Ухвала від 13.05.2024 по справі 922/2523/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"13" травня 2024 р. м ХарківСправа № 922/2523/22 (922/1622/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1

до Приватне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди в сумі 20000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працювала у відповідача на посаді начальника відділу діловодства та соцсфери і була звільнена за угодою сторін 14.03.2023 на підставі ст. 36 КЗпП України. При звільнені позивача відповідачем не був проведений остаточний розрахунок, а також не повідомлені про нараховані суми, які належать виплаті при звільненні, тому просить суд витребувати у відповідача довідку про заборгованість із заробітної плати з зазначенням по місяцям, інформацію про розмір середньої заробітної плати за останні три роки, що передували звільненню.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статті 162, 164 ГПК України з огляду на наступне.

По-перше. Відповідно до п. 3, 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Разом з тим, під час перевірки документів, які надійшли від ОСОБА_1 , не виявлено розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються; не зазначено ціну позову.

По-друге. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Зважаючи на це, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16.

Отже, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні не є вимогами про стягнення заробітної плати, а відтак заявник не звільняється від сплати судового збору за звернення до суду з такими позовними вимогами.

Так само позивач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" за подання майнового позову (кожну майнову вимогу) до суду позивач повинен сплати судовий збір у розмірі 1,5% від суми позовних вимог, але не менше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивач повинен надати суду докази сплати судового збору у розмірі 1,5% від суми розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та від суми моральної шкоди, але не менше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до положень, встановлених ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3 029, 00 грн.

Як вбачається з поданої позовної заяви, до неї додано докази сплати судового збору лише за одну майнову вимогу, тоді як до стягнення заявлено - дві (1. стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку по заробітній платі, 2. стягнення моральної шкоди), розмір за кожну з яких відповідно до Закону України "Про судовий збір" становить 1,5% від заявленої до стягнення суми, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3 029 грн.

В-третє. Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В-четверте. Відповідно до ч. 2, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Однак, до позовної заяви не надано достатньо доказів вжиття заходів щодо самостійного отримання необхідних позивачу довідок, суми заборгованості по заробітній платі, суми середнього заробітку, необхідного для розрахунку, в тому числі із залученням представника адвоката.

Надсилання адвокатом одного адвокатського запиту розпоряднику майна Кошовському С.В. не є достатнім доказом неможливості визначити самостійно суму заборгованості по заробітній платі та розміру середньої заробітної плати, яка необхідна для здійснення розрахунку середнього заробітку за затримку розрахунку по заробітній платі.

Суд звертає увагу, що позовні вимоги про стягнення є суто майновим позовом, який повинен мати ціну позову та розрахунок сум, які мають бути стягнуті.

Також суд зазначає, що у відповідності до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах ЗАЯВЛЕНИХ нею ВИМОГ і на підставі доказів, ПОДАНИХ УЧАСНИКАМИ СПРАВИ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. ЗБИРАННЯ ДОКАЗІВ У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ НЕ Є ОБОВ'ЯЗКОМ СУДУ.

У відповідності до п. 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без руху.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву (вх. № 922/1622/24) ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- зазначити ціну позову,

- надати розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються,

- надати розрахунок середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по заробітній платі,

- додати до позовної заяви всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (розрахункові листи, довідка з ПФУ, тощо),

- надати суду оригінал доказів сплати судового збору в розмірі 1,5 % від заявленої до стягнення суми, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3 029 грн за другу майнову вимогу.

- надати суду докази вжиття заходів щодо самостійного отримання необхідних позивачу довідок, в тому числі із залученням представника адвоката.

3. Попередити заявника, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана 13.05.2024.

Суддя С.В. Міньковський