08 травня 2024 рокуСправа № 921/540/23
у складі судді Хоми С.О.
за участю секретаря судового засідання: Кульчицька Д.О.
розглянувши: Заяву № без номера від 05.04.2024, документ сформований в системі “Електронний суд” 05.04.2024 (вх. №2741 від 05.04.2024) представника відповідача Гайдук Уляни Петрівни
про: розстрочення виконання рішення
у справі №921/540/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач", 46016, м. Тернопіль, проспект Злуки, 2в, ідентифікаційний код 42145798
про: стягнення 205 412 821,24 грн. заборгованості та судові витрати.
За участю представників:
-стягувача (позивача): Чугунов Ігор Олександрович, адвокат, довіреність №03/01-9 від 03.01.2023, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №001625 видане 30.07.2019 (в режимі відеоконференції);
-боржника (відповідача): Хомишин Ірина Богданівна, начальник відділу правового та корпоративного забезпечення, довіреність №5768/08 від 27.12.2022, рішення №07/2 від 20.07.2021, Положення про Дирекцію Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільелектропостач» затверджено рішенням одноосібного учасника від 20.07.2021 №07/2.
Суть справи.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.12.2023 позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач", 46016, м. Тернопіль, проспект Злуки, 2в, ідентифікаційний код 42145798 на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227: -1 321 578 грн. 82 коп. - пені; -1 046 473 грн.19 коп. - штрафу; -2 421 980 грн. 24 коп. - 3% річних; -22 203 159 грн. 60 коп. - інфляційні втрати; -404 897 грн. 87 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.
05.04.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла Заява № без номера від 05.04.2024, документ сформований в системі «Електронний суд» 05.04.2024 (вх. №2741 від 05.04.2024) про розстрочення виконання рішення суду, в якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.12.2023 (постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024) у справі №921/540/23 на загальну суму: 26 993 191,85 грн. штрафних санкцій та інших нарахувань та 404 897,87 грн. судових витрат наступним чином:
До 28.04.2024 - 404 897,87 судових витрат;
До 28.05.2024 - 2 453 926,55 грн;
До 28.06.2024 - 2 453 926,55 грн;
До 28.07.2024 - 2 453 926,55 грн;
До 28.08.2024 - 2 453 926,55 грн;
До 28.09.2024 - 2 453 926,55 грн;
До 28.10.2024 - 2 453 926,55 грн;
До 28.11.2024 - 2 453 926,55 грн;
До 28.12.2024 - 2 453 926,55 грн;
До 28.01.2025 - 2 453 926,55 грн;
До 28.02.2025 - 2 453 926,55 грн;
Супровідним листом №921/540/23/100/2024 від 22.02.2024 на виконання ухвали Західного апеляційного господарського суду у справі №921/540/23 від 19.02.2024 (вх. №1517 від 21.02.2024) Господарським судом Тернопільської області направлено справу №921/540/23 до Західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою від 09.04.2024 прийнято до розгляду Заяви № без номера від 05.04.2024, документ сформований в системі “Електронний суд” 05.04.2024 (вх. №2741 від 05.04.2024) представника відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення у справі № 921/540/23 та ухвалено про дату, час та місце судового засідання по розгляду даної Заяви учасників справи повідомити після повернення матеріалів справи з Західного апеляційного господарського суду на адресу Господарського суду Тернопільської області. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 01/5817 від 29.01.2024 (вх. №01-05/311/24 від 30.01.2024) залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.12.2023 у справі №921/540/23 залишено без змін.
23.04.2024 після закінчення апеляційного перегляду справа повернулась до Господарського суду Тернопільської області.
Ухвалою від 24.04.2024 повідомлено учасників справи, що судове засідання по розгляду Заяви № без номера від 05.04.2024, документ сформований в системі “Електронний суд” 05.04.2024 (вх. №2741 від 05.04.2024) представника відповідача Гайдук Уляни Петрівни про розстрочення виконання рішення у справі №921/540/23 відбудеться 01.05.2024 на 11 год. 00 хв.
Ухвалою (протокольна) від 01.05.2024 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 08.05.2024 до 09 год. 30 хв.
В судове засідання з'явився представник стягувача (позивача) в режимі відеоконференції, просив відмовити в задоволенні Заяви про розстрочення виконання рішення суду.
В судове засідання з'явився представник боржника (відповідача), подану Заяву підтримав в повному обсязі та просив задовольнити .
Розглянувши Заяву № без номера від 05.04.2024, документ сформований в системі “Електронний суд” 05.04.2024 (вх. №2741 від 05.04.2024) представника боржника (відповідача) ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.
У поданій заяві про розстрочення виконання рішення суду представник відповідача (боржника) зазначає, що товариство від виконання рішення суду не відмовляється та не ухиляється.
