29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"09" травня 2024 р.Справа № 924/106/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи
за заявою Акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк”, м. Київ
до Приватного підприємства „Асгард-ТК”, м. Хмельницький
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Представники сторін:
Кредитор: Ювко В.О. - згідно довіреності (в режимі відеоконференції)
Боржник: Цапів І.М. - згідно ордера
Розпорядник майна: Козирицький А.С. - арбітражний керуючий (в режимі відеоконференції)
В попередньому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства „Асгард-ТК”, м. Хмельницький, введено процедуру розпорядження майном строком на 170 календарних днів, розпорядником майна Приватного підприємства „Асгард-ТК” призначено арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича, призначено попереднє засідання суду на 11:00 год. 18.04.2024. Даною ухвалою зобов'язано розпорядника майна - арбітражного керуючого Козирицького А.С., зокрема: не пізніше 22.03.2024 подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів; письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку частини 3 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства); не пізніше 05.04.2024 скласти реєстр вимог кредиторів та подати до господарського суду; провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість не пізніше 05.04.2024 та до 09.04.2024 подати господарському суду результати проведеної інвентаризації майна боржника з копіями інвентаризаційних відомостей, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства; провести аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, інвестиційного становища та його становища на ринках та надати господарському суду письмовий звіт.
Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства „Асгард-ТК” здійснено 20.02.2024 за номером публікації 7250.
Ухвалою суду від 06.03.2024 залучено адвоката Цапіва Ігоря Миколайовича до участі у справі №924/106/24 про банкрутство ПП „Асгард-ТК” в якості уповноваженої особи власника Приватного підприємства „Асгард-ТК”.
04.03.2024 АТ КБ „ПриватБанк” подано до суду заяву про визнання додаткових грошових вимог до боржника в розмірі 407959833,54 грн., які просить включити до наступних черг: 6056,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів (судовий збір); 307625469,80 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів; 100328307,74 грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів (пеня).
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.03.2024 прийнято заяву Акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” від 04.03.2024 про визнання додаткових грошових вимог до боржника до розгляду в попередньому засіданні господарського суду, яке призначене на 11:00 год. 18.04.2024.
В обґрунтування заявлених грошових вимог, АТ КБ „ПриватБанк” посилається на невиконання боржником грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу №4А16064ЛИ від 20.08.2016. Зазначає, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2019 у справі №924/1122/18 стягнуто з боржника 35983434,57 грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 30247774,11 грн. простроченої заборгованості з винагороди за користування майном, 15312607,16 грн. пені за порушення грошового зобов'язання, 672350,00 грн. витрат по оплаті судового збору. Повідомляє, що в межах виконавчого провадження №60799557 будь-яких погашень не відбулося. Вказує, що станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство заборгованість ПП „Асгард-ТК” становила 438201551,65 грн., з яких: 186659006,58 грн. - залишок простроченої заборгованості за лізинговими платежами; 151214237,33 грн. (з яких судом визнані 30247774,11 грн.) - залишок заборгованості з відсоткової винагороди; 100328307,74 грн. - пеня. Таким чином, додаткові грошові вимоги в розмірі 407953777,54 грн. складаються з: 186659006,58 грн. - залишок простроченої заборгованості за лізинговими платежами; 120966463,22 грн. - залишок заборгованості з відсоткової винагороди; 100328307,74 грн. - пеня.
Розпорядник майна у повідомленні від 07.03.2024 №02-45/2841 повністю визнав вимоги АТ КБ „ПриватБанк” в розмірі 407959833,54 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 307625469,80 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів; 100328307,74 грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів; 6056,00 грн. - судовий збір, який підлягає включенню до першої черги вимог кредиторів.
21.03.2024 від боржника надійшла заява Приватного підприємства „Асгард-ТК” (від 20.03.2024), в якій звертає увагу, що станом на дату подання додаткових вимог частина платежів (6 платежів на загальну суму 23004432,20 грн. не є такими, строк виконання яких настав; надана кредитором виписка по рахунку, який закінчується на 1544 охоплює лише період з 25.08.2016 по 11.11.2020, що не дає можливості проаналізувати вірність нарахованих лізингових платежів (жодного повідомлення про зміну номера рахунку не надходило); у виписках з рахунків для сплати відсоткової винагороди не відображено 22978467,50 грн. суми відсоткової винагороди; нарахування відсотків відбувається щомісячно з 25 числа по останній день місяця (п. 2.3.2. договору), а також і в інші дати, що не охоплені цим періодом; ставку пені обчислено за формулою, де чисельність року становила 360 діб, замість 365 діб; пеня на два види основних зобов'язань (відсоткова винагорода та лізингові платежі в рахунок сплати вартості об'єкта лізингу) повинна нараховуватись окремо, але таке розділення пені у розрахунку відсутнє.
Боржник зазначає, що не може самостійно перевірити та встановити вірність заявлених додаткових грошових вимог. Повідомляє, що ПП „Асгард-ТК” прийнято рішення про звернення до аудиторської установи з метою отримання висновку щодо правильності проведених АТ КБ „ПриватБанк” нарахувань, оскільки заявлена сума має великий розмір, а боржник не має достатніх економічних знань. За таких обставин просить відкласти розгляд додаткових грошових вимог АТ КБ „ПриватБанк” до отримання аудиторського висновку боржником.
22.03.2024 від розпорядника майна надійшов письмовий звіт та реєстр вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 18.04.2024 задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Козирицького А.С. від 09.04.2024 про продовження строку для проведення інвентаризації майна боржника; продовжено строк проведення інвентаризації майна ПП „Асгард-ТК” до 20.05.2024; задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Козирицького А.С. від 12.04.2024 про витребування доказів, витребувано в Головного управління ДПС у Хмельницькій області належним чином засвідчені копії фінансової звітності суб'єкта підприємництва приватного підприємства „Асгард-ТК” (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна 5; код 38353253), та інші відомості, а саме: відомості про наявність у ПП „Асгард-ТК” рахунків у банках та/чи інших фінансових установах, з 2020 року по теперішній час, як відкритих так і закритих, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) з 2020 року по теперішній час.
Також даною ухвалою зобов'язано АТ КБ „ПриватБанк” надати детальні пояснення щодо розрахунку заборгованості по сплаті лізингових платежів, по винагороді за користування майном та пені (на які суми здійснені нарахування та за які періоди) по заявлених додаткових грошових вимогах.
В попередньому засіданні 18.04.2024 постановлено ухвалу про оголошення перерви на 15:00 год. 09.05.2024 року.
03.05.2024 АТ КБ „ПриватБанк” надано пояснення щодо додаткових грошових вимог. Зазначає, що згідно виписки по рахунку №20718050001544 для сплати вартості предмета лізингу боржником в рахунок сплати вартості предмета лізингу внесені кошти в сумі 8878666,42 грн. Враховуючи, що вартість майна, передбачена договором становить 195537673,00 грн., Банком заявлені додаткові грошові вимоги за простроченими лізинговими платежами в розмірі 186659006,58 грн.
Щодо порядку та періодів нарахування відсоткової винагороди за користування майном, кредитор звертає увагу, що частина заявлених вимог з винагороди - 30247774,11 грн. (за період з 20.08.2016 по 31.01.2019) є безспірною, оскільки стягнута рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2019 у справі №924/1122/18. За подальший період з 01.02.2019 по 07.12.2023 (дата розірвання договору) Банком здійснено нарахування відсоткової винагороди у загальній сумі 120966463,22 грн., виходячи з 360 днів у році (як це було погоджено сторонами в п.п. 2.3.2. договору) та розміру процентів, визначеного п.п. 2.3.2., 2.3.3. договору (на прострочену суму заборгованості з лізингових платежів - 21% річних та на поточну суму лізингових платежів - 10,5 % річних). Зазначає, що у виписках за рахунками №20783057051964 та №20788057001964 відображені нарахування відсоткової винагороди за кожний день користування об'єктами лізингу за договором.
Щодо порядку та періодів нарахування пені, кредитор звертає увагу, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2019 у справі №924/1122/18 було стягнуто з ПП „Асгард-ТК” на користь АТ КБ „ПриватБанк” 15312607,16 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за період з 27.09.2017 по 31.01.2019, тому вимоги в цій частині є безспірними. Вказує, що за подальший період з 01.02.2019 по 07.12.2023 (дата розірвання договору) Банком здійснено нарахування пені на суму заборгованості прострочених лізингових платежів та на суму заборгованості зі сплати відсоткової винагороди за користування майном.
Боржник у додаткових поясненнях від 09.05.2024 посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, зазначає, що з моменту розірвання договору фінансового лізингу з ініціативи лізингодавця в лізингоодержувача припиняється обов'язок сплачувати лізингові платежі, натомість виникає обов'язок негайно повернути об'єкт лізингу у відповідному стані. У такому випадку боржник вбачає завищення суми заборгованості по лізингових платежах на 18403545,83 грн. Також зазначає, що кредитором завищено показник з заборгованості за відсоковою винагородою на 1460738,045 грн. Щодо пені, боржник зазначає, що аудитором встановлено завищення показника з пені на 448446,82 грн. До пояснення надано звіт Приватної аудиторської фірми „Лінара-Аудит” №37 від 02.05.2024 про фактичні результати виконання узгоджених процедур по договору №18 від 12.04.2024.
