13 травня 2024 року
м. Київ
справа № 757/59425/23-к
провадження № 51-2510 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2023 року задоволено клопотання слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 26 лютого 2024 року, одночасно визначено заставу в розмірі 160 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 429 440 000 грн, та у разі внесення застави покладено обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК.
Київський апеляційний суд ухвалою від 22 лютого 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 залишив без задоволення, а вказану ухвалу слідчого судді від 30 грудня 2023 року - без зміни.
У касаційній скарзі захисник просить переглянути в касаційному порядку зазначені судові рішення. Посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема, вважає, що судами порушено: абзац 5 частини 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки протиправно визначено розмір застави, який перевищує межі, встановлені КПК; пункт 3 частини 1 статті 178 КПК, оскільки не було враховано стан здоров'я ОСОБА_5 , що унеможливлює його тримання під вартою; положення статті 177 КПК, оскільки слідчий суддя застосував, а суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим тримання під вартою підозрюваного за відсутності ризиків, що є обов'язковою умовою застосування зазначеного запобіжного заходу; статті 194, 196 КПК, оскільки ні слідчий суддя, ні апеляційний суд не розглянули можливість застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 ніж тримання під вартою; пункти 4, 6 частини 1 статті 178 КПК, оскільки не надано оцінку особі підозрюваного, не враховано міцність соціальних зав'язків, волонтерську та благодійну діяльність, а також репутацію ОСОБА_5 ; статті 178, 194, 196, 372 КПК, оскільки докази, якими обґрунтовуються ухвали, постановлені на підставі недопустимих доказів та з істотним порушенням порядку дослідження доказів; пункт 6 частини 2 статті 412 КПК, оскільки слідчий суддя постановив ухвалу з порушенням правил підсудності, а апеляційний суд таку ухвалу не скасував.
Крім того, на думку захисника, апеляційним судом порушено вимоги пунктів 1, 3 частини 1 статті 409 КПК, оскільки не скасовано вказану ухвалу слідчого судді від 30 грудня 2023 року через неповноту судового розгляду та істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Відповідно до вимог частини 4 статті 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 428 КПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 цієї статті, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам статті 427 цього Кодексу.
Як убачається зі змісту касаційної скарги та копій судових рішень, долучених до неї, захисник не погоджується з судовими рішеннями, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Отже, такі судові рішення не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
У зв'язку з цим у Суду відсутні процесуальні підстави для надання відповідей на доводи касаційної скарги, оскільки оскаржувані в касаційній скарзі судові рішення не можуть бути предметом касаційного перегляду.
Керуючись частиною 2 статті 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3