Справа № 548/442/24
Провадження № 2/548/242/24
29.04.2024 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Старокожка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Безносик Д.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк", представник позивача Лаврів Віталій Павлович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
АТ «Таскомбанк» звернулося до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, який обґрунтовує тим, що 29.09.2021 між позивачем та ОСОБА_1 було підписано заяву-анкету № 884527 щодо приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачі платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "Sportbank".
Встановлена сума кредитного ліміту 100000,00 грн. Процентна ставка за користування кредитним лімітом 0,01 %. Строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.
Підписавши цей договір, позичальник акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі, кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі. Однак, у подальшому відповідач припинив виконувати умови кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах, тож умови кредитного договору позичальником не виконано.
Як наслідок, станом на 05.01.2024 заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 121 435, 75 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 59546,71 грн, заборгованість за процентами 61889,04 грн. Позивач зауважує, що ним здійснювались заходи досудового врегулювання спору, направлено повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості за процентами. Проте, боржником вимоги проігноровано.
У зв'язку із вищевикладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за заявою-договором № 002/11844332-SP від 29.09.2021 в розмірі 121 435, 75 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 59546,71 грн, заборгованість за процентами 61889,04 грн та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою судді від 29.02.2024 у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивач до суду не подавали.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
П. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, слід вважати відповідача ОСОБА_1 належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, оскільки відповідні судові документи, що повернулися до суду із відміткою про відсутність адресата, надіслані безпосередньо за місцем його реєстрації - АДРЕСА_1 .
Представник позивача у позовній заяві прохав про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 29.09.2021 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано заяву-анкету № 884527 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» /а.с. 6-9/.
Відповідно до заяви № 884527 про приєднання до Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» ОСОБА_1 підтвердив, що приймає (акцептує) всі умови Публічної пропозиції (оферти) AT «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», яка розміщена разом з додатками, в тому числі, але не виключно, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту на сайті банку за посиланнями https://tascombank.ua/ та https://sportbank.com.ua, які він разом з додатками отримав в мобільному додатку «Sportbank» та з якими він ознайомлений, повністю згоден, зміст розуміє, положень якої зобов'язався неухильно дотримуватися.
Акцептована відповідачем публічна пропозиція разом з даною заявою-анкетою складають Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».
Згідно із п.3 заяви № 884527 відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що приймає всі умови Публічної пропозиції (оферти) АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної катки, надання банківських, фінансових послуг в межах проекту «Sportbank».
Відповідачу було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100000,00 грн), а саме надані кредитні кошти в сумі 100000,00 грн з встановленою процентною ставкою за встановленим кредитним 0,01%, строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.
Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою про відкриття останньому поточного рахунку в гривні від 13.02.2024.
Відповідно розрахунку заборгованості /а.с. 5/, станом 30.10.2023 борг відповідача перед позивачем становить 121435,75 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту (в тому числі прострочена) в розмірі 59546,71 грн; заборгованість за процентами (в тому числі прострочена) - 618889,04 грн.
Таким чином, відповідачем було порушено умови кредитного договору № 002/11844332-SP від 29.09.2021 про приєднання до Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах продукту «Sportbank».
Норми права, застосовані судом та мотивована оцінка аргументів сторін.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 629 ЦК України регламентує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.
Зміст статей 610, 612 ЦК України регламентує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Оскільки відповідачем порушено зобов'язання з повернення кредитних коштів, що встановлені умовами кредитного договору, то станом на 05.01.2024 за ним обліковується прострочена заборгованість за кредитом на загальну суму 121435,75 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту (в тому числі прострочене) в розмірі 59546,71 грн; заборгованість за процентами (в тому числі прострочене) - 618889,04 грн.
Вказаний розмір заборгованості в частині заборгованості по тілу кредиту в розмірі 59546,71 грн здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками, тому підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за процентами (в тому числі простроченими), суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності приходить до таких висновків.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 611 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
У частині другій статті 627 ЦК України закріплено, що у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
До відносин споживчого кредитування застосовується Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII та Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII, у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII.
Зокрема, частиною четвертою статті 16 Закону № 1734-VIII встановлено право кредитодавця вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит, у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
У справі № 638/13683/15-ц Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року та Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 28 червня 2023 року викладено правові висновки, що порушення позивачем визначеного кредитними договорами порядку направлення юридично значимих повідомлень, факт отримання яких адресатами суди не встановили, не може мати наслідком покладення на відповідачів тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитними договорами.
Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги Закону та не дотримавши передбачений договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов'язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.
