Дата документу 10.05.2024Справа № 554/4998/24
Провадження № 1-кс/554/5450/2024
10.05.2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024170420000809 від 08.05.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням посилаючись на те, що 08.05.2024 до ЧЧ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення із наявною інформацією про те, що 08.05.2024 близько 15.00 год. невідома особа, діючи таємно, умисно, в умовах воєнного стану, перебуваючи по АДРЕСА_1 здійснила крадіжку мобільного телефону марки «Samsung» IMEI НОМЕР_1 , завдавши ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріального збитку на суму близько 5000 грн.
08.05.2024 відомості про дану подію були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024170420000809 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України.
08.05.2024 працівниками поліції зупинено особу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при якому виявлено та вилучено мобільний телефон «Samsung», у корпусі бірюзового кольору,
IMEI НОМЕР_1 , із вбудованою сім-картою номеру мобільного оператору: НОМЕР_2 , який упакований до спец. пакету НПУ QHY № 0214105.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій прохав клопотання задовольнити, та розглянути клопотання у його відсутність.
Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного. Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту, вказаного в клопотаннях сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024170420000809 від 08.05.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12024170420000809 від 08.05.2024 на майно, яке вилучене у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у ході огляду 08.05.2024, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, а саме на:
мобільний телефон «Samsung», у корпусі бірюзового кольору, IMEI НОМЕР_1 , із вбудованою сім-картою номеру мобільного оператору: НОМЕР_2 , який упакований до спец. пакету НПУ QHY № 0214105.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1