Справа № 369/7707/24
Провадження №2/369/5509/24
14.05.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 369/7707/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, процентів за користування позикою, упущеної вигоди та моральної шкоди, -
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 .
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 24.07.2022 року ОСОБА_1 дала в борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 6000,00 євро, що підтверджується власноручною розпискою ОСОБА_2 .
Строк повернення грошових коштів за розпискою від 24.07.2022 року сплив 25.01.2023 року, проте грошові кошти в сумі 6000,00 євро ОСОБА_2 позивачу не повернула.
У подальшому, 26.07.2022 року ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 позику в розмірі 44488,00 євро, що підтверджується нотаріально посвідченим договором позики за реєстраційним № 1-849.
Згідно з умовами договору позики від 26.07.2022 року № 1-849 позика надана до 26.07.2032 року, проте ОСОБА_2 істотно порушила умови договору позики, а саме з травня 2023 року не сплачує заявнику щомісячні відсотки від суми позики, що є підставою для дострокового розірвання договору за рішенням суду.
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за розпискою від 24.07.2022 року та за договором позики від 26.07.2022 року разом з недотриманими процентами та упущеною вигодою складає 116039,96 євро, що згідно з курсом НБУ на дату звернення з позовом складає понад 4 900 000,00 грн.
Як відомо заявнику, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вартість цієї квартири становить 2 992 839,00 грн, станом на 24.05.2021 року.
Водночас, 05.01.2024 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на цю квартиру зареєстроване обтяження за іпотечним договором серія та номер 49, виданий 05.01.2024, видавник: Гришаєва І.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. Строк виконання основного зобов'язання: 05.01.2026, розмір основного зобов'язання 670800,00 грн.
З приводу цього, заявник вказував, що зважаючи на загальну суму заборгованості, яка складає понад 116000,00 євро, наявного у ОСОБА_2 нерухомого майна (навіть за умови його обтяження іпотекою) вистачить для погашення хоча б частини заборгованості, до того ж накладення арешту на таке майно буде певною гарантією відновлення порушених прав заявника, тому на переконання заявника, це підтверджує співмірність та адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.
Враховуючи майновий характер спору між сторонами, підстави і предмет позову, що поданий до суду, а також з огляду на небажання ОСОБА_2 добровільно виконати свої зобов'язання, існують реальні підстави вважати, що остання може здійснити відчуження чи інші правочини для зміни власника належного їй майна, що призведе до неможливості стягнення з відповідача грошових коштів, або утруднить фактичне виконання рішення суду про таке стягнення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно пункту першого частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Отже, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суд може накласти арешт лише на майно, що належать відповідачеві.
Тобто, суд на цій стадії має перевірити, яке конкретно майно належить відповідачу.
Саме з цією метою положеннями частини першої статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
З наведеного випливає, що відомості про те, на яке саме майно належить відповідачу є необхідними для забезпечення позову.
Разом з тим, заявник звертаючись в суд із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та не рухоме майно відповідача не зазначив на конкретно яке майно він просить суд накласти арешт, не надав суду інформацію про вартість такого майна та переконливі докази того, що існують ризики продажу такого майна відповідачем.
Крім того, суд звертає увагу, що наданий заявником витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру відповідача в с. Софіївська Борщагівка датований 13.04.2024 року, тобто за місяць до подання позову та заяви про забезпечення позову, а тому переконливих доказів, що дана квартира не вибула із власності відповідача станом на 14.05.2024 року матеріали справи не містять.
Відсутність відомостей про перелік і вартість рухомого і не рухомого майна відповідача не дає змоги суду визначити співмірність засобів забезпечення позову із заявленими вимогами.
Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особи відповідачів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Разом з тим, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачам, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення вимог вказаної заяви.
Керуючись статтями 149-153, 258, 260 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 369/7707/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, процентів за користування позикою, упущеної вигоди та моральної шкоди - відмовити.
Копію ухвали невідкладно направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Суддя А.В. Янченко