В судовому засіданні представник кредитора вказав, що поданий боржником звіт не може бути доказом у справі, оскільки на сторінці 31 даного звіту зазначено, що він не повинен використовуватися в будь-яких інших цілях та надаватися будь-яким іншим сторонам.
Під час розгляду додаткових грошових вимог АТ КБ „ПриватБанк” суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 6 ст. 45 Кодексу України з питань банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Заява АТ КБ „ПриватБанк” від 04.03.2024 про визнання додаткових грошових вимог до боржника подана в межах 30-денного терміну з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП „Асгард-ТК” (20.02.2024).
20.08.2016 між публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" та приватним підприємством "АСГАРД-ТК" (надалі - Лізингоодержувач, перший відповідач у справі) було укладено договір фінансового лізингу №4А16064ЛИ (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого банк передає лізингоодержувачу майно, лізингоодержувач приймає майно від банка в платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу. У пункті 1.2. Договору сторони узгодили, що вартість майна становить: 195537673 грн.
За змістом п. 3.1. Договору передача банком та прийом Лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється згідно акту прийому-передачі майна.
Відповідно до розділу 2 договору розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком №2. Лізингові платежі сплачуються на рахунок, зазначений у п.1.4 цього Договору. Лізингоодержувач сплачує Банку винагороди на рахунок, зазначений у п.1.4 цього Договору: винагороду за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда) у розмірі 500,00 гривень 00 копійок у день укладення цього Договору; відсоткову винагороду за користування Майном у розмірі 12 (дванадцять) % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу зазначений в Додатку 2. У випадку порушення Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим Договором, відсоткова винагорода за користування Майном складає 24 % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості Майна, згідно Додатку №2. Лізингоодержувач сплачує Банку на відповідний рахунок, зазначений у п.1.4 цього Договору, винагороду за користування майном отриманим в лізинг.
Розрахунок винагороди здійснюється 25-го числа кожного поточного місяця, починаючи з дати прийому-передачі майна у лізинг. Нарахування та сплата винагороди здійснюється щомісячно з 25-го числа по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, зазначений в Додатку 2, або дату остаточного погашення заборгованості за цим Договором у день дострокового повного виконання зобов'язань за цим договором, У випадку несплати винагороди за користування майном, отриманим в лізинг, у зазначений термін, винагорода вважається простроченою.
Сторонами також підписано додатки до договору фінансового лізингу, а саме: додаток №1 (найменування нерухомого майна - предмету фінансового лізингу); додаток №2 (графік лізингових платежів); додаток №3 (акт №1 прийому-передачі майна); додатки складено із використанням електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ "КБ "Приватбанк" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 11.02.2013, укладеної між сторонами.
Графіком лізингових платежів (додаток №2 до договору) сторони передбачили 85 періодів сплати лізингових платежів, які починаються із 25 вересня 2016 року та закінчуються 25 липня 2024 року. Дата кожного лізингового платежу припадає на 25 число кожного поточного місяця.
На виконання умов договору між сторонами підписаний акт прийому-передачі майна на загальну суму 195 537 673,00 грн., згідно якого ПАТ "КБ "Приватбанк" (позивач) на праві власності передав, а ПП "АСГАРД-ТК" (відповідач) прийняв у платне володіння та користування предмет лізингу - будинок з основними засобами, сім автозаправних станцій.
22.08.2016 сторонами також підписано та скріплено печатками сторін додаткову угоду про внесення змін у п.п. 1.4, 2.3.4,. 6.2.11. основного договору та від 25.08.2016р. про внесення змін у п.п. 4.2., 6.2. основного договору.
25.08.2016 сторонами підписано додаткову угоду про внесення змін у п.п. 2.3.4. основного договору; додаткову угоду про внесення змін у п.п. 2.3.2, 2.3.3. основного договору (додаткові угоди складено із використанням електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ "КБ "Приватбанк" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 11.02.2013, укладеної між сторонами).
04.11.2016 сторонами підписано додаткову угоду, якою внесено зміни до п. п. 2.3.2., 2.3.3 договору фінансового лізингу, зокрема, з 07.11.2016 відсоткова винагорода за користування майном становить 10,5 % річних від суми залишку несплаченої вартості, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу зазначений в Додатку 2. У випадку порушення Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим Договором, відсоткова винагорода за користування Майном складає 21 % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості Майна, згідно Додатку №2.
У зв'язку з неналежним виконання боржником своїх зобов'язань за договором лізингу, АТ КБ „ПриватБанк” у грудні 2018 року звернувся з позовом до суду про стягнення з ПП „Асгард-ТК” 81543815,84 грн., з яких: 35983434,57 грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 30247774,11 грн. простроченої заборгованості з винагороди за користування майном, 15312607,16 грн. пені за порушення грошового зобов'язання.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2019 у справі №924/1122/18 стягнуто з боржника 35983434,57 грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 30247774,11 грн. простроченої заборгованості з винагороди за користування майном, 15312607,16 грн. пені за порушення грошового зобов'язання, 672350,00 грн. витрат по оплаті судового збору.
Судовим рішенням від 24.04.2019 у справі №924/1122/18 встановлено, що лізингоодержувач свої зобов'язання у частині внесення лізингових платежів, у строки які визначені договором не виконував належним чином, порушуючи їх сплату, станом на 31.01.2019р. заборгованість становила 81543815,84 грн., з яких: 35983434,57 грн. - прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна; 30247774,11 грн. - прострочена заборгованість з винагороди за користування майном; 15312607,16 грн. - пеня за порушення грошового зобов'язання.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 мотивувальну частину рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.05.2019 у справі №924/1122/18 в частині стягнення пені змінено, виклавши останню в редакції даної постанови. В решті рішення залишено без змін.
14.04.2020 на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.03.2019 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 у справі №924/1122/18 видано відповідний наказ.
25.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Маляр Я.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62884324 щодо виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 14.04.2020 у справі №924/1122/18 та постанову про арешт майна боржника.
27.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Маляр Я.А. винесено постанову про арешт коштів боржника.
29.09.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Маляр Я.А. повторно винесено постанову про арешт коштів боржника у зв'язку з невиконанням АТ „Перший інвестиційний банк” постанови про арешт коштів боржника на рахунку від 27.08.2020 ВП №62884714, шляхом не накладення банком АТ „Перший інвестиційний банк” арешту на кошти боржника.
У межах зазначеного виконавчого провадження погашення заборгованості не відбулося, що підтверджується інформацією про виконавче провадження станом на 19.01.2024.
АТ КБ „Приватбанк” звернулось до ПП „Асгард-ТК” з повідомленням від 01.11.2023 №1/3-231101/41035 про розірвання договору фінансового лізингу №4А16064И від 20.08.2016, посилаючись на те, що лізингоодержувач починаючи з 2017 року зобов'язання за договором виконував лише частково, а з 2020 року взагалі припинив їх виконання. Як наслідок, станом на 01.11.2023 утворилась прострочена (понад 2190 днів) заборгованість лізингоодержувача в розмірі 315166393,69 грн., з яких 165955017,54 грн. - лізингові платежі, 149211376,15 грн. - відсоткова винагорода за користування майном. Банк посилаючись на положення ст. ст. 7, 10, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", пп. 5.1.8, пп. 6.2.4, пп. 8.2.3, п. 8.3, п. 8.4 договору, повідомив про односторонню відмову від договору фінансового лізингу №4А16064И від 20.08.2016 та його розірвання з 07.12.2023 у зв'язку з несплатою ПП „Асгард-ТК” лізингових платежів і простроченням їх сплати більше трьох місяців підряд. Банк вимагав у встановлений термін розірвання (07.12.2023) повернути майно за актом приймання-передачі та сплатити заборгованість по лізингових платежах на поточну дату.
Повідомлення про розірвання договору було надіслано боржнику 01.11.2023, що підтверджується копіями накладної відділення поштового зв'язку №0315080748770 від 01.11.2023 та опису вкладення до листа.
В матеріалах заяви наявні банківські виписки за період з 20.08.2016 по 19.02.2024, в яких відображені нарахування та оплати за договором.
Згідно розрахунку АТ КБ „ПриватБанк” станом на 19.02.2024 заборгованість ПП „Асгард-ТК” становила 438201551,65 грн., з яких: 186659006,58 грн. - залишок простроченої заборгованості за лізинговими платежами; 151214237,33 грн. - залишок заборгованості з відсоткової винагороди; 100328307,74 грн. - пеня.
Ухвалою суду від 20.02.2024 у даній справі визнано грошові вимоги Акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” до Приватного підприємства „Асгард-ТК” в сумі 30920124,11 грн., з яких: 30247774,11 - прострочена заборгованість з винагороди за користування майном та 672350,00 грн. - витрати по оплаті судового збору у справі №924/1122/18 (четверта черга), а також 30280,00 грн. - судовий збір сплачений за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 63900,00 грн. - авансування винагороди арбітражному керуючому (перша черга).
Таким чином, АТ КБ „ПриватБанк” просить визнати додаткові грошові вимоги в розмірі 407953777,54 грн., які складаються з: 186659006,58 грн. - залишок простроченої заборгованості за лізинговими платежами; 120966463,22 грн. - залишок заборгованості з відсоткової винагороди; 100328307,74 грн. - пеня.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Предметом договору лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, яке відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства (ст. 807 ЦК України)
Згідно ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (тут і надалі в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Статтею 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що Лізингодавець зобов'язаний: 1) у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; 2) попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; 3) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу; 4) відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором.
