18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
14 травня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/354/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 163682 грн. 50 коп.,
Позивач - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач), про стягнення, на підставі кредитного договору «Кредит «всеБізнес» №7377304055 від 21.03.2023 року, 152282 грн. 50 коп. заборгованості за тілом кредиту, що містить 35615 грн. 80 коп. простроченої заборгованості, 116666 грн. 70 коп. строкової заборгованості, а також 11400 грн. заборгованості за комісією, що разом становить 163682 грн. 50 коп. та відшкодування судових витрат.
Позов мотивовано порушенням відповідачем умов кредитного договору Кредит «всеБізнес» №7377304055 від 21.03.2023 року щодо повернення кредитних коштів.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.03.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/354/24 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25.04.2024 року, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Сторони в судове засідання 30.04.2024 року явку представників не забезпечили, позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, подав 22.04.2024 року через систему «Електронний суд» заяву (вх. № 6829/24), в якій підтримав позовні вимоги повністю, просив їх задовольнити, розгляд справи провести без участі їх представника. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, ухвала Господарського суду Черкаської області від 25.03.2024 року адресована відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відділенням Укрпошти повернена суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 17), довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 19 на звороті- 20), наданих позивачем до матеріалів позову, місцем реєстрації фізичної особи ОСОБА_1 , є адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити відповідачу, який повинен був знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням проти нього та скористатись правами і обов'язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України і вважає його повідомленим належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21), у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначити датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.
Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.
21.03.2023 року між Акціонерним товариством “Перший Український Міжнародний Банк” та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , як позичальником, укладено за допомогою системи Інтернет Банкінг шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом, кредитний договір Кредит «всеБізнес» №7377304055 (далі - Договір, а.с. 12-13) відповідно до умов п.1 якого, Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами.
Сторони погодили усі істотні умови Договору, та, зокрема, домовилися про таке:
п. 1.1.1 - сума кредиту складає 200000 грн.;
п. 1.1.3- строк кредитування - до 21.03.2025 року включно;
п.1.1.4.1. - комісійна винагорода за надання кредиту -тариф комісійної винагороди 1%;
п.1.1.4.2. - комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1,9% за один місяць користування кредитом;
п.1.1.4.3. - процентна ставка за користування кредитом - 0,00001% річних;
п.1.1.4.4. - процентна ставка на прострочену суму кредиту - 0,00001% річних;
п. 1.1.7. - цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та Договором, а також на сплату комісійної винагороди,передбаченої п.1.1.4.1. Договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно п.1.1.4.1. Договору;
п. 1.1.8. - типові умови - типові умови кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS Акціонерного Товариства "Перший Український Міжнародний Банк", що розміщуються на інтернет-сайті Банка (за електронною адресою:https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною Договору;
п. 1.4. - позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному графіку платежів розрахованому на 24 місяці, а саме з 21.04.2023 року по 21.03.2025 року;
п. 5.1. - цей договір складається з Договору та Типових умов. З моменту укладення Договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це Позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням Договору Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з Договором та Типовими умовами, умови Договору та Типових умов Позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи Договір, Позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку;
п. 5.2. - у всіх випадках, не передбачених договором, сторони керуються положеннями Типових умов та законодавством. В разі наявності будь-яких протиріч та/або невідповідностей між Типовими умовами та положеннями договору, такі положення договору мають пріоритет;
п. 5.3. - сторони домовились, що договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою Системи "ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ". Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП Уповноваженого представника Банку та КЕП/ УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника);
п. 5.4 - договір набуває чинності з моменту його підписання Банком та позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП Уповноваженого представника Банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно договору в повному обсязі;
п. 5.5 - до підписання договору Позичальник ознайомився з Типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення договору в Кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов Позичальнику. Датою надання Типових умов Позичальнику та датою приєднання Позичальника до Типових умов є дата підписання договору Позичальником. Після підписання договору зі свого боку Банк направляє Позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти Позичальника, зазначену в реквізитах договору;
п. 5.6. - Позичальник підписанням договору підтверджує свою згоду на отримання на зазначену в розділі "Реквізити та підписи Сторін" договору адресу електронної пошти позичальника підписаного сторонами договору, а також будь-яких інших документів та інформації, пов'язаних з виконанням та/або обслуговуванням договору.
Типові умови кредитування в рамках кредитного договору «Кредит «всеБізнес», укладеного в системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS Акціонерного Товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (діють з 08.02.2023 року) (а.с. 22-28) визначають, зокрема, наступне:
п. 2.3 - позичальник уповноважує Банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми Комісійної винагороди за надання Кредиту у розмірі, визначеному відповідно доп.1.1.4.1. Договору, на користь Банку, згідно з п.6.3.1 Типових умов. Сума Кредиту, що залишиться після переказу суми Комісійної винагороди за надання Кредиту на користь Банку, зараховується на поточний рахунок позичальника, зазначений в п.1.1.5. Договору;
п. 3.5 - надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.1. Договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений у п. 1.1.5. Договору, в строки, зазначені п. 2.2 Договору (з урахуванням п.2.3. Договору);
п. 4.1 - кожна з перелічених нижче подій повинна тлумачитись як Несприятлива подія: (1) несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з Договором/Типовими умовами, у передбачений ними строк та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов'язків за Договором та/або за іншими договорами, укладеними між сторонами;
п. 4.2 - у випадку виникнення будь-якої Несприятливої події, Банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові Кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п.1.1.3, п.1.4 договору, п.5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь Банку згідно з договором, в строк не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги;
п. 5.1 - позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і в строки, зазначені в ст. 1 договору.
