01 травня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/21813/23
Провадження № 22-ц/4820/856/24
Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Дияк Я.А.
за участю заявника ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/21813/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Терличем Валерієм Габоровичем на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2024 року (суддя Чевилюк З.А., присяжні: ОСОБА_3 , Гоцка О.І., повне судове рішення складено 08 лютого 2024 року) у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Хмельницької міської ради в особі Органу опіки та піклування, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.
Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представника учасника справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 , вказував, що його дядько по материнській лінії, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , страждає на стійке хронічне психічне захворювання, що стало причиною перебування його під диспансерним спостереженням КНП «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров'я» і за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду, відповідного медичного нагляду та лікування. Заявник вказує, що внаслідок стійкого хронічного психічного розладу ОСОБА_4 нездатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і у зв'язку з цим може бути визнаний недієздатним. ОСОБА_1 зазначив, що визнання ОСОБА_4 недієздатним йому потрібно для призначення його опікуном останнього для надання ОСОБА_4 допомоги при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків, а також оберігання його від зловживань з боку третіх осіб.
Тому ОСОБА_1 просив суд визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним і за поданням органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради встановити над ОСОБА_4 опіку та призначити заявника його опікуном.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2023 року призначено по справі судово-психіатричну експертизу та зупинено провадження у справі.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 грудня 2023 року поновлено провадження в цивільній справі.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним. Відмовлено у задоволенні заяви про призначення опікуном ОСОБА_1 щодо ОСОБА_4 . Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Терлич В.Г., оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Так, апелянт вказує, що суд не взяв до уваги доводи та аргументи, викладені в поданні та не врахував, що ОСОБА_1 визнаний здоровим і таким, що не має застережень щодо призначення його опікуном ОСОБА_4 ; під спостереженням лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; заявник працевлаштований з ненормованим робочим днем та можливістю працювати за вільним графіком, виконуючи обов'язки опікуна і доглядаючи за родичем, а в разі своєї зайнятості має матеріальну можливість наймати для ОСОБА_4 доглядальницю; за місцем проживання ОСОБА_4 , останній зареєстрований один, мати недієздатного ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявник зазначає, що за висновком судово-психіатричного експерта № 812 від 20.11.2023 ОСОБА_4 в даний час проживає сам, але під наглядом заявника, який є рідним племінником. Самостійно себе не обслуговує, їсти не готує, не пере, не прибирає, забуває вимкнути електроприлади, воду. ОСОБА_4 встановлений діагноз: Параноїдна шизофренія зі стабільним апато-абулічним типом дефекту, внаслідок чого не розуміє значення своїх дій та не може керувати ними. І керуючись висновком експерта, опікунська рада виконавчого комітету Хмельницької міської ради рішенням від 05.12.2023, констатувала можливість ОСОБА_1 виконувати обов'язки опікуна та внесла подання до Хмельницькому міськрайонному суду про призначення останнього опікуном над недієздатним дядьком ОСОБА_4 . Проте, суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення та таке подання органу Опіки та піклування і відсутність будь-яких обмежень з цього приводу.
Також, ОСОБА_1 посилається на те, що у ОСОБА_4 не має дружини, дітей, батьки і єдина сестра померли і коли заявник вирішує питання життєдіяльності та лікування ОСОБА_4 , від нього вимагають докази повноважень та докази родинних відносин, які він надати не може, оскільки ОСОБА_4 надати довіреність не може, а так як мати заявника народилася в росії, тому отримати свідоцтво про її народження не має можливості.
Заявник вказує, що твердження суду, що факт призначення його опікуном може бути використано останнім, як спосіб ухилитися від мобілізації під час воєнного стану, є безпідставним, не обґрунтованим і не дослідженим, адже він має відстрочку від мобілізації, будучи студентом ХНУ.
Тому, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в призначенні його опікуном недієздатного ОСОБА_4 та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення цієї вимоги.
Відзив на апеляційну скаргу від заінтересованої особи до апеляційного суду не надходив.
Заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з підстав у ній наведених та просять її задовольнити.