Проте, наразі ТОВ «Тернопільелектропостач» немає можливості в повному обсязі виконати вказані в судовому рішенні зобов?язання перед ПАТ НЕК «Укренерго» через скрутну фінансову ситуацію, яка склалась у зв?язку із кризою неплатежів між учасниками ринку електричної енергії, що значно утруднює виконання даного рішення суду. Всі ці обставини описані в відзиві на позов від 17.10.2023 №1571/08, який разом із підтверджуючими додатками долучено до матеріалів справи, де зазначається, що з початку дії воєнного стану значно погіршилася платіжна дисципліна між учасниками ринку. Зокрема, виникли мільйонні/мільярдні борги перед постачальниками універсальних послуг за надані в межах виконання спецобов'язків.
ТОВ «Тернопільелектропостач» повідомляє, що обставини, зазначені у відзиві на позов, досі тривають та істотно ускладнюють, фактично, унеможливлюють виконання рішення суду.
Єдиними джерелами надходження коштів для оплати послуг, що надаються на ринку електричної енергії (зокрема, послуг з передачі та розподілу електричної енергії) є:
-надходження коштів за електроенергію від споживачів.
-надходження коштів від ДП «Гарантований покупець» у вигляді послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів відповідно до моделі ПСО, затвердженої постановою КМУ від 05.06.2019 №483.
Щодо надходження коштів від споживачів у відзиві на позов (долучений до матеріалів справи з підтверджуючими додатками) відповідач повідомляв про те, що товариство протягом всієї своєї діяльності з 2019 року працює з постійними касовими розривами, створеними на законодавчому підґрунті,оскільки споживачі електроенергії масово накопичують борги за спожиту електроенергію, посилаючись на форс-мажорні обставини, пов'язані із введенням воєнного стану.
Також, боржник зазначає, що накопичення споживачами боргів унеможливлює закупівлю товариством необхідних обсягів електроенергії та здійснення своєчасної оплати по договорах та незважаючи на це, ТОВ «Тернопільелектропостач» докладає значних зусиль для функціонування у штатному режимі та забезпечення населення електроенергією.
Боржник (відповідач) звертає увагу на те, що основною причиною виникнення протермінованої заборговаості ТОВ «Тернопільелектропостач» перед НЕК «Укренерго» по
договору передачі є величезний касовий розрив, який виник в результаті заборгованості ДП «Гарантований покупець» перед Товариством по оплаті вартості послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів.
Так, на ТОВ «Тернопільелектропостач» покладені спеціальні обов?язки (ПСО), що визначені Положенням про покладення спеціальних обов?язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, що затверджене постановою КМУ від 11.08.2021 №859 та станом на 02.04.2024 ДП «Гарантований покупець» має стійку заборгованість перед ТОВ «Тернопільелектропостач» у межах пів мільярда гривень, а саме 634 391 578,85 грн.
Одномоментне стягнення сум, зазначених у рішенні суду від 27.12.2023 у справі №921/540/23 стане непосильним тягарем для Відповідача та порушить стабільне функціонування товариства і може призвести до негативних наслідків , першочергово, поставить під загрозу стабільне електропостачання всього населення Тернопільської області.
А тому, просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.12.2023 (постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024) у справі №921/540/23 на загальну суму 26 993 191,85 грн. штрафних та інших нарахувань та 404 897,87 грн. судових витрат.
У своїх запереченнях позивач зазначає, що відповідачем не наведено достатніх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, а долучені до заяви відповідачем документи свідчать про фінансову спроможність підприємства.
Наведені відповідачем, зокрема аргументи щодо негативних наслідків воєнного стану для його діяльності слід спів ставити з тим фактом, що негативні наслідки воєнного стану в Україні поширюються на позивача не в меншій мірі, ніж на відповідача, а саме:
* НЕК «Укренерго» віднесено Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №83 від 04.03.2015;
* НЕК «Укренерго» є одним з ключових учасників ринку електроенергії і виконує функції адміністратора комерційного обліку, адміністратора розрахунків, виконує покладені на нього зобов?язання із забезпечення загальнодоступних інтересів (ПСО) у процесі функціонування ринку, а також керує роботою балансуючого ринку електроенергії, є відповідальним за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
* НЕК «Укренерго» забезпечує баланс виробництва і споживання електроенергії і потужності в енергосистемі в режимі реального часу, експлуатацію та розвиток магістральних і міждержавних електромереж, паралельну роботу енергосистеми
України з енергосистемами сусідніх країн, технічну можливість експорту/імпорту електроенергії тощо.
* Фінансування НЕК «Укренерго» здійснюється за рахунок платежів від наданих послуг. Неотримання НЕК «Укренерго» коштів за надані послуги, які є джерелом його фінансування, в тому числі для здійснення аварійно-відновлювальних робіт енергетичної інфраструктури електромереж та підстанцій, які перманентно та цільово знищуються внаслідок обстрілів російською федерацією, ставить під загрозу функціонування позивача як оператора системи передачі, безпеку енергетичної системи та її існування як таке.
* Обладнання для високовольтних мереж 220-750 кВ НЕК «Укренерго»- це ключове,
що необхідно сьогодні для відновлення нормального функціонування мережі системи передачі, яка зазнала вже десятки ракетних та дронових атак ворога і має безпрецедентні за всю історію енергетики пошкодження, та потребує мільярдів гривень на відновлення.
Стягувач (позивач) стверджує, що посилання відповідача на погіршення матеріального стану юридичної особи не є підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення в порядку ч. 4 ст. 331 ГПК України.
Також стягувач (позивач) звертає увагу, що визначені судом суми стягнення не є значними чи завищеними у порівнянні із сумою основної заборгованості, яку відповідач з легкістю сплатив під час розгляду справи. Визначена судом пеня у співвідношенні до суми основної заборгованості становить лише 0,78 % від розміру основного зобов?язання, визначений судом штраф у співвідношенні до суми основної заборгованості становить 0,62 % від розміру основного зобов?язання, визначені судом 3 % річних у співвідношенні до суми основної заборгованості становить 1,4 % від розміру основного зобов?язання, визначені судом інфляційні втрати у співвідношенні до суми основної заборгованості становить 13,1 % від розміру основного зобов?язання, а визначені судом судовий збір у співвідношенні до суми основної заборгованості становить 0,24 % від розміру основного зобов?язання.
А тому, стягувач (позивач) вважає, що такі малі відсотки визначених судом стягнень від розміру основного зобов?язання не можна трактуватися, як надмірний тягар для відповідача, а отже не може істотно ускладнити виконання рішення або
робити його виконання неможливим.
На виконання рішення суду у даній справі, боржник (відповідач) частково погасив заборгованість на підтвердження оплати надано:
- копії платіжної інструкції №1861 від 25.04.2024 про сплату 404 897,87 грн. витрат по оплаті судового збору;
- копії платіжної інструкції №1870 від 25.04.2024 про сплату 1 321 578,82 грн. пені;
- копія листа з повідомленням про оплату від 26.04.2024 №361/08;
- копії платіжної інструкції №1888 від 26.04.2024 про сплату 1 046 473,19 грн. штрафу;
- копія листа з повідомленням про оплату від 26.04.2024 №364/08;
- копії платіжної інструкції №1905 від 29.04.2024 про сплату 2 421 980,24 грн. 3% річних;
- копія листа з повідомленням про оплату від 30.04.2024 №376/08;
-копії платіжної інструкції №3100 від 30.04.2024 про сплату 1 000 000 грн. інфляційних втрат;
- копії платіжної інструкції №58 від 30.04.2024 про сплату 1 000 000 грн. інфляційних втрат.
20.07.2023 погашено 5 469,25 грн. та 14.08.2023 - 6000,00 грн.
Це означає, що відповідач (боржник) не має наміру ухилятися від виконання судового рішення від 27.12.2023 у справі № 921/540/23.
Суд бере до уваги, що безперебійне постачання електроенергії, особливо у період дії воєнного стану, є одним із пріоритетних завдань відповідача. Задоволення потреб споживачів у постачанні електричної енергії, виконання покладених на нього обов'язків напряму залежить від своєчасного проведення ним розрахунків за послуги з передачі електричної енергії, оплату за які відповідач повинен здійснювати на умовах поетапної попередньої оплати протягом місяця поставки.
Відповідач не є кінцевим споживачем одержаної від Позивача послуги розподілу електричної енергії. Відповідно, здійснення Відповідачем оплати за електричну енергію залежить виключно від розрахунків кінцевих споживачів, левову частину яких складає побутове населення, борг яких за одержану електричну енергію перед Відповідачем є значним. Відтак, рівень розрахунків Відповідача за електричну енергію залежить від платіжної дисципліни побутових та інших споживачів електричної енергії.
Накопичення споживачами боргів унеможливлює закупівлю товариством необхідних обсягів електроенергії та здійснення своєчасної оплати по договорах, в тому числі договору передачі.
Також 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022/2022-02-24 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України було введено воєнний стан. Незважаючи на це, ТОВ «Тернопільелектропостач» докладає значних зусиль для функціонування у штатному режимі та забезпечення населення електроенергією.
Стягнення сум, зазначених у позовній заяві, на сьогоднішній день стане непосильним тягарем для боржника (відповідача) та порушить стабільне функціонування товариства і може призвести до негативних наслідків, першочергово, для всього населення Тернопільської області.
