13 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/1857/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Вронської Г.О., Губенко Н.М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Бойко Р.В.)
від 17.10.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Сулім В.В., судді - Коротун О.М., Майданевич А.Г.)
від 11.03.2024
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"
до ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
про стягнення 99 975, 72 грн,
1. 26 червня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Єржаховської Наталії Олександрівни про стягнення 99 975,72 грн.
2. Позов обґрунтований невиконанням фізичною особою-підприємцем своїх зобов'язань за кредитним договором № R322904/3187/971911 від 06.01.2021, у зв'язку з чим у неї виник борг за тілом кредиту у розмірі 73 493,90 грн та борг зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 26 481,82 грн, право вимоги яких було набуте позивачем за укладеним з Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" договором відступлення права вимоги № 114/2-58 від 13.04.2023.
3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2023 позовну заяву передано на розгляд Господарського суду міста Києва, оскільки суд встановив, що підприємницька діяльність Фізичної особи-підприємця Єржаховської Наталії Олександрівни припинена з 26.01.2023, в той час як згідно з відповіддю № 125849 від 23.06.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що місцем реєстрації її є місто Київ.
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024, позов задоволено повністю, стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість у розмірі 99 975, 72 грн та судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн.
5. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що банк у повному обсязі виконав зобов'язання за кредитним договором та надав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується виписками з рахунків позичальника які додані до позовної заяви; на момент звернення позивача до суду із цим позовом, виходячи з наявних в матеріалах справи банківських виписок з особового рахунку позичальника, підтверджується прострочення повернення позичальником кредиту; відповідач не надав суду жодних доказів на спростування наведених позивачем обґрунтувань та/або погашення вказаної заборгованості за кредитним договором; в матеріалах справи наявні достатні та належні докази надання третьою особою відповідачу кредиту та часткове погашення ним такого кредиту у період з січня 2021 року по січень 2022 року, а також припинення виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором з лютого 2022 року; також відсутні докази сплати відповідачем за період з 24.02.2022 по 14.04.2023 процентів, які за розрахунком суду становлять 26 481,82 грн, тому відповідачка також порушила виконання своїх зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом.
6. Щодо територіальної підсудності цієї справи, то суд апеляційної інстанції зазначив, що Господарським судом Київської області ухвалою від 26.06.2023 правильно було встановлено, що згідно з відповіддю № 125849 від 23.06.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що місцем реєстрації відповідачки є: м. Київ, вул. Невська, 7, тому ця справа підлягала розгляду в Господарському суді міста Києва, у зв'язку із чим позовну заяву було передано за територіальною підсудністю на розгляд саме цього суду. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до частини шостої статті 31 ГПК України спори між судами щодо підсудності не допускаються.
7. 22.04.2024 відповідачка подала до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та направити справу для розгляду до Господарського суду Київської області. Також скаржниця заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
8. У касаційній скарзі скаржниця вважає, що судові рішення у цій справі прийняті з порушенням правил територіальної підсудності, і відповідно до статті 279 ГПК України такі рішення підлягають скасуванню з направленням на розгляд за встановленою законом підсудністю.
9. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.
10. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
11. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ГПК України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
12. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
13. Позов у зазначеній справі подано у 2023 році. При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684, 00 грн.
14. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
15. Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 12 ГПК України справа, що розглядається, є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 2 684,00 грн = 268 400,00 грн).
16. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
17. У касаційній скарзі скаржниця не зазначає жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
18. Таким чином, Верховний Суд вважає, що скаржниця не дотримала умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення 99 975,72 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
19. Вивчивши і проаналізувавши зміст оскаржених судових рішень і матеріали поданої касаційної скарги, підстав для розгляду касаційної скарги, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Суд також не вбачає.
20. Верховний Суд звертає увагу, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
21. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
22. Зважаючи на те, що скаржниця не зазначила підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
23. У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження Верховний Суд не розглядає клопотання скаржниці про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини другої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/1857/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко