Справа №760/9460/24
1-кс/760/4453/24
07 травня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом'янського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджено прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 42023112340000219 від 22.08.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023112340000219, внесеному до ЄРДР 22.08.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Так, у період часу з 2016 по 2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами розробили злочинну схему з заволодіння майном, саме грошовими коштами шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах.
ОСОБА_5 є керівником та засновником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » код ЄДРПОУ НОМЕР_3 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , які займаються наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
У слідства є підстави вважати, що у період з 2013 по 2020 рік ОСОБА_5 вносив готівкові кошти на рахунки ОСОБА_6 та членів його родини. Рахунки були відкриті в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». З огляду на не підтверджене джерело походження грошових коштів, вказані дії можуть бути способом легалізації грошових коштів отриманих внаслідок вчинення злочинів.
Таким чином, для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищевказаного факту, органу досудового розслідування необхідно отримати тимчасовий доступ до документів із можливістю вилучення їх копій або оригіналів, які можуть містити наступну інформацію: про банківські операції в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » здійснені ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від імені ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 та інших фізичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком випадків зазначених у КПК України.
На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із відповідним клопотання.
В судове засідання слідчий не з'явився, про дату та час засідання був повідомлений належним чином. До суду надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності у зв'язку із неможливістю прибуття у судове засідання через проведення невідкладних слідчих дій. У своїй заяві, з огляду на вимоги ч. 5 ст.163 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя вправі постановити ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що мають місце обставини, передбачені ч.ч. 5,6 ст. 163 КПК, просив клопотання задовольнити, не вбачаючи на його відсутність, оскільки він повністю підтримує викладені у клопотанні доводи. Неявка без поважної причини сторони кримінального провадження, якою подане клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, свідчить про фактичне підтримання поданого клопотання.
Враховуючи, що слідчий, будучі повідомленим про дату та час розгляду клопотання, завчасно повідомив суд про свою неявку з поважних причин, зазначив, що підтримує клопотання та доводи, що викладені у клопотанні, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання без участі сторони кримінального провадження, якою воно ініційовано та вважає за можливе здійснити розгляд клопотання без участі прокурора.
В судове засідання представник АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » не з'явився надав суду заперечення на клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів в яких просив слідчого суддю відмовити у задоволення даного клопотання.
На підставі викладеного, слідчий суддя зауважує, що дослідження обставин, визначених у ч.5, 6 ст.163 КПК України буде здійснено судом, за відсутності учасників та виключно, шляхом дослідження змісту клопотання та доданих до клопотання матеріалів.
У зв'язку із неприбуттям учасників судового розгляду аудіо-, відеофіксація судового засідання не здійснювалась, відповідно до вимог ч. 4 ст.107 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 , за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023112340000219 внесеному в ЄРДР 22.08.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
У своєму клопотанні слідчий зазначає, що у період часу з 2016 по 2022 роки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами розробили злочинну схему з заволодіння майном, саме грошовими коштами шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах.
Досудовим розслідуванням також встановлено, що у період з 2013 по 2020 рік ОСОБА_5 вносив готівкові кошти на рахунки ОСОБА_6 та членів його родини. Рахунки були відкриті у АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». З огляду на не підтверджене джерело походження грошових коштів, вказані дії можуть бути способом легалізації грошових коштів отриманих внаслідок вчинення злочинів.
Відповідно до ст.2, 131, 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою дієвості цього провадження, в тому числі забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, та полягає у наданні стороні кримінального провадження особою у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Частиною 5 ст.163 КПК України визначено, що тимчасовий доступ до речей і документів надається стороні кримінального провадження, якщо остання у своєму клопотанні доведе наявність підстав вважати, що речі і документи, до яких планується отримати тимчасовий доступ: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
В ході судового засідання встановлено, що ОСОБА_5 у період з 2013 по 2020 рік дійсно вносив грошові кошти на рахунки фізичних осіб відкриті в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
У період з 2016 - 2019 роки ОСОБА_5 здійснював фінансові операції з внесення готівкових коштів, як довірена особа від імені ОСОБА_7 на рахунки клієнта банку фізичної особи загальною сумою на 2 240 000 гривень та 126 500,00 доларів США.