По справі встановлено та не заперечується сторонами, що спірні правовідносини ґрунтуються на споживчому кредитуванні, а отже при вирішенні спору підлягають застосуванню вимоги законодавства про захист прав споживачів, у тому числі щодо порядку реалізації кредитором права вимагати дострокового повернення споживчого кредиту.
В тексті позовної заяви представник позивача вказує про те, що керуючись ч. 2 ст. 1050, ст. 1048 ЦК України та кредитним договором, позивачем надіслано відповідачу повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості за процентами тощо в стислі терміни, однак зазначені порушення не були усунуті, а заборгованість так і не була погашена. Наслідком цього стало звернення позивача із позовом до ОСОБА_1 до суду.
Суд констатує, що в матеріалах справи немає підтвердження надіслання відповідачу та отримання ним вищевказаного повідомлення-вимоги щодо наявної заборгованості по кредиту, строк повернення якого ще не настав та прострочених заборгованості по його сплаті і сплаті відсотків за користування ним в повному об'ємі, як не надано суду інформації про дату виготовлення та надіслання такого документу ОСОБА_1 та відповідно, дати його отримання ним.
За таких обставин суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вручення відповідачу письмового повідомлення відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», тому твердження позивача про наявність підстав для дострокового стягнення коштів за споживчим кредитом, строк сплати яких ще не настав, є помилковим та не відповідає встановленим фактичним обставинам справи.
Враховуючи, що праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов'язання, у відповідача ОСОБА_1 не виник обов'язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що банком було завчасно направлені вимоги про дострокове повернення кредиту, а відповідачем такі вимоги було отримано.
Разом з тим, з позичальника на користь банку підлягає стягненню прострочена заборгованість, яка виникла на час звернення останнього до суду.
Схожий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 січня 2022 року у справі № 1519/2-4141/11 (провадження № 61-5104св21), від 02 лютого 2022 року у справі № 755/11307/17 (провадження № 61-14700св21).
Звертаючись до суду у лютому 2024 року з цим позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 121435,75 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту (в тому числі прострочена) становить 59546,71 грн; заборгованість за процентами (в тому числі прострочена) - 618889,04 грн.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору № 002/11844332-SP від 29.09.2021, укладеному з позичальником ОСОБА_1 , вбачається, що вказана заборгованість позивачем рахується станом на 30.10.2023 та включає період нарахування з 29.09.2021 по 01.07.2023 включно.
Як вбачається із наданих суду матеріалів справи, строк дії вищевказаного кредитного договору становить 12 місяців.
Таким чином, враховуючи, що у відповідача ОСОБА_1 не виник обов'язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором, заборгованість його перед позивачем слід рахувати за період дії договору з 21.09.2021 по 21.09.2022.
Виходячи із даних наданої суду таблиці розрахунку заборгованості /а.с. 5/, суд приходить до висновку, що стягненню із відповідача підлягають відсотки за користування кредитом, що нараховані в цей період та становлять 3728,41 грн.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «ТАСКОМБАНК» підлягає стягненню прострочена заборгованість за кредитним договором № 002/11844332-SP від 29.09.2021, яка виникла станом на 01.09.2022 у загальному розмірі 63275,12 грн, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 59546,71 грн та прострочені проценти за користування кредитом у межах заявлених позовних вимог - 3728,41 грн.
В решті позовних вимог слід відмовити, оскільки строк виконання зобов'язання позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № № 002/11844332-SP від 29.09.2021 ще не настав, тому вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» в цій частині є передчасними.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В позовній заяві позивач вказує на те, що ним понесено судові витрати в розмірі 3028,00 грн по сплаті судового збору.
Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 52,11 % сплаченого позивачем судового збору згідно платіжної інструкції № 1849 від 24.01.2024, що становить 1577,89 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 530, 610, 623, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 141, 263 - 265, 268, 352 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», представник позивача Лаврів Віталій Павлович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» кредитну заборгованість за заявою-договором № 002/11844332-SP від 29.09.2021 у розмірі 63275 (шістдесят три тисячі двісті сімдесят п'ять) грн 12 коп, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 59546,71 грн та прострочені проценти за користування кредитом - 3728,41 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства ''ТАСКОМБАНК'' понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 1577 (одна тисяча п'ятсот сімдесят сім) грн 89 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ: 09806443, адреса: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30.
Представник позивача: Лаврів Віталій Павлович, адреса: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, каб. 318, довіреність № 16 від 19.01.2024.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Головуючий