Справа № 156/576/22
провадження № 6/156/18/24
про відмову в задоволенні подання державного виконавця
14 травня 2024 року сел.Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді- Бахаєва І.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кирилюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Іваничі, подання головного державного виконавця Іваничівського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ольги Цьох, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 ,
Головний державний виконавець Іваничівського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ольга Цьох звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , до повного виконання зобов'язань, покладених на неї виконавчим листом 156/576/22, виданим 01.11.2023 Іваничівським районним судом Волинської області про стягнення на користь ОСОБА_2 з боржника ОСОБА_1 судових витрат, пов*язаних зі сплатою судового збору в розмірі 1984,80 грн., судових витрат, пов*язаних зі сплатою витрат на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн..
Внесене подання заявник обґрунтовує тим, що на виконанні Іваничівського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження 73212148 з виконання виконавчого листа № 156/576/22, виданого 01.11.2023 Іваничівським районним судом Волинської області про стягнення на користь ОСОБА_2 з боржника ОСОБА_1 судових витрат, пов*язаних зі сплатою судового збору в розмірі 1984,80 грн., судових витрат, пов*язаних зі сплатою витрат на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно, попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». Під-час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити, у боржника наявне рухоме майно. На теперішній час, рішення суду не виконано. В наведеному, заявник подання вбачає ухилення боржника від виконання виконавчого документу.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця.
Із урахуванням того, що подання повинно бути розглянуто судом негайно, державний виконавець повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріали справи містять копії виконавчого провадження АСВП № 73212148, суд вважає за можливе розглянути подання без участі державного виконавця.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що за виконавчим листом 156/576/22 виданим Іваничівським районним судом Волинської області стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов*язані зі сплатою судового збору в розмірі 1984,80 грн., судові витрати, пов*язані зі сплатою витрат на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн..
Постановою головного державного виконавця Іваничівського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ольги Цьох від 03.11.2023 відкрито виконавче провадження № 73212148 з виконання виконавчого листа 156/576/22, виданого 01.11.2023 Іваничівським районним судом Волинської області, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов*язані зі сплатою судового збору в розмірі 1984,80 грн., судові витрати, пов*язані зі сплатою витрат на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн..
Постановою головного державного виконавця Іваничівського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ольги Цьох від 17.01.2024, за виконавчим провадженням № 73212148, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника ОСОБА_1 , а також на рахунках які будуть відкриті після винесення зазначеної постанови, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів. Копію постанови від 17.01.2024 направлено на адреси банків.
Згідно відповіді наданої з Міністерства внутрішніх справ України на запит державного виконавця, вбачається, що станом на 03.11.2023 за боржником ОСОБА_1 зареєстроване рухоме майно - легковий автомобіль CITROEN JUMPER, номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно відповіді №180111557 від 03.11.2023 з Державної фіскальної служби України, про наявні рахунки у боржника-юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців, а також рахунки відкриті боржником-юридичною особою через свої відокремлені підрозділи, відносно ОСОБА_1 - інформацію не знайдено.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Конституційна гарантія вільного пересування фізичної особи не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи вільно залишати територію України, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.
Згідно із ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» громадянинові України, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань. Громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо, він, зокрема, ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань. Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у зазначеному випадку.
Тимчасове затримання або вилучення паспорту, у таких випадках, здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, Служби Безпеки України, Державною Прикордонною службою України, військовими комісаріатами та Консульською службою України.
Отже, обов'язковою умовою для звернення державного виконавця з відповідним поданням є ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань, таким чином, аналізуючи дану норму державний виконавець при зверненні до суду з відповідним поданням, зобов'язаний обґрунтувати та надати відповідні докази ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань.
В силу ч. 5 ст.18 ЗУ«Про виконавче провадження» під-час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
Згідно роз'яснень, які містяться у п. 7. абз. 2. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 377-1ЦПК, зокрема у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Із аналізу вказаних вище норм чинного законодавства, а також роз'яснень судів вищої інстанції, зокрема роз'яснень ВСУ, викладений у листі від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», можна зробити висновок, що під ухиленням боржника від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Верховний Суд України в Аналізі судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України №118/0/54-12 від 19 грудня 2012 року зазначив, "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1ст. 6 Закону №3857-XIIта у п. 18 ч. 3ст.11 Закону №606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Дослідивши надані державним виконавцем документи, суд вважає що подання задоволенню не підлягає, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів, в порядку ст. 77, 78 ЦПК України, на підтвердження того що боржник ОСОБА_1 , ухиляється від виконання зобов'язань, зокрема:
- до подання не надано жодного документу на підтвердження того, що боржник взагалі повідомлений про відкриття виконавчого провадження та обізнаний про наявність виконавчого провадження № 73212148. Державним виконавцем не надано суду доказів фактичного направлення постанови про відкриття виконавчого провадження №73212148 на адресу боржника ОСОБА_1 .
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження'копії постанов про відкриття виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
- матеріали справи містять супровідний лист адресований в тому числі ОСОБА_1 про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Разом із тим, відсутні докази отримання наведеного листа ОСОБА_1 .
Із урахуванням наведеного, суд вважає що звертаючись до суду із вищезазначеним поданням, головним державним виконавцем не надано доказів на підтвердження навмисного ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання виконавчого листа №156/576/22, не вказано, які перешкоди вчинені з її боку для проведення виконавчих дій державному виконавцеві, а також не надано жодного доказу про наявність наміру боржника виїхати за межі України з метою ухилення від виконання вказаного судового рішення.
З матеріалів справи судом вбачається, що державним виконавцем було проведено ряд виконавчих дій у відповідності до норм ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема зроблено запити для перевірки майнового стану боржника, наявності відкритих рахунків, рухомого або нерухомого майна.
Суд звертає увагу на те, що станом на 03.11.2023 за боржником ОСОБА_1 зареєстроване рухоме майно - легковий автомобіль CITROEN JUMPER, номерний знак НОМЕР_1 . Жодних інших дій спрямованих на виконання судового рішення державним виконавцем вчинено не було.
Одночасно суд зазначає, що відсутність іншого майна, або інших доходів боржника, на яке можливо здійснити стягнення, не може слугувати підставою для визнання дій боржника як свідоме ухилення від виконання ним своїх зобов'язань.
За загальним правилом, встановленим ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається.
Таким чином, матеріали подання не містять жодного доказу факту ухилення боржника від виконання судового рішення, адже факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Встановлені судом обставини відсутності доказів обізнаності боржника ОСОБА_1 про факт наявності ВП № 73212148, відсутності доказів навмисного чи іншого свідомого ухилення від виконання обов'язків по сплаті боргу, унеможливлює задоволення подання про обмеження конституційного права громадянина на свободу пересування.
Відмова у задоволені подання не позбавляє права на повторне звернення державного виконавця до суду.
Керуючись ст. 260, 261, 353, 354, 441 ЦПК України, суд -
Подання головного державного виконавця Іваничівського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ольги Цьох, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
.
Суддя- І.М. Бахаєв