13 травня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/18029/23
Провадження № 22-ц/4820/823/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Заворотна А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана її представником ОСОБА_3 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2024 року (суддя Стефанишин С.Л.).
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У липні 2023 року Акціонерне товариство «Комерційний Банк «Глобус» (далі - АТ «КБ «Глобус») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог АТ «КБ «Глобус» зазначало, що 19 травня 2020 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №05/05/20 «Авто в кредит», за умовами якого банк надає позичальнику кредит у грошовій формі на придбання нового автомобіля, оплату страхового платежу та комісії за надання кредиту в сумі 577136,70 грн строком до 18.05.2027 включно зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,7% річних.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та позичальником укладено договір застави транспортного засобу №05/05/20/3, відповідно до якого кредитний договір забезпечується заставою транспортного засобу автомобіля марки Skoda, модель Karog, 2020 року випуску, колір - сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності позичальнику.
Вказувалось також, що в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки №05/05/20/П, відповідно до якого остання поручається перед позивачем за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, а саме: зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити штрафні санкції та інші платежі у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.
Посилався позивач на те, що у зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань у ОСОБА_1 утворилась заборгованість, яка становить 455694,86 грн.
20.04.2023 банком на ім'я відповідачів було направлено вимоги про повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені договором.
Проте, зазначені вимоги не виконані відповідачами, заборгованість не сплачено (не погашено), а тому банк просив задовольнити позов в повному обсязі та стягнути сплачений при подачі позову судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45000 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2024 року позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» заборгованість за кредитним договором №05/05/20 «Авто в кредит» від 19.05.2020 у загальному розмірі 455694,86 грн, а також стягнуто з відповідачів рівними частинами судовий збір у сумі 6835,42 грн, а саме: по 3417,71 грн з кожного, та рівними частинами витрати на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 10000 грн, а саме: по 5000 грн з кожного.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому, посилається на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, вказує, що надані позивачем документи, зокрема розрахунок заборгованості, за змістом яких відсутні відомості про здійснення зарахування позивачем на користь відповідачів кредитних коштів, не доводять факту наявності у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором. Окрім того, розрахунки суми нарахованих процентів за вищевказаним кредитним договором здійснені з порушенням чинного законодавства.
Зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позивачем жодним належним та допустимим доказом не доведено факту наявності заборгованості у відповідачів перед позивачем в розмірі, зазначеному у позовній заяві, що вказує на відсутність порушеного права позивача. При цьому, звертає увагу, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які підтверджують факт надання коштів відповідачам за кредитним договором, вказують на наявність у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості перед товариством, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог.
Щодо стягнутих витрат на професійну правничу на користь позивача, вказує, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату правничої допомоги не є співмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також обсягом наданих адвокатом послуг, що свідчить про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 гривень.
АТ «Комерційний банк «Глобус» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вказує, що судом першої інстанції обґрунтовано встановлено факт, що відповідач добровільно взятих на себе зобов'язань по сплаті товариству кредитних коштів та відсотків за користування ними не виконує, тоді, як зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а заявлені суми підтверджені доданими до позовної заяви документами та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином. Скаржник при подачі апеляційної скарги просила слухати справу у її відсутність та відсутність її представника.
В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 19.05.2020 між АТ «КБ «Глобус» та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір №05/05/20 «Авто в кредит», згідно з яким відповідачу надано кредит на придбання автомобіля в розмірі 577136,70 грн строком до 18.05.2027 зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 10,7% річних (а.с. 34-39).
Відповідно до умов п.1.1. кредитного договору, кредит надавався на придбання нового автомобіля, оплату страхового платежу та оплату комісії з надання кредиту.
Відповідно до п.6.1.1. кредитного договору, позичальник зобов'язався використовувати кредит за цільовим використанням і своєчасно повернути його відповідно до умов Договору.
Пунктом 6.1.3. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, комісії, штрафні санкції(за наявності), а також сплатити всі інші платежі, передбачені цим договором, у випадках, строки та в порядку, передбачених п.п.9.1.,9.2. цього договору. Невиконання позичальником зобов'язань, передбачених цим пунктом, є підставою для здійснення банком договірного списання суми заборгованості позичальника за цим договором та/або примусового стягнення (в тому числі шляхом звернення стягнення на заставне майно) суми заборгованості за цим Договором.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором, 19 травня 2020 року між АТ «Комерційний банк «Глобус» та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу №05/05/20/3, відповідно до якого кредитний договір забезпечується заставою транспортного засобу автомобіль марки Skoda, модель Karog, 2020 року випуску, колір - сірий, шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності позичальнику (а.с. 40-43)..
Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 19.05.2020 між АТ «КБ «Глобус» та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір поруки № 05/05/20/П, згідно якого ОСОБА_2 поручилася перед позивачем за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором (а.с. 44-45).
Позичальник допустив заборгованість за кредитним договором, яка станом на 27.06.2023 становить 455694,86 грн, яка складається з строкової заборгованості по кредиту: 373578,21 грн; простроченої заборгованості по кредиту 58858,54 грн, простроченої заборгованості по процентах 23258,11 грн.
20.04.2023 АТ «Комерційний банк «Глобус» на адресу відповідачів надіслав вимогу про дострокове повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені договором №05/05/20 від 19.05.2020 (а.с. 50-53).
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе за договором обов'язків не виконав, має заборгованість за кредитним договором, тому ця заборгованість підлягає стягненню з нього та поручителя в солідарному порядку.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення, невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 627 ЦК України, у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц зазначила, що визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ч. 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Предметом позову в справі, що переглядається, є дострокове солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кредитної заборгованості за кредитним договором №05/05/20 від 19.05.2020 в розмірі 455694,86 грн.
Як вбачається з пункту 1.1 кредитного договору, кредит є споживчим, оскільки його було видано на придбання нового автомобіля.
Враховуючи, що кредитні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з укладенням договору від 19.05.2020, то спірні правовідносини, що стосуються дострокового повернення кредиту, врегульовані положеннями частини 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», якою визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Отже, встановивши, що між позичальником та позивачем виникли кредитні відносини, кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, то на спірні правовідносини розповсюджується Закон України «Про споживче кредитування» щодо обов'язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
Встановлено, що позивачем виконано порядок досудового врегулювання спору.
Посилання ОСОБА_2 на недоведення позивачем суми боргу у заявленому розмірі, не приймаються колегією суддів, оскільки з розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором убачається, що заборгованість за наданим кредитом не погашено в повному обсязі, крім того, відомості щодо отримання та повернення кредиту наведені у розрахунку збігаються з відомостями, що містяться у виписці по особовому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_3 в АТ «КБ «Глобус».
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що наведений банком розрахунок заборгованості відповідачем ОСОБА_2 не спростовано, альтернативний розрахунок не надано.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги на ненадання доказів, які підтверджують факт отримання коштів відповідачем за кредитним договором, оскільки умовами договору визначено, що банк для видачі кредиту відкриває на ім'я позичальника ОСОБА_1 рахунок НОМЕР_3 в АТ «КБ «Глобус» (п. 2.1). Крім того, підписанням цього договору позичальник ( ОСОБА_1 ) доручає та дає розпорядження банку здійснити видачу кредиту з кредитного рахунку шляхом зарахування кредитних коштів на відкритий у банку транзитний рахунок з наступним переведенням суми кредиту з цього рахунку за такими реквізитами:
-в сумі 549654 грн на поточний рахунок ПП «Торговий дім «Євромоторс», відкритий в АТ КБ «Приватбанк», на виконання умов договору купівлі-продажу №ЕМ-9489 від 12.05.2020;
-в сумі 13741,35 на поточний рахунок ТДВ «СК «Гардіан», відкритий в АТ «КБ «Глобус» на виконання умов договору страхування від нещасного випадку №НВ-20-2813-ГО-0216 від 19.05.2020;
-в сумі 13741,35 грн на рахунок АТ «КБ «Глобус», як комісія за надання кредиту, передбаченої п. 1.1 цього договору (п. 2.2. кредитного договору).
На виконання зазначених умов договору та заяви ОСОБА_1 від 19.05.2020
про перерахування коштів, АТ «КБ «Глобус» було здійснено безготівкове перерахування кредитних коштів на вказані рахунки з рахунку позичальника.
Таким чином, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для солідарного стягнення з поручителя ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» заборгованості за кредитним договором - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
За апеляційною скаргою ОСОБА_2 відсутні підстави для перегляду рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з позичальника ОСОБА_1 , оскільки він не уповноважував її на представництво його інтересів у даній справі, в тому числі на стадії апеляційного провадження.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, з врахуванням заперечень відповідачки, виходив з того, що позов задоволено у повному обсязі і витрати на правничу допомогу є реальними та підтверджуються матеріалами справи, при цьому, такі витрати підлягають зменшенню.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
За змістом пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
На підставі частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, у ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат.
За нормами частини 8 статті 141ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем надано суду визначені ЦПК України документи щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, а тому, з урахуванням заперечень відповідачки та необхідність їх зменшення, суд першої інстанції обґрунтовано поклав відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн на відповідачів (в рівних частках з кожного - по 5000 грн), адже цей розмір доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Доводи апеляційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судові витрати у зв'язку з переглядом судового рішення перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2024 року в частині щодо відповідача ОСОБА_2 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 травня 2024 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай