Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/857/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТРАНС", м. Миколаїв
до Приватного акціонерного товариства "Завод Фрунзе", м. Харків
про стягнення 238623,15 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТРАНС" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд cтягнути з Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД ФРУНЗЕ" (ЄДРПОУ 00236010, 61001, Харківська обл., м. Харків, вул. Тарасенка Георгія (Плеханівська), 57-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТРАНС" (ЄДРПОУ 23616583, місце реєстрації та місцезнаходження: 54058, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, 3В, НОМЕР_1 в АТ "ОТП БАНК" МФО 300528) 75998,40 грн - повернення попередньої оплати у розмірі 50% від загальної вартості товару за договором поставки від 19.06.2023 за № 19-06/23-К та Специфікації від 19.06.2023; 2268,13 грн - індекс інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язання; 145156,94 грн - неустойка 0,5% від вартості непоставленого товару; 15199,68 грн - штраф 10% від вартості неналежним чином поставленого товару; судовий збір у розмірі 3579,35 грн.
Ухвалою від 19.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/857/24 без повідомлення учасників справи. ВІДПОВІДАЧУ встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву із нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням своєї правової позиції. Запропоновано надати до суду докази направлення на адресу позивача відзиву (ОПИС ВКЛАДЕННЯ). Відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження запропоновано подати до суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено позивачеві строк для подання відповіді на відзив у десять днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачеві строк для подання заперечень у десять днів з дня отримання відповіді на відзив.
Ухвала про відкриття провадження по справі направлялась відповідачу до електронного кабінету та була доставлено 20.03.2024, що підтверджується відповідною Довідкою про доставку електронного листа та міститься в матеріалах справи.
Зважаючи на вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд даної справи в господарському суді.
Приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом стосовно подання до суду відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
19.06.2023 між Приватним акціонерним товариством "ЗАВОД ФРУНЗЕ" (далі - постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТРАНС" (далі - покупець, позивач) укладено договір поставки № 19-06/23-К (далі - договір).
За умовами п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити, у порядку і на умовах, які визначені даним договором товарно-матеріальні цінності (далі - товар), асортимент, найменування, кількість і ціна якого, вказуються в специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною його частиною.
Відповідно до специфікації від 19.06.2023 до договору здійснюється постачання наступного товару: сітка металева зварна Секція Дуос Н1.68LI.0 чар.200х50-6.0х5.0х6.0 Zn + ППЛ RAL 7016, код Товару за УКТ ЗЕД 7308 90 99, кількістю 1 шт. за ціною за одиницю без ПДВ, грн - 1690,00грн, загальна вартість без ПДВ, грн - 1690,00грн; сітка металева зварна Секція Дуос Н2.03L3.0 чар.200х50-6.0х5.0х6.0 Zn + ППЛ RAL 7016, код Товару за УКТ ЗЕД 7308 90 99, кількістю 33 шт. за ціною за одиницю без ПДВ, грн - 2100,00грн, загальна вартість без ПДВ, грн - 69300,00грн; сітка металева зварна Секція Дуос Н1.68L2.0 чар.200х50-6.0х5.0х6.0 Zn+ ППЛ RAL 7016, код Товару за УКТ ЗЕД 7308 90 99, кількістю 1 шт. за ціною за одиницю без ПДВ, грн - 1690,00грн, загальна вартість без ПДВ, грн - 1690,00грн; система огородження ТУ У 25.9-00236010-016:2012 Ворота Дуос Н1.68L4.0 чар.200х50-6.0х5.0х6.0 Zn + ППЛ RAL 7016 "F-Lock", код Товару за УКТ ЗЕД 7308 90 99, кількістю 1шт. за ціною за одиницю без ПДВ, грн - 17000,00грн, загальна вартість без ПДВ, грн- 17000,00грн; система огородження ТУ У 25.9-00236010- 016:2012 Стовб Дуос L2.5 (1.68) 60х40х2.0 Zn + ППЛ RAL 7016, код Товару за УКТ ЗЕД 7308 90 99, кількістю 30шт. за ціною за одиницю без ПДВ, грн - 640,00грн, загальна вартість без ПДВ, грн - 19200,00грн; комплект кріплення Дуос 40х60 Zn + ППЛ RAL 7016, код Товару за УКТ ЗЕД 7308 90 99, кількістю 260 шт. за ціною за одиницю без ПДВ, грн - 68,40грн, загальна вартість без ПДВ, грн - 17784,00грн; сума без ПДВ 126664,00грн, ПДВ, 20% - 25332,80грн, сума до сплати з урахуванням ПДВ 151996,80грн.
