№ 536/596/24
09 травня 2024 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Баранської Жанни Олександрівни, за участю секретаря судового засідання Бегми С.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерка, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Кременчуцького районного суду Полтавської області з Відділення поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №789949 від 28.02.2024 відповідно до якого ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене частиною 2 статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №789949 складеного 28 лютого 2024 року поліцейським ДОП СП ВНП №2 КРУП старшим лейтенантом поліції Харченком В.А., громадянка ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 утримує собаку без дозволу співвласника зазначеного домоволодіння, чим порушила ст.4 п.5 Закону України «Про утримання собак та котів в населених пунктах». Дане правопорушення вчинено повторно протягом року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано працівником поліції за частиною 2 статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які полягають у порушенні статті 4 пункту 5 ЗУ «Про утримання собак та котів в населених пунктах».
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснила, що дійсно утримує на подвір'ї собаку, але ні яких перешкод для доступу до будинку співвласниці домоволодіння вона не чинить, собака перебуває на прив'язі.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що являється співвласницею будинку в АДРЕСА_1 , але немає доступу до будинку, так як на подвір'ї вищезазначеного будинку знаходиться собака, яку вона боїться.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілу ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суддя установила наступне.
Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вимогами статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом статті 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про адміністративне правопорушення судом першої інстанції проводиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог часини 1 статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно статті 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед інших питань, вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №789949 від 28.02.2024 року зазначено, що громадянка ОСОБА_1 порушила статтю 4 пункту 5 Закону України «Про утримання собак та котів в населених пунктах».
Однак, як встановлено судом даного законодавчого акта, який зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення не існує взагалі.
Таким чином, суть адміністративного правопорушення, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає зазначеному поліцейським з невідомих підстав, нормативного акта, яка приведена у протоколі.
Згідно з положеннями ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У якості доказів підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення до матеріалів справи долучено заяву ОСОБА_2 від 05.02.2024 року; копію протоколу №5 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кам'янопотоківської сільської ради від 12.10.2023 року відносно ОСОБА_1 ; копію постанови про винесення попередження від 12.10.2023 року ОСОБА_1 .
Так, стаття 154 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил утримання собак і котів, а саме утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях) (ст.154 ч.1 КУпАП); Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року (ст.154 ч.2 КУпАП).
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому не може вважатися доказом вчинення правопорушення у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Кодексу України про адміністративні правопорушення визнає відсутність у діянні складу (сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак) адміністративного правопорушення як обставини, що виключають провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Недоведеність вини особи, відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскільки суддею використані всі можливі заходи для встановлення істини у цій справі, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 154, 247, 251, 280, 283-284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 2 статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення ? закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 10 травня 2024 року.
СуддяЖанна Олександрівна Баранська