Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3559/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковський С.В.
при секретарі судового засідання Черновою В.О.
та за участю:
представника ПрАТ "Харківенергозбут" : Такідзе М.Т.
представника ПрАТ "Харківенергозбут" : Шевченко Д.В., довіреність №01-23/139 від 09.04.2024, витяг з наказу №115к від 08.04.2024 про призначення.
розпорядника майна (в режимі відеоконференції) - арбітражний керуючий Бурлаченко М.М., свідоцтво № 2069 від 20.12.2022
розглянувши заяву ПрАТ "Харківенергозбут" з грошовими вимогами до боржника
по справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна"
про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс"
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс", код ЄДРПОУ 37298595; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бурлаченка Миколу Миколайовича (свідоцтво № 2069 від 20.12.2022).
На офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України 26.09.2023 було оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Визначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника. Зазначено відомості про розпорядника майна. Отже, граничний строк на подання заяв із грошовими вимогами до боржника - 26.10.2023 ( включно)
31.10.2023 на адресу суду надійшла заява ПрАТ "Харківенергозбут" з кредиторськими вимогами до боржника у загальному розмірі 107182,29 грн. та 5368,00 грн. судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.11.2023 (суддя Яризько В.О) прийнято заяву ПрАТ "Харківенергозбут" з кредиторськими вимогами до боржника та призначено до розгляду в судовому засіданні 23.11.2023.
Розпорядником майна в особі арбітражного керуючого Бурлаченка М.М. у письмовому повідомленні про розгляд вимог ПрАТ "Харківенергозбут" (вих №20-11-23/1/02-02 від 20.11.2023) визнано вимоги заявника в повному обсязі.
В судових засіданнях 23.11.2023, 19.12.2023, 08.02.2024 та 14.03.2024 суд постановив протокольні ухвали про відкладення розгляду заяви ПрАТ "Харківенергозбут" з кредиторськими вимогами до боржника.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Харківської області від 01.04.2024 за №50/2024, в зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді, призначено повторний авторозподіл справи №922/3559/23.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.04.2024 для подальшого розгляду справи №922/3559/23 визначено суддю Міньковського С.В.
В судовому засіданні 11.04.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду заяви ПрАТ "Харківенергозбут" з кредиторськими вимогами до боржника на 07.05.2024.
01.05.2024 до суду через кабінет системи "Електронний суд" від ПрАТ "Харківенергозбут" надійшли додаткові пояснення щодо заявлених кредиторських вимог, у тому числі нормативно-правове обґрунтування нарахування пені у розмірі 19738,20 грн.
Присутній в судовому засіданні представник ПрАТ "Харківенергозбут" підтримав подану заяву з грошовими вимогами, просив суд задовольнити її.
Розпорядник майна арбітражний керуючий Бурлаченко М.М. визнає заявлені вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" у повному обсязі.
Представник боржника в судове засідання не з'явився, втім 07.05.2024 до суду надійшла його заява про відкладення розгляду справи, через ненадання обґрунтування розрахунку пені та подання відзиву на заяву кредитора.
Розглянувши заяву представника боржника про відкладення розгляду заяви ПрАТ "Харківенергозбут" з грошовими вимогами до боржника, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Крім того суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наразі представником ПрАТ "Харківенергозбут" надані обґрунтовані додаткові пояснення щодо нарахованої пені.
До того ж, суд зауважує, що розгляд заяви ПрАТ "Харківенергозбут" з грошовими вимогами до боржника триває довгий час та неодноразово відкладався, боржнику було надано достатньо часу для надання обґрунтування своє позиції стосовно поданої заяви, чого останнім зроблено не було.
Отже з метою дотримання принципу розумності строків розгляду заяви ПрАТ "Харківенергозбут" з грошовими вимогами до боржника, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для його розгляду в даному судовому засіданні, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника боржника про відкладення розгляду заяви ПрАТ "Харківенергозбут" та можливість її розгляду за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, заяву ПрАТ "Харківенергозбут" з грошовими вимогами до ТОВ "Полесадсервіс", надані суду документи, вислухавши пояснення представника заявника та розпорядника майна, здійснивши оцінку всіх доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
ЩОДО ПОРЯДКУ РОЗГЛЯДУ ГРОШОВИХ ВИМОГ КРЕДИТОРІВ.
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
У ч.1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною 3 ст. 45 КУзПБ встановлені вимоги до змісту заяви кредитора, зокрема передбачено, що до заяви в обов'язковому порядку додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
За приписами ч. 5 ст. 45 КУзПБ розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (ч.6 ст. 45 КУзПБ).
Крім того, суд у цій справі враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, за якими:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18);
- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Наведені правові висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ та втратою чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки КУзПБ (статті 45-47) містить подібне в цій частині правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
Також, законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено само на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. В зв'язку з чим надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
В зв'язку з вищенаведеним, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги кредитора повинні бути підтверджені первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19). Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 КУзПБ (введеного в дію з 21.10.2019).
