Справа № 162/131/24
Провадження № 2/162/76/2024
13 травня 2024 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Cавича А.С.,
з участю секретаря судового засідання Пилипчук Р.М.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дочку,
Позивач ОСОБА_3 19.02.2024 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дочку.
Свій позов мотивує тим, що рішенням Любешівського районного суду від 26.11.2010 стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно і до досягнення її повноліття. 10.02.2024 їй виповнилося 18 років, і як наслідок з відповідача припинилося стягнення аліментів в користь ОСОБА_5 на утримання позивача. Зазначає, що з 24.07.2023 вона навчається у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Згідно з довідкою вищого навчального закладу від 18.09.2023 термін навчання позивачки становить 4 роки на денній (очній) формі навчання. Вказує на те, що в довідці зазначено, що вона як курсант поставлена на всі види забезпечення у навчальному закладі. Відомостей про таке забезпечення академія не надає, але вона ставить суд до відому, що її стипендія становить 600,00 гривень та заробітна плата 2350,00 гривень. Також в академії снідає і обідає. На час навчання ОСОБА_3 перебуває у скрутному матеріальному становищі та потребує матеріальної допомоги. Вказує на те, що вона винаймає квартиру та сплачує 5000,00 гривень щомісяця. Також має витрати на таксі в середньому 2100,00 гривень на місяць, оскільки потрібно прибути в начальний заклад о 05 год 45 хв. Крім того, має витрати на харчування 5000,00 гривень, побутові товари - 2000,00 гривень, інтернет - 250,000 гривень та мобільний телефон - 180,00 гривень. Також додатково несе витрати на форму і взуття курсанта в середньому щомісяця біля 1000,00 гривень та інші витрати. Зазначає, що відповідач проходить військову службу у спеціальному званні підполковник комендантом Першої прикордонної комендатури НОМЕР_1 прикордонного загону із дислокацією у м. Новгород-Сіверський Чернігівської області. Його заробітна плата є високою, через що він має фінансову спроможність надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці на період навчання. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто. Стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяє йому утримувати свою повнолітню дочку. Посилаючись за зазначені обставини, просила суд стягнути з ОСОБА_4 на користь повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, аліменти в розмірі 1/4 усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення даного позову до суду, з 14.02.2024, і до закінчення навчання ОСОБА_3 , але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 26.02.2024 дану справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін (а.с.9).
Відповідно до ч. 8 ст. 128, п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідачу було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 12.04.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено розгляд справи на 10 год 00 хв 26.04.2024, про що повідомлено всіх учасників справи (а.с.40).
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Федчук Т.М. 02.04.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що вимоги заявлені позивачем не коректно та суперечать фактичній обставині і даті подачі позову, оскільки згідно вхідної реєстрації суду за відбитком штемпелю позов подано 19.02.2024, відповідно вимога з дня подачі позову 14.02.2024 не відповідає фактичним обставинам подачі такого. Позовні вимоги відповідача не визнає повністю та не погоджується з правовою оцінкою обставин наданою позивачем, адже обставини потреби не доведені. Однак позивач має відповідно до ст. 81 ЦПК України довести суду потребу матеріальної допомоги та можливість її надання з боку батьків, а не одного тільки батька, мати теж зобов'язана брати участь у витратах. Також зазначає, що у відповідача є інша неповнолітня дитина, про яку знає позивач, оскільки судом розглядалась справа про зменшення розміру аліментів. Вимагаючи 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача як аліменти повнолітня позивач, яка перебуває на повному забезпеченні учбового закладу, не обговорює розмір жодним належним чином, покладає надмірним тягар на батька. Відповідач несе службу по захисту Вітчизни, отримує грошове забезпечення, з якого утримуються аліменти. Кошти, які він отримує витрачає як для власних потреб, так і для задоволення потреб для несення служби. Також просить врахувати, що відповідач одружений та утримує свою дружину. Просить врахувати правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 635/1139/17, відповідно до якої якщо повнолітня дитина перебуває на повному речовому, продовольчому та фінансовому забезпеченні за рахунок державного бюджету, дані обставини не надають їй право претендувати на аліменти на підставі ст. 199 СК України без надання будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність потреби в матеріальній допомозі, саме у зв'язку з навчанням. На підставі викладеного, просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання її як повнолітньої дитини відмовити повністю (а.с.27-33).
Позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 в призначене судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи (а.с.49). Жодних заяв чи клопотань до суду не подавали.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги повністю з підстав, зазначених у позові.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить такого висновку.
Судом встановлено, що рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 26.11.20210 у справі № 2-345/10 з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 31.08.2010 і до досягнення повноліття (а.с.2).
Донька ОСОБА_3 на момент вирішення спору є повнолітньою та відповідно до змісту довідки № 12/1340 від 18.09.2023, виданої начальником відділу кадрів Національною академією Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, ОСОБА_3 зарахована на навчання 24.07.2023 наказом ректора № 729-ос від 24.07.2023. Згідно з умовами прийому до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького підготовка офіцерських кадрів здійснюється терміном навчання - 4 роки на денній (очній) формі навчання. Відповідно до п. 189 «Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України» - особи, зараховані на навчання до вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, включаються до списку особового складу та ставляться на всі види забезпечення у навчальному закладів з дня їх призначення на посади курсантів (а.с.3).
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.
Статтею 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Так, відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.
В силу ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3, 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка просить стягувати з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/4 частки його заробітку(доходу), оскільки вона продовжує навчання, мотивуючи тим, що має потребу у матеріальній допомозі від свого батька у зв'язку з навчанням. При цьому, обґрунтовуючи свій позов, позивачка додала лише копії рішення суду у справі № 2-345/10, довідки № 12/1340 від 18.09.2023 та витягу з реєстру територіальної громади про зареєстроване місце проживання позивачки (а.с.2-4).
Суд вважає, що позивачка ОСОБА_3 не довела існування всіх юридичних фактів, які у своїй сукупності надають право стягувати аліменти на підставі статті 199 СК України, що є її процесуальним обов'язком, зокрема, не надала суду будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність потреби в матеріальній допомозі, саме у зв'язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, форми, взуття курсанта, тощо).
Водночас, як встановлено судом, позивач є солдатом Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, включена до особового складу та поставлена на всі види забезпечення у навчальному закладі з дня її призначення на посаду курсанта (а.с.3).
Таким чином, позивач перебуває на повному речовому, продовольчому та фінансовому забезпеченні за рахунок державного бюджету Державної прикордонної служби України, відтак не може претендувати на аліменти на підставі статті 199 СК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 635/1139/17.
За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, слід відмовити.
У відповідності до ст.141 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а в задоволенні її позову відмовлено, судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.
Керуючись статтями 13, 19, 76-80, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
У задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дочку - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дата складення повного рішення суду - 14 травня 2024 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник позивача: ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3
Представник відповідача: ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Суддя Любешівського районного суду
Волинської області А.С. Савич