Найбільший обсяг постачання електроенергії ТОВ «Тернопільелектопостач» припадає на споживачів ПУП (населення та малих не побутових споживачів). Товариство, фактично кредитує державу і населення, оплачуючи за електроенергію напере, і лише через 30-45 днів починає отримувати оплати від зазначеної категорії споживачів.
Також суд бере до уваги, що НЕК «Укренерго» є об'єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави; негативні наслідки воєнного стану в Україні поширюються також на стягувача (позивача) не в меншій мірі, ніж на боржника (відповідача).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009р., виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
За таких обставин суд констатує, що відповідно до положень Конституції України, рішення суду у справі №921/540/23, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Водночас, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бакай та інші проти України від 09.11.2004).
Одночасно держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі Фуклев проти України).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
Отже, питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі № 905/30/16.
За приписами ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).
З аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду, випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Таким чином, питання про розстрочення виконання рішення повинно вирішуватися судом із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін. А тому під час розгляду заяви про розстрочення рішення мають бути досліджені та оцінені доводи та заперечення як боржника, так і стягувача. Важливо також дотримуватися розумного строку розстрочення.
Правовий аналіз статтей 239, 331 ГПК України свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість розстрочення виконання рішення, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених сум, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Щодо системності виконання, Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки, без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.12.2023 у справі № 921/540/23 на 6 місяців до 28.10.2024 включно, шляхом сплати платежів наступним чином:
- до 28 травня 2024 року - 4 498 865 грн 35 коп. та 404 897 грн. 87 коп. - судових витрат;
- до 28 червня 2024 року - 4 498 865 грн 35 коп.;
- до 28 липня 2024 року - 4 498 865 грн 35 коп.;
- до 28 серпня 2024 року - 4 498 865 грн 35 коп.;
- до 28 вересня 2024 року - 4 498 865 грн 35 коп.;
- до 28 жовтня 2024 року - 4 498 865 грн 35 коп.
Таке розстрочення виконання рішення, на думку та переконання суду, не порушить балансу інтересів сторін, а саме: досягнення мети договору та виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.
Так, суд вказує, що розстрочення виконання даного рішення, за графіком обраним судом, не може вважатись настільки надмірною, щоб піднімати питання про порушення пункту першого статті 6 Конвенції, адже така затримка становить менше одного року з моменту ухвалення рішення суду (аналогічної позиції дотримується Європейський суд з прав людини у справі ("Корнілов та інші проти України").
Тобто, принцип "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні статті 6 Конвенції при частковому задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду не буде порушено.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.09.2019р. у справі №905/1885/18.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Заява № без номера від 05.04.2024, документ сформований в системі “Електронний суд” 05.04.2024 (вх. №2741 від 05.04.2024) представника боржника (відповідача) ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Заяву № без номера від 05.04.2024, документ сформований в системі “Електронний суд” 05.04.2024 (вх. №2741 від 05.04.2024) представника боржника (відповідача) ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення - задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.12.2023 у справі № 921/540/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач", 46016, м. Тернопіль, проспект Злуки, 2в, ідентифікаційний код 42145798: 1 321 578 грн. 82 коп. - пені; 1 046 473 грн.19 коп. - штрафу; 2 421 980 грн. 24 коп. - 3% річних; 22 203 159 грн. 60 коп. - інфляційні втрати; 404 897 грн. 87 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227, до 28.10.2024 включно, шляхом сплати платежів наступним чином:
- до 28 травня 2024 року - 4 498 865 грн.35 коп. та 404 897 грн. 87 коп. - судових витрат;
- до 28 червня 2024 року - 4 498 865 грн 35 коп.;
- до 28 липня 2024 року - 4 498 865 грн 35 коп.;
- до 28 серпня 2024 року - 4 498 865 грн 35 коп.;
- до 28 вересня 2024 року - 4 498 865 грн 35 коп.;
- до 28 жовтня 2024 року - 4 498 865 грн 10 коп.
3. В решті вимог Заяви № без номера від 05.04.2024, документ сформований в системі “Електронний суд” 05.04.2024 (вх. №2741 від 05.04.2024) представника відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення - в задоволенні відмовити.
4.Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у строк і порядок, встановлені ст.ст.256,257 Господарського процесуального кодексу України.
5. Копію ухвали направити:
-стягувачу (позивачу) Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" (в Електронний кабінет підсистеми «Електронний Суд»);
-боржнику (відповідачу) Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (в Електронний кабінет підсистеми «Електронний Суд»).
Ухвалу підписано: 14 травня 2024 року.
Суддя С.О. Хома