Згідно ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний: 1) прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; 2) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; 3) своєчасно сплачувати лізингові платежі; 4) надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; 5) письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; 6) письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; 7) у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу можуть визначатися окремим договором. Лізингоодержувач може мати інші права та обов'язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів.
Судом встановлено, що укладаючи договір фінансового лізингу №4А16064ЛИ від 20.08.2016 сторони погодили предмет ціну та строк дії, Банк передав боржнику у платне володіння та користування майно, яке після сплати всієї суми лізингових платежів переходить у власність ПП „Асгард-ТК”, а боржник взяв на себе зобов'язання сплачувати лізингові платежі згідно графіку (Додаток №2).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом враховується, що строки оплати лізингових платежів узгоджені сторонами в графіку лізингових платежів, що є додатком до договору, і містить чіткі дати оплати кожного платежу (25 число кожного місяця починаючи з 25.09.2016 по 25.07.2024).
ПП „Асгард-ТК” сплачував лізингові платежі, однак не у повному обсязі згідно графіку платежів, затвердженого сторонами договору.
Так, згідно виписки по рахунку №20718050001544 для сплати вартості предмета лізингу боржником в рахунок сплати вартості предмета лізингу внесені кошти в сумі 8878666,42 грн. Кредитор посилаючись на те, що вартість майна, передбачена договором становить 195537673,00 грн., просить визнати додаткові грошові вимоги за простроченими лізинговими платежами в розмірі 186659006,58 грн.
Судом враховується, що 35983434,57 грн. простроченої заборгованоті по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна стягнуто з боржника на користь Банку рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2019 у справі №924/1122/18.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, частина заявлених кредитором вимог щодо простроченої заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 35983434,57 грн. є безспірною.
Як вбачається з матеріалів справи, у повідомленні від 01.11.2023 №1/3-231101/41035 АТ КБ „Приватбанк” повідомив ПП „Асгард-ТК” про односторонню відмову від договору фінансового лізингу №4А16064И від 20.08.2016 та його розірвання з 07.12.2023 у зв'язку з несплатою боржником лізингових платежів і простроченням їх сплати більше трьох місяців підряд. Банк вимагав у встановлений термін розірвання (07.12.2023) повернути майно за актом приймання-передачі та сплатити заборгованість по лізингових платежах на поточну дату.
Право Банку на дострокове розірвання договору у зв'язку з простроченням лізингоодержувачем лізингових платежів передбачено розділом 8 договору фінансового лізингу.
Відповідно до положень частин 2, 4 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються; сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Верховний Суд у постанові від 15.01.2021 у справі №904/2357/20 зазначив, що договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.
Лізингові платежі, сплачені позивачем як частина відшкодування вартості предметів лізингу, за своєю суттю є оплата предмета купівлі-продажу (попередня оплата), який в подальшому лізингодавець зобов'язувався передати лізингоодержувачу у власність. У зв'язку з розірванням договорів та вилученням предметів лізингу на користь лізингодавця, такий обов'язок у відповідача відсутній.
Отже, наслідком розірвання договору є відсутність у лізингодавця обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність лізингоодержувача і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати.
Подібного за змістом висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19, зазначивши, що належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.
На правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Оскільки в силу особливостей регулювання правовідносин лізингу договором та законом право власності на передане в лізинг майно залишається за лізингодавцем, то наслідком припинення договору лізингу внаслідок відмови лізингодавця є відсутність у нього обов'язку надати предмет лізингу в майбутньому у власність лізингоодержувача і, відповідно, відсутність права вимагати оплати вартості предмета лізингу.
Ураховуючи структуру та призначення лізингових платежів, ці платежі не є рівнозначними платі за користування, на відміну від орендної плати, позаяк містять в собі таку складову, як відшкодування частини вартості предмета лізингу, і з моменту розірвання договору лізингу зобов'язання лізингодавця щодо передачі об'єкта лізингу у власність лізингоодержувача є припиненим, відповідно в лізингоодержувача припинилось зобов'язання щодо відшкодування вартості цього об'єкта.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №925/322/23 (925/875/23).
Враховуючи, що договір фінансового лізингу, укладений між кредитором та боржником є розірваним з 07.12.2023, після зазначеної дати у АТ КБ „ПриватБанк” відсутні підстави вимагати сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості об'єкта лізингу в розмірі 18403545,83 грн. (8 платежів, які згідно графіку підлягали сплаті 25 числа місяця з грудня 2023 року по липень 2024 року).
З огляду на викладене, обґрунтованими є вимоги кредитора до боржника про визнання грошових вимог в частині заборгованості по лізингових платежах (в частині відшкодування вартості об'єкта лізингу) в розмірі 168255460,75 грн. (186659006,58 - 18403545,83).