ВИСНОВОК СУДУ.
Згідно поданої заяви ПрАТ "Харківенергозбут" просить визнати заявлені вимоги до боржника в загальному розмірі 107182,29 грн. Заявлені кредиторські вимоги складаються із заборгованості зі сплати електричної енергії у розмірі 82474,53 грн, 3% річних за період грудня 2022 по липень 2023 у розмірі 1467,33 грн, індексу інфляції за період з лютого 2023 по липень 2023 у розмірі 3 502,2З грн. та заборгованості зі сплати пені за перiод з грудня 2022 по липень 2023 року у розмірі 19 738,20 грн. за невиконання умов договору № 60741 від 01.03.2021.
Так, 13.12.2019 року ТОВ "Полесадсервіс" приєдналося до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 60741.
27 січня 2020 року між ПрАТ "Харківенергозбут" та ТОВ "Полесадсервіс" було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №60741 від 13.12.2019 через системи електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (системи ЕДО).
01.03.2021 ТОВ "Полесадсервіс" приєдналося до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу №60741, згідно Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2021, на умовах Комерційної пропозиції №1 від 01.08.2021, яку в подальшому замінено на Комерційну пропозицію 1/23 П від 01.03.2021 для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50000 кВТ*год на місяць.
Згідно договору про постачання електричної енергії споживачу №60741 від 01.03.2021 ТОВ "Полесадсервіс" (боржник, споживач) є споживачем електричної енергії, яку постачає ПрАТ "Харківенергозбут"
Згідно п. 2.1 вищезазначеного договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.5 договору розрахунковий період зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором Споживача з оператором системи розподілу/передачі.
За умовами п. 4 Комерційної пропозиції №1/23 П, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати, визначеної на підставі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії, за відповідний попередній період. Попередня оплата електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем до 01 числа місяця, наступного за місяцем, в якому був отриманий рахунок на попередню оплату.
Пунктом 5.6 договору передбачено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюється на поточний рахунок постачальника.
Пунктом 5.10 договору № 60741 передбачено, що споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору. Пунктом 7 Комерційної пропозиції №1/23 П визначено, що споживач здійснює оплату за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника з наступним переведенням цієї оплати оператору системи розподілу.
Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції (п. 5.7 договору).
Пунктом 5 Комерційної пропозиції №1/23 П встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.
Згідно п.3.11 додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №60741 від 13.12.2020 через системи електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (система ЕДО) факти надсилання сторонами електронних документів фіксується в системи ЕДО; сторони погодили, що наявність в системи ЕДО запису про надсилання відповідного електронного документа є достатньою правовою підставою для підтвердження належного виконання умов договору, Правил, інших нормативно-правових актів; при наявності такого запису відповідний електронний документ вважається доставленим та отриманим адресатом. Отже, днем (датою) отримання споживачем рахунку є день (дата) направлення його постачальником в системи ЕДО.
Відтак, починаючи з 13.12.2019, ПрАТ "Харківенергозбут" здійснювався продаж електричної енергії споживачу.
Так, згідно рахунків за електричну енергію та актів приймання передачі електричної енергії боржнику за договором про постачання електричної енергії боржнику за договором про постачання електричної енергії споживачу №60741 від 01.03.2021 за період 11.2022 та 04.2023 боржнику було продано електричну енергію на суму 82474,53 грн., що підтверджено наступними рахунками та актами приймання передачі електричної енергії:
- за листопад 2022 спожито 17105 кВТ*год на суму (разом з ПДВ) 99860,82 грн. З урахуванням передплати наявної на рахунку споживача, яку було враховано, як частково оплату по рахунку, залишок заборгованості за листопад 2022 становить -76822,96 грн. Рахунок за листопад 2022 та акт приймання передачі електричної енергії за листопад 2022 направлено боржнику через системи ЕДО. Строк оплати рахунка 16.12.2022. Рахунок не сплачений у встановлений строк.
- за квітень 2023 спожито 1027 кВТ*год на суму (разом з ПДВ) 5651,57 грн. Рахунок за квітень 2023 та акт приймання передачі електричної енергії за квітень 2023 направлено боржнику через системи ЕДО. Строк оплати рахунка 16.05.2023 Рахунок не сплачений у встановлений строк.
