Справа № 608/2912/23Головуючий у 1-й інстанції Губіш О.А.
Провадження № 22-ц/817/466/24 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
13 травня 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Гірський Б.О.
суддів - Костів О. З., Хома М. В.,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №608/2912/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” від імені якого діє адвокат Клименко Тарас Васильович на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 27 лютого 2024 року (ухвалене суддею Губіш О.А.) в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” (далі - ТОВ “Бізнес Позика”) звернулося до суду з вказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що між сторонами 17 березня 2023 року був укладений договір №459356-КС-004 про надання кредиту (далі - Договір), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ “Про електронну комерцію” (через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця https://my.bizpozyka.com.).
Відповідно до умов договору кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 16000 грн. строком на 24 тижні до 01.09.2023 на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1,15184513 % в день. Комісія за надання кредиту 2400 грн..
Через неналежне виконання відповідачкою своїх зобов'язань за договором утворилась заборгованість, яка станом на 02 листопада 2023 року складає 69494, 60 грн., з яких: 16000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 51094, 60 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом та 2400 грн. - заборгованість за комісією.
У зв'язку з наведеним, просили стягнути з відповідачки на свою користь зазначену суму заборгованості та судові витрати.
Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 27 лютого 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Бізнес Позика”, заборгованість за кредитним договором №459356-КС-004 від 17 березня 2023 року в розмірі 41640 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 16000 грн., заборгованість за простроченими процентами - 23240 грн., заборгованість за комісією - 2400 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Бізнес Позика” 1286, 20 грн. судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ “Бізнес Позика” від імені якого діє адвокат Клименко Т.В. подало апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішенням, яким стягнути з відповідачки на користь позивача 27 854,60 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.
Вважають, що рішення суду в оскаржуваній частині є таким, що ухвалене з неповним з'ясуванням фактичних обставин справи, що мають значення для вирішення справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.
Звертають увагу на те, що відсотки нараховувались лише в період дії договору за кожен день користування кредитом на суму його залишку.
Вказують на те, що судом не взято до уваги п.3.2.2 Договору, згідно якого сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений у п.3.2.3, у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана у п.2.4. Договору.
Зазначають, що сума до сплати по відсоткам дійсно б становила 23 240 грн. лише у випадку належного виконання позичальником зобов'язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів.
Таким чином, проценти за користування кредитом у загальній сумі 51 094,60 грн включають в себе: 4 054,60 грн, які нараховані з 17.03.2023 року по 07.04.2023 року включно по заниженій процентній ставці 1,15184513% та 47040 грн., які нараховані з 08.04.2023 року по 01.09.2023 року включно за стандартною процентною ставкою 2,00000000%.
Посилаються також на порушення принципу змагальності сторін у цивільному процесі, оскільки стороною відповідача не подавалось заперечень стосовно нарахованих сум заборгованості.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.
В силу положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Рішення суду оскаржується лише в частині позовних вимог, у задоволенні яких судом було відмовлено, тому в іншій частині апеляційним судом не переглядається.
Судом встановлено, що 17 березня 2023 року між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір №459356-КС-004, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти в сумі 16000 грн (п. 2.1 договору), на строк 24 тижні до 01.09.2023 (п.п. 2.3, 2.7 договору), зі сплатою процентів за користування кредитом в день: 2,00000000 (стандартна процентна ставка); 1, 15184513 (знижена процентна ставка) (п.2.4 договору); комісія за надання кредиту 2400 грн ( п.2.5).
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 3 Закону України “Про електронну комерцію” визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Нормами частини першої статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг упродовж певного часу, а саме - упродовж строку кредитування, визначеному в кредитному договорі.
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Задовольняючи частково позовну вимогу про стягнення заборгованості за простроченими відсотками, суд першої інстанції виходив з того, що така заборгованість нараховувалась поза межами строку дії договору.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 2.4. договору стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,0%, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15184513 %, фіксована.
За умовами п. 3.2. договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою, вказаною у п. 2.4. договору, на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, у залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, і розраховується в порядку, описаному нижче.
Згідно з п. 3.2.1. договору у разі, якщо погашення кредиту здійснюється згідно з погодженим сторонами графіком платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п.2.4. договору.
Відповідно до умов п. 3.2.2. договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно з погодженим графіком платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), внаслідок чого виникає прострочка за кредитом, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку№1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.
Позивач зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідачка, всупереч викладеним у кредитному договорі умовам, в установлені терміни не повернула належні до сплати грошові суми, тим самим порушила встановлений графік обов'язкових платежів.
ТОВ “Бізнес Позика”, заявляючи позов про стягнення кредитної заборгованості, просило у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом та комісії, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Матеріалами справи підтверджується, що у підписаному позичальницею договорі визначені тип та розмір процентних ставок плати за користування кредитом: фіксована знижена процентна ставка у розмірі 1,15184513 % за кожен день користування кредитом та фіксована стандартна процентна ставка у розмірі 2,0%, якщо буде допущена прострочка сплати заборгованості.
Колегія суддів звертає увагу на те, що сума заборгованості по відсотках нараховувалась в межах строку дії договору з 17.03.2023 року по 01.09.2023 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком, а тому висновок суду першої інстанції про нарахування позивачем процентів поза межами строку дії договору не відповідає фактичним обставинам справи та є помилковим.
При цьому, колегія суддів вважає, що розмір стягнутих відсотків за користування кредитом в сумі 23240 грн. є необґрунтованим, оскільки такий мав би місце лише у випадку належного виконання позичальником зобов'язань та погашення обумовлених сум згідно графіком платежів, чого у справі не встановлено.
Таким чином, оскільки відповідачкою не було належним чином виконано умови кредитного договору та не спростовано будь-якими доказами правильність розрахунку заборгованості позивача, колегія суддів вважає, що заборгованість за процентами за користування кредитом підлягає стягненню в розмірі 51094, 60 грн.
Отже, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 23240 грн., на вищезазначене уваги не звернув, не обґрунтував визначений ним розмір стягнення та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову щодо цієї вимоги, відтак рішення в оскаржуваній частині підлягає зміні.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
В суді першої інстанції з відповідача на користь позивача стягнуто - 1286, 20 грн. судового збору (позивач сплатив 2147, 20 грн.).
В суді апеляційної інстанції позивач сплатив - 1288, 32 грн. судового збору.
Оскільки позов задоволено повністю, тому розмір стягнутого з відповідача на користь позивача судового збору в суді першої інстанції підлягає збільшенню з 1286,20 грн. до 2147, 20 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог.
Оскільки вимоги апеляційної скарги задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1288, 32 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” - задовольнити.
Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 27 лютого 2024 року в оскаржуваній частині та в частині стягнення судового збору змінити.
Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” (бульвар Лесі Українки 26/411 м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за простроченими процентами за кредитним договором №459356-КС-004 від 17 березня 2023 року в розмірі 51 094 грн. 60 коп., замість стягнутої судом першої інстанції суми 23 240 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” (бульвар Лесі Українки 26/411 м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2147 грн. 20 коп., замість стягнутої судом першої інстанції суми 1286 грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” (бульвар Лесі Українки 26/411 м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239) 1288 грн. 32 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 13 травня 2024 року.
Головуючий Гірський Б.О.
Судді: Костів О.З.
Хома М.В.