Справа № 559/1204/24
Номер провадження 3/559/717/2024
09 травня 2024 року місто Дубно Рівненська область
Cуддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ралець Р.В. розглянувши матеріали, які надійшли від ВОНС в Дубенському районі УПП в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , жит. АДРЕСА_1 , працюючу у Державному історико-культурному заповіднику( АДРЕСА_2 ),
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП,
роз'яснивши ст. 268 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №688396 від 27.03.2024, 27.03.2024 16 год. 47 хв. Рівненська область м.Дубно, вул.Замкова, 49, водій ОСОБА_2 , керуючи т/з «Ford Mondeo», н.з. НОМЕР_2 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, вчасно не зреагувала на її зміну, під час руху заднім ходом, не переконалася, що це буде безпечно, не звернулася за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснила наїзд на т/з, що стоїть, а саме «AUDI A4», н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_2 порушила п.2.3 «б», п.10.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_4 пояснила, що після одруження вона змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , однак, не замінила посвідчення водія, яке їй видано ще на дошлюбне прізвище ОСОБА_5 . По суті справи пояснила, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП визнає у повному обсязі, щиро розкаюється у вчиненому, вчинила правопорушення не умисно. Вона має поліс обов'язкового страхування відповідальності, тому збитки потерпілому будуть відшкодовані страховою компанією. Просила врахувати те, що вона є особою з інвалідністю ІІІ групи та застосувати до неї положення ст.. 22 КУпАП.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується дослідженими доказами у справі, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №688396 від 27.03.2024; схемою місця ДТП, поясненнями ОСОБА_4 від 27.03.2024; поясненнями ОСОБА_3 від 27.03.2024 (а.с.1,2,3,4).
Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Тобто, адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття, яка реалізується, зокрема, через такі функції адміністративної відповідальності - репресивно-каральну та запобіжно-виховну.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В силу приписів статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
Реалізація принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності тісно пов'язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.
Перша з них, репресивно-каральна (або "штрафна"), полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.
Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані в тому числі з'ясувати, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу.
Таким чином, звільнення від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів справи на розгляд трудового колективу для застосування заходів громадського впливу, передбачене ст. 21 КУпАП, є правом суду і застосовується лише в сукупності усіх з'ясованих фактів, що дозволяють вирішити питання про доцільність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.
Це питання вирішується судом з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника та є правом суду.
У даному випадку, для застосування положень ст. 22 КУпАП до правопорушника подано заяву про звільнення від адміністративної відповідальності (а.с.17-19). Також у заяві зазначено, що ОСОБА_4 щиро розкаюється, що вона підтвердила у судовому засіданні, окрім того, вона є особою з інвалідністю ІІІ групи(а.с.22-24).
Оцінивши в сукупності наведене, зокрема, характер вчиненого правопорушення та фактичні обставини справи, враховуючи особу, що притягається до адміністративної відповідальності, а саме те, що вона раніше до адміністративної відповідальності не притягалася, є особою з інвалідністю ІІІ групи, свою вину визнає та у вчиненому щиро кається, від її дій тяжких наслідків не настало, з метою недопущення подібної поведінки нею надалі, у даному конкретному випадку, як виняток, вважаю можливим звільнити ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Вважаю, що таке рішення буде відповідати критерію законності та справедливості, а застосування вищевказаної норми Закону, буде достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 33-35, 40-1, 124, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.
Суддя Р.В.Ралець