З 2016 - 2018 роки ОСОБА_5 здійснював фінансові операції з внесення готівкових коштів, як довірена особа від імені ОСОБА_8 на рахунки клієнта банку фізичної особи загальною сумою на 1 550 000, 00 гривень та 53 000,00 доларів США
У період з 2016 - 2020 роки ОСОБА_5 здійснював фінансові операції з внесення готівкових коштів, як довірена особа від імені ОСОБА_6 на рахунки клієнта банку фізичної особи загальною сумою на 24 079 095, 22 гривень.
Разом з тим, у період з 2016 - 2020 роки ОСОБА_5 здійснював фінансові операції з внесення готівкових коштів, як довірена особа від імені ОСОБА_9 на рахунки клієнта банку фізичної особи загальною сумою на 3 856 200, 00 гривень та 129 700,00 доларів США.
Частиною 3 статті 237 ЦК України передбачено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановленими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 244 представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Особливості здійснення операцій за окремими рахунками клієнтів, що відкриваються відповідно до законів України у період з 2013 по 2020 роки регулювалося інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затверджена Постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003.
Відповідно до п. 9-1 Інструкції розпорядження рахунками фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється за розпорядженням власника або за його дорученням на підставі довіреності (копії довіреності), засвідченої нотаріально, а у випадках, визначених законодавством України, - іншими уповноваженими на це особами. Довіреність може бути засвідчена уповноваженим працівником банку, якщо вона складається в банку (у присутності власника рахунку та довірених осіб). Така довіреність додаткового засвідчення не потребує. Довіреність, засвідчена уповноваженим працівником банку, може містити право довірених осіб відкривати/розпоряджатися/закривати рахунки клієнта у цьому банку.
У судовому засіданні представник АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », підтвердив, що вказані фінансові операції були проведені на основі дійсних на момент проведення операцій довіреностей, виданих цими фізичними особами на ім'я ОСОБА_5 .
Разом з тим, відповідно до п. 4,5 ч.1 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (в редакції, що діяла у період з 2013 по 2020 роки) фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 гривень та має одну або більше таких ознак: фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів); здійснення розрахунку за фінансову операцію у готівковій формі.
За статтею 16 вказаного Закону фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникають підозри, які ґрунтуються, зокрема, на критеріях ризиків, визначених самостійно суб'єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; встановленні за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта; типологічних дослідженнях у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом.
Стаття 17 вказаного Закону покладає на банки (як суб'єкти первинного фінансового моніторингу) право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), які містять ознаки передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом країни.
Представник банку також зазначив, що походження грошових коштів ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 при проведенні вказаних фінансових операцій були перевірені службою фінансового моніторингу Банку та службою безпеки банку. Оскільки сумнівів у законності таких операцій не виникло, підстави для зупинення вказаних операцій були відсутні.
Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 правомірно вносив готівкові грошові кошти на рахунки фізичних осіб, оскільки був уповноважений на це нотаріально посвідченими довіреностями. Крім того, як передбачено положеннями наведеного вище Закону, внесення готівкових коштів, що дорівнює чи перевищує 150 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 гривень, підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу. У разі якщо б такі операції мали б підозрілий характер (зокрема місять ознаки вчинення злочину) банк мав право їх зупини. З матеріалів вбачається, що походження грошових коштів фізичних осіб на рахунки яких ОСОБА_5 вносив готівкові кошти є законними та перевірено службою фінансового моніторингу АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та службою безпеки банку. Сумніви у законності проведення фінансових операцій відсутні.
Орган досудового розслідування не надав, поряд з вищенаведеними аргументами, докази можливого незаконного походження грошових коштів, що належать вищевказаним фізичним особам, які довірили їх внесення на власні банківські рахунки. Також орган досудового розслідування не надав слідчому суді доказів на підставі яких можливо встановити правову природу взаємовідносин між ОСОБА_5 , як і не надав доказів того, що така взаємодія була незаконною. А тому, підстави вважати, що дії ОСОБА_5 можуть бути способом легалізації грошових коштів отриманих злочинним шляхом відсутні.
Відповідно до ч.3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 6 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2,7, 131-132, 159-166, 309, 372 КПК України, слідчий суддя-
В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджено прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 42023112340000219 від 22.08.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1