОД РРО (почекова інформація) встановлено факт реалізації двічі однієї пляшки алкогольного напою - горілка "Первак Пшенична", об'ємом 0,25 л, 40 об.од. з ідентичною маркою акцизного податку на кожній пляшці напою, що відображено у фіскальних чеках РРО при реалізації кінцевому споживачу, що є неможливим у розумінні статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" та п.п. 226.1, 226.2, 226.5, 226.7, 226.9, 226.11 ст. 226 ПК України.
Відповідач зауважує, що кожна пляшка алкогольного напою має бути маркована окремою маркою акцизного податку встановленого зразка. Крім того, відповідно до статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для виконання платіжної інформації зобов'язані зокрема у разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових протягом робочого дня, в якому виявлено несправності письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування та контролюючий орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований платником податків.
Разом тим, як зазначає відповідач, про порушення роботи (збої) при використанні РРО, який використовувався позивачкою при реалізації алкогольних напоїв, позивачка не не повідомляла контролюючий орган, що відображено в акті фактичної перевірки.
Відтак, на думку ГУ ДПС, податкове повідомлення-рішення № 14981/02-32-09-02/ НОМЕР_1 від 05.10.2023, яким до позивачки застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, є правомірним.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Позивачка ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем з 06.03.2002.
Одним з видів господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 є: "47.11. Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами".
14.09.2023 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято наказ № 2563к "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )", яким наказано провести фактичну перевірку позивачки за адресою місця здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 , магазин "Добрі ціни", починаючи з 15 вересня 2023 року, терміном 10 діб, за період з 01.01.2023 по дату закінчення перевірки, з метою протидії незаконному обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального.
На виконання зазначеного наказу видано направлення на перевірку від 15.09.2023 за №№ 4049, 4050, які були пред'явлені ФОП ОСОБА_1 з одночасним врученням копії наказу про проведення перевірки, про що свідчать особисті підписи позивачки.
За результатом фактичної перевірки складено Акт № 15361/02-32-09-02/2874103623 від 18.09.2023, яким зафіксований факт реалізації алкогольного напою горілка "Первак Пшенична", об'ємом 0,25 л, 40 об.од. без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме згідно з базою даних СОД РРО (почекова інформації) здійснено аналіз та співставлення інформації щодо відображення у фіскальних чеках РРО/ПРРО інформації щодо зазначення номерів та серії марок акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв. Встановлено реалізацію алкогольного напою горілка "Первак Пшенична", об'ємом 0,25 л, 40 об.од. з ідентичною маркою акцизного податку, що підтверджується фіскальними чеками реєстратора розрахункових операцій: 03.02.2023 реалізована горілка "Первак Пшенична", 0,25 л (фіскальний чек 3000341836) та 04.02.2023 реалізована горілка "Первак Пшенична", 0,25 л (фіскальний чек 3000341836). Тобто в період з 03.02.2023 по 04.02.2023 вказану марку акцизного податку було зазначено двічі під час реалізації алкогольного напою.
Не погодившись з висновками аку перевірки, ФОП ОСОБА_1 подала заперечення, в яких зазначила, що 03.02.2023 стався збій у роботі РРО та жодних чеків апарат не видавав. У зв'язку з цим не було відомо про проведену розрахункову операцію та позивачка була впевнена, що товар через РРО не був проведений. Відтак даний алкогольний напій був реалізований наступного дня.
За результатами розгляду заперечень позивачки, згідно з висновоком ГУ ДПС № 200/02-32-09-02/2874103623 вирішено, що обставини, факти та висновки, наведені в Акті фактичної перевірки № 15361/02-32-09-02/2874103623 від 18.09.2023, залишити без змін, а заперечення ФОП ОСОБА_1 - без задоволення.