Таким чином, вимоги в частині визнання 18403545,83 грн. заборгованості по лізингових платежах підлягають відхиленню.
Також кредитор просить визнати заборгованість з відсоткової винагороди в розмірі 120966463,22 грн.
За змістом п.п. 2.3., 2.3.2. Договору Лізингоодержувач сплачує банку винагороду на рахунок, зазначений у п. 1.4. Договору, зокрема, відсоткову винагороду за користування майном у розмірі 12% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, який зазначений у Додатку №2. Відповідно до Додаткової угоди від 04.11.2016 року починаючи з 07.11.2016 року відсоткова винагорода становить 10,5% річних від суми залишку несплаченої вартості майна.
У випадку порушення Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим Договором, відсоткова винагорода за користування Майном складає 24 % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості Майна, згідно Додатку №2 (п. 2.3.3 договору). Відповідно до Додаткової угоди від 04.11.2016 року починаючи з 07.11.2016 року відсоткова винагорода становить 21 % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно Додатку №2.
Згідно абз.2 п. 2.3.4. Договору розрахунок винагороди здійснюється 25-го числа кожного поточного місяця, починаючи з дати прийому-передачі майна у лізинг. Нарахування та сплата винагороди здійснюється щомісячно з 25-го числа по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, зазначеного в Додатку 2. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими.
Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2019 у справі №924/1122/18 було стягнуто з боржника на користь Банку 30247774,11 грн. простроченої заборгованості з винагороди за користування майном станом на 31.01.2019.
Згідно розрахунку кредитора залишок заборгованості з відсоткової винагороди станом на 07.12.2023 (дата розірвання договору) становить 151214237,33 грн. (з урахуванням 30247774,11 грн., стягнутих за рішенням суду у справі №924/1122/18). При розрахунку винагороди за користування майном (поточної відсоткової винагороди та відсоткової винагороди за прострочені лізингові платежі) Банком правомірно застосована одна і та ж методика нарахування винагороди, передбачена п. 2.3.2. договору, виходячи з 360 днів у році та з урахуванням відсотків річних, передбачених п. п. 2.3.2., 2.3.3. договору. При цьому, під час розрахунку відсоткової винагороди за прострочені лізингові платежі банком у період з 01.02.2019 по 24.02.2022 застосовувалася ставка 21% річних (ставка в редакції додаткової угоди від 04.11.2016), а з 24.02.2022 - 10,5 % річних (менша, ніж визначена сторонами в договорі).
Боржник у додаткових поясненнях від 09.05.2024 визнає суму додаткових грошових вимог з відсоткової винагороди у розмірі 119505725,17 грн. Вважає, що кредитором завищено показник з заборгованості за відсотковою винагородою на 1460738,045 грн. Зазначає, що при розрахунку відсоткової винагороди при порушенні зобов'язання має застосовуватися 365 днів.
Однак такі твердження ПП „Асгард-ТК” спростовуються положеннями п. п. 2.3.2., 2.3.3. договору, з аналізу яких слідує, що у випадку порушення лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених договором, відсоткова винагорода розраховується із застосуванням відсотків, передбачених п. 2.3.3. договору, однак порядок розрахунку передбачений у п. 2.3.2. договору, виходячи з 360 днів у році.
Наданий боржником звіт Приватної аудиторської фірми „Лінара-Аудит” №37 від 02.05.2024 про фактичні результати виконання узгоджених процедур не може бути прийнятий судом в якості доказу правомірності здійснення нарахувань за договором фінансового лізингу №4А16064ЛИ від 20.08.2016, оскільки зазначений звіт не підписаний аудиторської фірмою, яка його проводила перевірку нарахувань. При цьому, на сторінці 31 даного звіту зазначено, що він не повинен використовуватися в будь-яких інших цілях та надаватися будь-яким іншим сторонам. Звіт стосується лише виявлення потенційного ризику невірного нарахування та обліку суми відсоткової винагороди, пені та сум простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу №4А16064ЛИ від 20.08.2016 і не поширюється на будь-яку звітність ПП Асгард-ТК” в цілому.
Ухвалою суду від 20.02.2024 у даній справі визнано 30247774,11 грн. простроченої заборгованості з винагороди за користування майном, які стягнуто з боржника на користь Банку рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2019 у справі №924/1122/18.
Суд дослідивши наявні в матеріалах справи банківські виписки, розрахунок заборгованості, який відповідає умовам договору фінансового лізингу №4А16064ЛИ від 20.08.2016, доходить висновку, що вимоги АТ КБ „ПриватБанк” до ПП „Асгард-ТК” в частині визнання 120966463,22 грн. заборгованості з відсоткової винагороди є обґрунтованими.