Представник заінтересованої особи виконавчого комітету Хмельницької міської ради в особі Органу опіки та піклування до суду не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Так як ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Терлич В.Г., оскаржується рішення в частині відмови у призначенні заявника опікуном недієздатного ОСОБА_4 , тому апеляційним судом не переглядається судове рішення в частині задоволених вимог ОСОБА_1 . Адже, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі №186/1743/15-ц визначено, що у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно положень частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення в оскаржуваній частині відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Рішенням Хмельницького мціськрайонного суду від 08 лютого 2024 року у цій справі №686/21813/23 визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним. Рішення в цій частині набрало законної сили 12.03.2024.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно довідки відділу реєстрації місця проживання Хмельницької міської ради №1-03-23968 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 19.06.2023 по АДРЕСА_1 зареєстрований з 16.11.1989 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 05.03.1992, що підтверджується довідкою відділу реєстрації місця проживання Хмельницької міської ради №Є-03-19012 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 17.05.2023 (а.с.8).
Відповідно до Подання виконавчого комітету Хмельницької міської ради в особі Органу опіки та піклування від 06.12.2023, що внесене до міськрайонного суду 08.02.2024, опікунська рада просить призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над недієздатним дядьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.27).
Відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції мотивував недоведеністю підстав для задоволення такої вимоги.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають норма матеріального та процесуального права.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина 1 статті 300 ЦПК України).
Пунктом 1.1. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 (далі - Правила), передбачено, що опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно зі статтею 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина 1 статті 60 ЦК України).
Положеннями статті 63 ЦК України передбачено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
При призначенні опікуна важливі та обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Зазначені висновки викладені Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи. Обов'язок доказування покладається на сторін.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені ЦПК України.
Оцінивши у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України надані учасниками справи докази, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо призначення його опікуном, адже останнім в порушення вимог частини 1 статті 81 ЦПК України не надано доказів про наявність у недієздатного ОСОБА_4 позитивного відношення і прив'язаності саме до ОСОБА_1 , як до особи, яка бажає стати опікуном, що свідчило б про наявність довірливих та доброзичливих стосунків між ними і, що призначення опікуном саме заявника, відповідатиме інтересам ОСОБА_4 .
Аргументи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваного судового рішення в частині відмови у призначенні заявника опікуном недієздатного ОСОБА_4 , колегія суддів знаходить безпідставними, адже при постановленні рішення в оскаржуваній частині, міськрайонний суд керувався відповідними нормами матеріального права, що регулюють питання призначення опікуна.
Твердження апеляційної скарги про не врахування судом першої інстанції, що орган опіки та піклування погодив кандидатуру заявника для призначення опікуном над недієздатним ОСОБА_4 не заслуговують на увагу, оскільки міськрайонний суд при ухваленні рішення в оскаржуваній частині вірно виходив з того, що Подання від 06.12.2023 не містить належної, повної та обґрунтованої мотивації в призначенні саме заявника опікуном над недієздатним ОСОБА_4 , аналізу відносин заявника із ОСОБА_4 , не проаналізована фізична можливість заявника, з врахуванням його працевлаштування, виконувати опікунські обов'язки цілодобово та відсутні посилання на докази наявності родинних стосунків між заявником та ОСОБА_4 .
Посилання ОСОБА_1 на те, що він фактично здійснює догляд за недієздатним ОСОБА_4 , який приходиться йому дядьком, надаючи матеріальну підтримку, здійснюючи оплату комунальних послуг за квартиру, в якій останній проживає, вирішує питання життєдіяльності та лікування ОСОБА_4 і що родичів, крім самого заявника, у ОСОБА_4 не має, є голослівними, оскільки належні та допустимі докази, які б доводили вказане, а також, що заявник має родинний зв'язок із ОСОБА_4 та відповідає вимогам опікуна (зокрема характеристика за місцем його проживання, місцем роботи) в матеріалах справи відсутні.
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання арреllatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція по суті є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Доводи апеляційної скарги зводяться до суб'єктивного тлумачення заявником обставин справи, переоцінки доказів, що були предметом судового розгляду і яким суд надав правильну правову оцінку, а тому не слугують підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Терличем Валерієм Габоровичем залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2024 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_4 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 травня 2024 року.
Судді А.П. Корніюк
І.В. П'єнта
О.І. Талалай