Умови поставки, строк та порядок поставки визначені розділом 2 Договору.
Так, п.2.1. договору визначено, що поставка товару здійснюється на умовах DDP склад Покупця: м. Миколаїв, вул. Проектна, 3-В (адреса складу), згідно "Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати у редакції 2020" (Інкотермс-2020), якщо інше не передбачено специфікацією.
Товар, який є предметом поставки по даному Договору, відвантажується на адресу Покупця у строки, вказані у специфікації на кожну партію товару (п. 2.2. договору).
Розділом 5 обумовлено ціну товару, загальну суму договору.
Ціна за одиницю товару та загальна вартість партії погоджується сторонами та зазначаються у специфікації на кожну партію товару, яка є невід'ємною частиною договору (п. 5.1. договору).
Умови розрахунків, визначені розділом 6 договору.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що розрахунки за даним договором між постачальником та покупцем здійснюються у національній валюті України - гривні, безготівково. Згідно з порядком оплати та в сумі, що зазначена у відповідній специфікації.
Так, п. 1. специфікації визначено, що оплата за товар здійснюється наступним чином: п.п. 1.1. специфікації - 50 % від загальної вартості партії товару відповідно до даної специфікації - попередня оплата протягом 10-ти банківських днів з дня отримання від постачальника рахунку на оплату. Рахунок на оплату є дійсним протягом 14-ти банківських днів; п.п. 1.2. специфікації - 50% від загальної вартості партії відповідно до даної специфікації - остаточний розрахунок протягом 5-ти банківських днів після поставки товару покупцю та надання постачальником рахунку на оплату. Рахунок на оплату є дійсним протягом 14-ти банківських днів.
Також, п. 2. специфікації визначено, що строк поставки товару - 30-ти календарних днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати згідно п. 1.1. даної специфікації, з можливістю дострокової поставки.
Відповідно до специфікації від 19.06.2023 до договору, загальна вартість товару, що поставлятиметься постачальником складає сума без ПДВ 126664,00грн, ПДВ, 20% - 25332,80грн, сума до сплати з урахуванням ПДВ 151996,80грн.
На виконання умов п.п. 1.1. специфікації, постачальником виставлено покупцю рахунок на оплату № 1821 від 10.07.2023 у розмірі 75998,40грн
13.07.2023 покупцем платіжною інструкцією № 1774 перераховано на розрахунковий рахунок постачальника кошти у розмірі 75998,40грн, як попередня оплата у розмірі 50% від загальної вартості товару.
Позивач вказує, що покупцем в повному обсязі виконано вимоги п.п. 1.1. специфікації, що підтверджується копією платіжної інструкції № 1774 від 13.07.2023, картки рахунку 631 за 19.06.2023 - 27.12.2023, виписки з особового рахунку в АТ "ОТП БАНК" за 13.07.2023, будь-які зауваження від постачальника з приводу неналежного виконання покупцем умов договору та специфікації від 19.06.2023 не надходили.
За умовами п. 2. специфікації строк поставки товару - 30-ти календарних днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати згідно п. 1.1. даної специфікації, з можливістю дострокової поставки.
Оскільки, 13.07.2023 покупцем здійснено попередню оплату у розмірі 50% від загальної вартості товару, днем поставки товару вважатиметься 12.08.2023.