Крім того, кредитор просить визнати грошові вимоги в частині нарахованої пені в розмірі 100328307,74 грн. Як слідує із розрахунку, нарахування пені здійснено з період з 27.09.2017 по 24.02.2022.
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові насліди встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання та сплата неустойки.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом та іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом частин 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У пункті 7.1. договору сторони узгодили, що у випадку порушення лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, по сплаті винагород, лізингоодержувач сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Нарахування пені передбачено пунктом 7.10. договору, згідно з яким нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15 років від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане лізингоодержувачем.
Відповідно до ч. 6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даними приписами передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Умова договору про нарахування неустойки протягом 15 років з дня, коли зобов'язання повинне бути виконане розцінюється судом як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
При цьому сторони, користуючись своїми правами відповідно до ст. 611 ЦК України, у договорі погодили нарахування пені - подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 9 Положення про основи процентної політики Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.04.2016 №277, облікова (ключова) ставка Національного банку (далі - облікова ставка) застосовується в значенні, визначеному Законом України “Про Національний банк України” та є основним інструментом грошово-кредитної політики, за допомогою якого Національний банк досягає її цілей. Облікова ставка є основним індикатором змін у грошово-кредитній політиці.
За загальним правилом, облікова ставка НБУ визначається у відсотках річних, а тому математично обчислення облікової ставки в розрізі одного дня здійснюється шляхом поділу розміру облікової ставки (річної процентної ставки) на 365/366 днів.
Судом враховується, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2019 у справі №924/1122/18 стягнуто з боржника на користь Банку 15312607,16 грн. пені за порушення грошового зобов'язання (з період з 27.09.2017 по 31.01.2019). При цьому, Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 30.03.2020 змінюючи мотивувальну частину рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.05.2019 у справі №924/1122/18 в частині стягнення пені та виклавши останню в редакції постанови, зазначив, що розрахунок пені позивачем виходячи з 360 днів у році, а не з 365/366, суперечить умовам п.7.1. укладеного між сторонами договору.
Вище зазначені висновки Північно-західного апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 30.03.2020 у справі №924/1122/18 враховуються судом під час розгляду додаткових вимог АТ КБ „ПриватБанк” до ПП „Асгард-ТК” в частині визнання пені.
Як слідує із розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи, АТ КБ „ПриватБанк” у період з 01.02.2019 по 24.02.2022 визначено ставку пені в день, виходячи із 360 днів у році, що суперечить умовам п.7.1. укладеного між сторонами договору.
Суд здійснивши перерахунок пені за період з 01.02.2019 по 24.02.2022 за допомогою ІТС „Законодавство” встановив, що правомірним є нарахування пені за вказаний період на суму 82967212,10 грн.
Тому обґрунтованими є вимоги щодо визнання пені на суму 98279819,26 грн. (15312607,16 грн. - визнана рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2019 у справі №924/1122/18 та 82967212,10 грн. - за період з 01.02.2019 по 24.02.2022).
Таким чином, вимоги в частині визнання 2048488,48 грн. (100328307,74 - 98279819,26) пені підлягають відхиленню.
Отже, додаткові грошові вимоги АТ КБ „ПриватБанк” до боржника є правомірними та підлягають визнанню в загальному розмірі 387501743,23 грн., з яких: 168255460,75 грн. - заборгованість по сплаті лізингових платежів та 120966463,22 грн. заборгованості з відсоткової винагороди та 98279819,26 грн. пеня, а також судовий збір в розмірі 6056,00 грн.
Додаткові грошові вимоги АТ КБ „ПриватБанк” до боржника в розмірі 20452034,31 грн. , з яких: 18403545,83 грн. заборгованості по лізингових платежах (щодо відшкодування вартості об'єкта лізингу) та 2048488,48 грн. пеня підлягають відхиленню з підстав їх необґрунтованості.
Враховуючи положення ст. 64 КУзПБ щодо черговості задоволення вимог кредиторів додаткові грошові вимоги АТ КБ „ПриватБанк”до боржника підлягають задоволенню в наступній черговості:
- 6056,00 грн. судовий збір - 1 черга задоволення вимог кредиторів;
- 289221923,97 грн., з яких: 168255460,75 грн. - заборгованість по сплаті лізингових платежів та 120966463,22 грн. заборгованості з відсоткової винагороди) - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
- 98279819,26 грн. пені - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Як зазначалося вище, ухвалою суду від 20.02.2024 у даній справі визнано грошові вимоги Акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” до Приватного підприємства „Асгард-ТК” в сумі 30920124,11 грн., з яких: 30247774,11 - прострочена заборгованість з винагороди за користування майном та 672350,00 грн. - витрати по оплаті судового збору у справі №924/1122/18 (четверта черга), а також 30280,00 грн. - судовий збір сплачений за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 63900,00 грн. - авансування винагороди арбітражному керуючому (перша черга).
З огляду на вище викладене, розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів до боржника становить 418522103,34 грн., що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів Приватного підприємства „Асгард-ТК” (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, буд. 5, код ЄДРПОУ 38353253), а саме:
- грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) у сумах:
- 36336,00 грн. - судовий збір та 63900,00 грн. - авансування винагороди арбітражному керуючому - 1 черга задоволення вимог кредиторів;
- 320142048,08 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів,
- 98279819,26 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Розмір не визнаних судом грошових вимог Акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” становить 20452034,31 грн.
Згідно ч. 1 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
За підсумком попереднього засідання суд зобов'язує розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Козирицького А.С. організувати проведення загальних зборів кредиторів боржника за місцезнаходженням боржника; письмово повідомити учасників у справі про банкрутство про місце, дату і час проведення зборів кредиторів боржника, належні докази про що надати суду; також надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника про утворення і склад комітету кредиторів боржника, протоколи зборів кредиторів (в порядку п. 4 ч. 5 ст. 48 КУзПБ) і засідання комітету кредиторів боржника (в порядку п. 4 ч. 8 ст. 48 КУзПБ) з прийнятим рішенням щодо введення наступної судової процедури банкрутства та визначення кандидатури арбітражного керуючого.
Отже, виходячи з вищенаведеного, суд вважає за необхідне визначити розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів до боржника, що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів боржника (з урахуванням вимог, визнаних ухвалою суду від 20.02.2024), розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів, дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів і дату підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду.
Керуючись ст. ст. 45, 47, 48, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” від 04.03.2024 про визнання додаткових грошових вимог до боржника в розмірі 407959833,54 грн. задовольнити частково.
Визнати додаткові грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до боржника - Приватного підприємства „Асгард-ТК” (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, буд. 5, код ЄДРПОУ 38353253) в сумі 387507799,23 грн., з яких:
- 6056,00 грн. судовий збір - 1 черга задоволення вимог кредиторів;
- 289221923,97 грн., з яких: 168255460,75 грн. - заборгованість по сплаті лізингових платежів та 120966463,22 грн. заборгованість з відсоткової винагороди) - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
- 98279819,26 грн. (пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Додаткові грошові вимоги акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” до боржника - приватного підприємства „Асгард-ТК” в сумі 20452034,31 грн. (18403545,83 грн. - заборгованість по лізингових платежах та 2048488,48 грн. - пеня) відхилити.
Визначити розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів до боржника на загальну суму 418522103,34 грн., що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів Приватного підприємства „Асгард-ТК” (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, буд. 5, код ЄДРПОУ 38353253), а саме:
- грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) у сумах:
- 36336,00 грн. - судовий збір та 63900,00 грн. - авансування винагороди арбітражному керуючому - 1 черга задоволення вимог кредиторів;
- 320142048,08 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів,
- 98279819,26 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Розмір не визнаних судом грошових вимог Акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” становить 20452034,31 грн.
2. Зобов'язати розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Козирицького А.С. організувати проведення загальних зборів кредиторів боржника за місцезнаходженням боржника; письмово повідомити учасників у справі про банкрутство про місце, дату і час проведення зборів кредиторів боржника, належні докази про що надати суду. Скликання перших загальних зборів кредиторів призначити на 27.05.2024 року.
3. Зобов'язати кредиторів створити комітет кредиторів. Призначити збори комітету кредиторів Боржника на 27.05.2024 року.
4. Зобов'язати розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Козирицького А.С. надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника про утворення і склад комітету кредиторів боржника, протоколи зборів кредиторів (в порядку п. 4 ч. 5 ст. 48 КУзПБ) і засідання комітету кредиторів боржника (в порядку п. 4 ч. 8 ст. 48 КУзПБ) з прийнятим рішенням щодо введення наступної судової процедури банкрутства та визначення кандидатури арбітражного керуючого.
5. Підсумкове засідання суду призначити на 11:00 год. 06 червня 2024 року.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Хмельницької області за адресою: 29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 09.05.2024р.
Порядок та строки оскарження ухвали господарського суду встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 13.05.2024.
Суддя Танасюк О.Є.
Примірник ухвали направити: 1 - до справи,
2 - АТ КБ „ПриватБанк” - надісл. до ел.кабінету
3 - ПП „Асгард-ТК” - надісл. до ел.кабінету
4- арбітражному керуючому Козирицькому А.С. - надісл. до ел.кабінету
5 - уповноважена особі ПП „Асгард-ТК”, адвокат Цапів І.М. - надісл. до ел.кабінету