05.10.2023 відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 14981/02-32-09-02/ НОМЕР_1 , яким до позивачки застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
Позивачка подала скаргу на вказане рішення, однак рішенням ДПС про результати розгляду скарги від 20.12.2023 за № 4452/8 рішення ГУ ДПС № 14981/02-32-09-02/2874103623 від 05.10.2023 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи протиправним вказане рішення про застосування фінансових санкцій, позивачка звернулась до суду з позовом про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
За змістом пункту 75.1.3 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до ст. 80 ПК України порядок проведення фактичної перевірки, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС від 14.09.2023 № 2563к "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )" та відповідних направлень працівниками податкового органу з метою протидії незаконному обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, було здійснено фактичну перевірку за місцем фактичного провадження ФОП ОСОБА_1 . підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , магазин "Добрі ціни", з 15 вересня 2023 року терміном 10 діб за період з 01.01.2023 по дату закінчення перевірки.
За результатами перевірки складено Акт № 15361/02-32-09-02/2874103623 від 18.09.2023, згідно з яким позивачка допустила порушення вимог п.п. 226.1, 226.2, 226.5, 226.7, 226.9, 226.11 ст. 226 ПК України та абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято рішення № 14981/02-32-09-02/2874103623 від 05.10.2023 про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
Водночас, як наголошує позивачка, жодних дій, пов'язаних з реалізацією алкогольних напоїв без марок акцизного податку, вона не вчиняла, а 03.02.2023 стався збій у роботі реєстратора розрахункових операцій, який полягав в тому, що після спроби проведення розрахункової операції щодо продажу горілки "Первак Пшенична" реєстратор перестав працювати та видавати чеки. Водночас заходів, спрямованих на повідомлення контролюючих органів позивачка не вживала, оскільки РРО в подальшому працював певний час, а потім був замінений на інший.
Оцінюючи доводи позивачки щодо відсутності складу правопорушення, суд враховує, що спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).
Разом з тим процедуру виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів встановлено Податковим кодексом України.
Відповідно до пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Згідно з п.п. 226.1, 226.2 п. 226 ст. 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
За правилами пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки; сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку; рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.
Відповідно до п. 226.7 ст. 226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Приписами пункту 226.11 статті 226 ПК України передбачено, що на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.
В силу положень пункту 228.9 статті 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
За нормами ст. 11 Закону № 481/95-ВР маркування алкогольних напоїв (крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, та має містити таку інформацію:
загальна та власна назви виробу;
найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про алкогольний напій, а для імпортованих алкогольних напоїв - найменування та місцезнаходження імпортера (у разі зміни найменування виробника у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство);
знак для товарів і послуг;
географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
вміст спирту (% об.);
місткість посуду;
вміст цукру.
Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду).
На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та номер ліцензії на виробництво.
Частиною 4 цієї статті визначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Статтею 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Водночас згідно з ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Отже, для застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання за допущення такого порушення, як зберігання та реалізація тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, не встановленого зразка, у визначеному законодавством порядку, має бути встановлено факт відсутності акцизної марки або наявності марки невстановленого зразка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі - Положення № 1251), пунктом 5 якого передбачено, що марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - QR-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих-код).
На кожну марку наносяться такі реквізити: слова УКРАЇНА, МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ, ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ (для тютюнових виробів); позначення виду марки, що складається із слів та літер алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція) - АВ ЛГП, алкоголь вітчизняний (виноробна продукція) - АВ ВП, алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція) - АІ ЛГП, алкоголь імпортний (виноробна продукція) - АІ ВП, тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром) - ТВ ЗФ, тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки) - ТВ БФ, тютюн вітчизняний (сигарили) - ТВ СГ, тютюн імпортний (сигарети з фільтром) - ТІ ЗФ, тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки) - ТІ БФ, тютюн імпортний (сигарили) - ТІ СГ, тютюн вітчизняний (інші вироби) - ТВ ІНШІ, тютюн імпортний (інші вироби) - ТІ ІНШІ, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняні - ТВЕН В, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортні - ТВЕН І, рідина імпортна - РІ, рідина вітчизняна - РВ; індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил); реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб-підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).
Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.
QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб-підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.
QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.
Відтак кожна марка акцизного податку є індивідуальною.
За обставинами цієї справи в ході фактичної перевірки контролюючим органом встановлений факт дублювання марок акцизного податку у фіскальних чеках, виданих позивачкою, що вважається реалізацією алкогольних напоїв, які не марковані марками акцизного податку згідно з п. 226.9 ст. 226 ПК України.
