Справа № 526/1389/24
Провадження № 3/526/863/2024
13 травня 2024 рокусуддя Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , молодший лейтенант, РНОКПП невстановлений,
за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП
згідно протоколу 09 квітня 2024 року о 08 год 00 хв молодший лейтенант ОСОБА_1 не прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , посилаючись на хворобу. 09.04.2024 о 08 год. 30 хв. заступником начальника технічної частини логістики військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_2 та начальником служби озброєння військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_3 був виявлений молодший лейтенант ОСОБА_1 вдома з підозрою на ознаки алкогольного сп'яніння. Після чого йому було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, результат тесту 1, 156 проміле.
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, у зв'язку з проходженням ним військової служби, проти скоєння ним адміністративного правопорушення не заперечує.
Згідно ст. 9 КУпАП обов'язковою умовою скоєння адміністративного правопорушення є наявність вини з боку порушника.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Диспозиція ч.3 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду.
За змістом зазначених положень військовослужбовця може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли він розпивав алкогольні, слабоалкогольні напої або вживав наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або перебував на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду.
Тобто об'єктивною стороною вказаного правопорушення є перебування військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, служби саме на території військових частин, військових об'єктів в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або розпивання ними алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів саме на території військових частин, військових об'єктів, а також їх відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду.
Із вказаного протоколу та доданих до нього матеріалів вбачається, що військовослужбовець молодший лейтенант ОСОБА_1 09 квітня 2024 року близько 08 год. 00 хв. не перебував на території військовій частині НОМЕР_1 , а був вдома і в цей час не виконував обов'язки військової служби.
Ініціатором складання протоколу до нього не додано належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт перебування молодшим лейтенантом ОСОБА_1 на території військовій частині НОМЕР_1 09 квітня 2024 року в стані сп'яніння.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано лише військовий квиток ОСОБА_1 , витяг з наказу про зарахування до списків військової частини №86 від 26.03.2024, результат освідування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння від 09.04.2024.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Отже, будь-яких доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованому йому адміністративного правопорушення ініціатором складення протоколу не надано і посилання на них в самому протоколі не наведено. Такі докази не були здобуті судом і під час розгляду справи. Всі можливості по збиранню нових доказів по справі вичерпані.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно ст.247 п.7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, провадження по справі слід закрити.
Керуючись ст. 172-20 ч.3, 247, 266, 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ч.3 ст. 172-20 КУпАП в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд.
Суддя: Л. В. Максименко