Із платіжних інструкцій № TR.63709720.73477.8810 від 21.03.2023 року, № TR.63709720.73478.8810 від 21.03.2023 року (а.с. 16), виписок позивача щодо відповідача за період з 21.03.2023 року по 01.02.2024 року (а.с. 18), розрахунку позивача (а.с.15) вбачається, що на виконання умов Договору позивач 21.03.2024 року перерахував відповідачу кредитні кошти в суми 200000 грн. (198000 грн.+2000грн.). Відповідач свої зобов'язання з повернення кредитних коштів повністю не виконав, заборгованість за кредитним договором Кредит «всеБізнес» №7377304055 від 21.03.2023 року станом на 01.02.2024 року становить 152282 грн. 50 коп., що містить 35615 грн. 80 коп. простроченої заборгованості, 116666 грн. 70 коп. строкової заборгованості, та заборгованість за комісією 11400 грн.
30.11.2023 року позивач у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку по поверненню кредитних коштів, наданих йому банком за Договором, направив на його адресу вимогу № 5081 від 27.11.2023 року (а.с. 40, докази направлення а.с. 30), в якій вимагав негайно погасити наявну станом на 27.11.2023 рік заборгованість у розмірі 159882 грн. 50 коп. також вказав, що у разі відсутності сплати, про намір звернення до суду з відповідною вимогою.
Відповідач 21.12.2023 року отримав вимогу позивача (а.с. 23), однак, залишив без виконання, вимога позивача про стягнення 35615 грн. 80 коп. простроченої заборгованості, 116666 грн. 70 коп. строкової заборгованості, а також 11400 грн. заборгованості за комісією за Договором є предметом позову у справі, що розглядається.
27.12.2023 року відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 17).
06.02.2024 року позивач у зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості звертався до Господарського суду Черкаської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в порядку наказного провадження.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.02.2024 року у справі № 925/162/24 відмовлено позивачу у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 на підставі кредитного договору «Кредит «всеБізнес» №7377304055 від 21.03.2023 року, 152282 грн. 50 коп. заборгованості за тілом кредиту, що містить 35615 грн. 80 коп. простроченої заборгованості, 116666 грн. 70 коп. строкової заборгованості, а також 11400 грн. заборгованості за комісією, що разом становить 163682 грн. 50 коп. та відшкодування судових витрат.
Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Враховуючи викладене, фізична особа - ОСОБА_1 є належним відповідачем у даній справі.
Спірні правовідносини сторін, а відповідно, їх цивільні права та обов'язки, виникли із кредитного договору Кредит «всеБізнес» №7377304055 від 21.03.2023 року за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань кредиту, загальні положення про кредит, як окремий вид зобов'язань, визначені параграфом 2 глави 71 ЦК України, ст.ст. 346, 347 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 розділу IV ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до положень ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Законом України “Про електронну комерцію” визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.ст. 3, 12).
Відповідно до статті 3 Закону України “Про електронний цифровий підпис” електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).
Із матеріалів справи вбачається, що 21.03.2023 року відповідач уклав з позивачем кредитний договір Кредит «всеБізнес» №7377304055, яким взяв на себе зобов'язання виконувати умови цього договору.
Із виписки позивача виданої станом на 01.02.2024 року щодо ФОП ОСОБА_1 вбачається, що 21.03.2023 року відповідачу видано Кредит в сумі 200000 грн. (189000 грн.+2000 грн.) вказані кошти зараховано на його рахунок відкритий в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», який повернений позивачу не у повному обсязі.
Враховуючи вищезазначене, позивач відповідно до п.4.1 та п.4.2 Типових умов набув право на захист своїх порушених прав в судовому порядку шляхом дострокового стягнення всієї заборгованості. Наявність і розмір спірної заборгованості за наданим кредитом у сумі 152282 грн. 50 коп., з якої 35615 грн. 80 коп. прострочена заборгованість, 116666 грн. 70 коп. строкова заборгованість, підтверджені позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не заперечено, тому вимога про їх стягнення з відповідача судом визнається доведеною та обґрунтованою і підлягає до задоволення.
Також позивачем заявлено до стягнення 11400 грн. заборгованості за комісією обумовленої п.п.1.1.4.2., 1.1.4.3. Договору, Типовими умовами, яка також є обґрунтованою, її розрахунок методологічно і арифметично проведено правильно, судом розрахунок перевірений, тому вимога позивача про їх стягнення підлягає до задоволення в судовому порядку в повному обсязі.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає позов обґрунтованим і доказаним, таким що підлягає задоволенню повністю.
На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», ідентифікаційний код юридичної особи 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4 - 35615 грн. 80 коп. простроченої заборгованості, 116666 грн. 70 коп. строкової заборгованості, 11400 грн. заборгованості за комісією, 2422 грн. 40 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 14.05.2024 року.
Суддя В.М. Грачов