Проте, як стверджує позивач, постачальником товар у визначений у п. 2. специфікації від 19.06.2023 строк та на момент подачі позовної заяви не поставлено.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує, що на час подачі вказаної позовної заяви відповідачем кошти у розмірі 238623,15грн, з яких: 75998,40грн - повернення попередньої оплати у розмірі 50% від загальної вартості товару за договором поставки від 19.06.2023 за № 19-06/23-К та специфікації від 19.06.2023; 2268,13грн - індекс інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язання; 145156,94грн - неустойка 0,5% від вартості непоставленого товару; 15199,68грн - штраф 10% від вартості неналежним чином поставленого товару на розрахунковий рахунок позивача НОМЕР_1 в АТ "ОТП БАНК" МФО 300528 не сплачено.
Так, за твердженнями позивача, відповідач проігнорував виконання вимог договору та специфікації від 19.06.2023, порушив права та законні інтереси позивача, що полягає у невиконанні зобов'язання із поставлення товару, визначеного у специфікації від 19.06.2023 до договору та не поверненні суми попередньої оплати за договором та специфікацією від 19.06.2023, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Стаття 712 ЦКУ регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2,3 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не повернув попередню оплату в сумі 75998,40 грн, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 75998,40 грн попередньої оплати, законні, правомірні та обґрунтовані, тому є такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України, за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
Пунктом 7.1. договору встановлено, що у випадку порушення своїх зобов'язань по даному договору, сторони несуть відповідальність, що визначена даним договором та діючим законодавством України.
У випадку порушення строків поставки товару, порушення строків усунення недоліків або заміни неякісного товару, покупець має право вимагати від постачальника сплату неустойки у розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно поставленого чи/або не поставленого чи/або не заміненого товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання. У випадку прострочення поставки більш ніж на 10 календарних днів покупець має право вимагати від постачальника додатково, окрім неустойки, сплати штрафу у розмірі 10% від вартості неналежним чином поставленого товару, і при цьому покупець набуває право відмовитись від прийняття виконання та вимагати повернення йому коштів у розмірі, що відповідає вартості непоставленого належним чином товару (п. 7.2. договору).
З умов викладених в пункті 7.2. договору вбачається, що сторони в якості відповідальності за неналежне виконання умов договору передбачили стягнення пені (0,5% від вартості несвоєчасно поставленого чи/або не поставленого чи/або не заміненого товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання) та штрафу (10% від вартості неналежним чином поставленого товару).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 232 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З положень п. 7.2. договору вбачається, що вони не містять іншого строку, відмінного від визначеного в частині 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Проте, як вбачається з розрахунку пені, наданого позивачем, нарахування здійснено понад шестимісячного строку такого нарахування та перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахуванням вищевикладеного, судом здійснено перевірку розрахунку пені, наданого позивачем, та встановлено, що стягненню підлягає пеня в розмірі 13402,04 грн за період 13.08.2023 - 10.02.2024. В частині заявленої до стягнення пені в сумі 131754,90 грн, - слід відмовити.
Судом здійснено перевірку розрахунку штрафу у розмірі 10% від вартості неналежним чином поставленого товару, отже, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заявленого до стягнення позивачем штрафу, відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 15199,68 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та встановлено, що він є вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 2268,13 грн підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД ФРУНЗЕ" (ЄДРПОУ 00236010, 61001, Харківська обл., м. Харків, вул. Тарасенка Георгія (Плеханівська), 57-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТРАНС" (ЄДРПОУ 23616583, місце реєстрації та місцезнаходження: 54058, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, 3-В, НОМЕР_1 в АТ "ОТП БАНК" МФО 300528) 75998,40 грн - попередньої оплати у розмірі 50% від загальної вартості товару за договором поставки від 19.06.2023 за № 19-06/23-К та специфікації від 19.06.2023; сума індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язання у розмірі 2268,13 грн; 13402,04 грн - неустойки (пеня); 15199,68 грн - штраф 10% від вартості неналежним чином поставленого товару; судовий збір у розмірі 1603,02 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення пені в сумі 131754,90 грн, - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "14" травня 2024 р.
Суддя Л.В. Шарко