Проте, боржником в порушення умов договору не здійснювалась оплата вартості отриманої електричної енергії, внаслідок чого сума заборгованості за електроенергію строк сплати котрої настав за договором про постачання електричної енергії споживачу № 60741 від 01.03.2021 за період листопад 2022 року та квітень 2023 року складає 82474,53 грн.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Як зазначено в статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 714 ЦК України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 2 статті 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 525 ЦК України та частини 7 статті 193 ГК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
За приписами статті 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
ПрАТ "Харківенергозбут" свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії №60741 від 01.03.2021 виконав належним чином передав електричну енергію боржнику, проте ТОВ "Полесадсервіс" оплату вартості отриманої електричної енергії за період листопад 2022 року та квітень 2023 року не здійснив.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" за договором про постачання електричної енергії споживачу № 60741 від 01.03.2021 за період листопад 2022 року та квітень 2023 у розмірі 82474,53 грн. є обґрунтованими та доведеними доданими до заяви доказами.
У зв'язку із неналежним виконанням ТОВ "Полесадсервіс" своїх зобов'язань за договором, ПрАТ "Харківенергозбут" було нараховано боржнику 3% річних у розмірі 1467,33 грн та інфляційних у розмірі 3502,23 грн.
Згідно з приписами статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 ЦК України).
За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних та інфляційних нарахувань входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з пунктом 8 Комерційної пропозиції №1/23 П у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п.5 та п. 4 комерційної пропозиції постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
Матеріали заяви містять оформлені рахунки на оплату 3% річних та інфляційних втрат за договором про постачання електричної енергії споживачу № 60741 від 01.03.2021, які було скеровано ПрАТ "Харківенергозбут" боржнику через систему ЕДО.
Суд, перевіривши надані заявником розрахунки 3% річних за період з грудня 2022 року по липень 2023 року у розмірі 1467,33 грн та інфляційних втрат за період з лютого 2023 по липень 2023 у розмірі 3502,23 грн. на предмет відповідності вимогам чинного законодавства та умовам договору, дійшов висновку, що вони є обґрунтованими, правомірними та вірно розрахованими.
Щодо нарахування ПрАТ "Харківенергозбут" пені за період з грудня 2022 по липень 2023 року у розмірі 19738,20 грн.
Суд зазначає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно - господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).
Аналогічний правовий висновок, викладений в постанові Верховного суду від 10 вересня 2020 року у справі №916/1777/19.
Близька за змістом правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 21.06.2017 по справі № 910/2031/16 та від 10.04.2018 по справі № 916/804/17.
Отже, Верховним судом у наведених вище постановах було здійснено тлумачення змісту ст. 232 ГКУ та визнано необхідність відступлення від, присічного за своєю природою, строку у 6 місяців, за умови, якщо в договорі передбачений інший строк нарахування пені.
Відповідно до п. 9.1 договору № 60741 від 01.03.2021 за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Так, згідно п. 5.8 договору № 60741 у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.
Згідно пункту 8 Комерційної пропозиції № 1/23 П, у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 4 та 5 даної комерційної пропозиції постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, зокрема, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки.
Згідно розділу 3.2. “Правил роздрібного ринку електричної енергії”, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії споживачу має ознайомитись з умовами постачання електричної енергії, правами та обов'язками, обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднанні до умов договору. Обрана споживачем комерційна пропозиція є додатком до укладеного відповідним електропостачальником та споживачем договору.
Таким чином Комерційна пропозиція є невід'ємною частиною договору та також встановлює та/або доповнює умови договору.
Отже, враховуючи правові висновки Верховного суду, ПрАТ “Харківенергозбут” правомірно здійснило нарахування пені за весь період прострочення, що становить понад 6 місяців, що визначені в ст.232 ГКУ.
Судом перевірено правильність нарахування ПрАТ "Харківенергозбут" пені за період з грудня 2022 по липень 2023 року у розмірі 19738,20 грн та встановлено, що вказані розрахунки здійснено арифметично вірно, а саме пеня нарахована відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР, ст. 232 Господарського кодексу України та п. 8 Комерційної пропозиції № 1/23П, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
За таких обставин, суд вважає вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" до боржника в загальній сумі 107182,29 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають визнанню судом в повному обсязі, а також 5368 грн судового збору та підлягають включенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Разом з тим, суд зазначає, що строк встановлений для подання кредиторами своїх заяв судом встановлено до 26.10.2023, проте заява ПрАТ "Харківенергозбут" з грошовими вимогами до боржника надійшла до суду 31.10.2023 тобто з пропуском 30-тиденного строку.
Згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Отже, вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Керуючись ст. ст. 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст.74, 86, 233-234, 235, 236 ГПК України,
Визнати вимоги кредитора ПрАТ "Харківенергозбут" на загальну суму 107182,29 грн (з яких 87444,09 грн. - основний борг, 19738,20 грн. - пеня) та 5368,00 грн судового збору за подання заяви із грошовими вимогами до боржника.
Визнати вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" такими, що є конкурсними, але не мають права вирішального голосу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала складена та підписана 13.05.2024.
Суддя Міньковський С.В.