Суд зауважує, що за нормами чинного законодавства кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, що свідчить про те, що кожна окрема марка є індивідуальною до кожної одиниці відповідного товару.
Маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку здійснюється виробниками цієї продукції, однак порушенням вимог Закону № 481/95-ВР щодо правил торгівлі такими напоями є саме виробництво, зберігання, транспортування, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
Немаркованими ж вважаються алкогольні напої, марковані з недотриманням приписів положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, або марковані марками акцизного податку, що не видавались безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.06.2019 у справі № 823/748/17, від 08.08.2019 у справі № 808/4653/14 та від 10.06.2020 у справі № 808/4108/16.
Факт вчиненого позивачкою порушення підтверджується електронною копією контрольних стрічок, що міститься в СОД РРО ІТС "Податковий блок".
В цьому акспекті суд зазначає, що положеннями пп. 14.1.278 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
Наказом Міністерства фінансів України 05.08.2020 № 477, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.11.2020 за № 1096/35379, затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі Порядок № 477), згідно з яким СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
Таким чином, СОД РРО призначена безпосередньо для збору, зберігання, використання електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО, та може використовуватись контролюючим органом в ході проведення перевірок, в тому числі й фактичних, які здійснюється з метою, зокрема, перевірки дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій.
З огляду на викладене суд вважає, що надані відповідачем докази допущеного позивачкою порушення у вигляді даних СОД РРО є належними та допустимими.
Крім того, відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
- у разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронних комунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронних комунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований платником податків.
Доводи позивачки на спростування факту виявленого порушення зводяться до наявності збою у роботі РРО.
Водночас суд зауважує, що закон визначає чіткий алгоритм дій суб'єкта господарювання у разі виникнення подібних ситуацій та виявлення відповідних несправностей у роботі реєстратора, і лише його дотримання є запорукою звільнення від встановленої законом відповідальності за порушення нормативних приписів, якими врегульовані спірні правовідносини.
Натомість, як підтверджує сама позивачка, про порушення роботи (збій) під час використання реєстратора до контролюючого органу за місцем здійснення господарської діяльності позивачка не повідомляла.
За встановлених обставин справи суд доходить висновку, що застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка є правомірним і правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС № 14981/02-32-09-02/2874103623 від 05.10.2023 немає.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 Конституції України кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване у законах України.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв'язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб'єктом владних повноважень порушуються індивідуально-виражені права позивача.
Водночас право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені рішенням, дією або бездіяльністю відповідача у публічно-правових відносинах.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Згідно з положеннями статей 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як зазначено у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Низка рішень ЄСПЛ містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень, зокрема, наголошується на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі "Якущенко проти України", заява № 57706/10, пункт 28).
Принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах "Garcнa Ruiz v. Spain" [GC] (заява №30544/96, пункт 26), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23), "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58), "Бендерський проти України" (заява N 22750/02, пункт 42)).
Поряд з цим ЄСПЛ неодноразово зазначав, зокрема у рішенні "Garcнa Ruiz v. Spain" [GC] (заява № 30544/96, пункт 26), про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах "Van de Hurk v. The Netherlands" (заява № 16034/90, пункт 61), "Шкіря проти України" (заява № 30850/11, пункт 43). Ступінь застосування обов'язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.
Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов'язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях "Ruiz Torija v. Spain" (заява №18390/91, пункт 29), "Higgins and others v. France" (заява № 20124/92, пункт 42), "Бендерський проти України" (заява №22750/02, пункт 42) та "Трофимчук проти України" (заява № 4241/03, пункт 54).
Тобто у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього, а мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи.
Відтак, перевіривши ключові доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні вимог адміністративного позову належить відмовити повністю.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, позивачка немає права на відшкодування будь-яких понесених у цій справі судових витрат.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 );
2) представник позивача: адвокат Довгань Олег Олексійович (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: вул. Сонячна, 112, м. Тульчин, Тульчинський район, Вінницька область, 23600);
3) відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).
Повне судове рішення складено 14.05.2024.
Суддя Сало Павло Ігорович